Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






До структурних елементів мотивації відносять: потреби, інтереси, цінності, ціннісні орієнтації і мотиви.

ТЕМА 5. СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ

 

1. Потреби як детермінанти трудової поведінки.

2. Цінності та ціннісні орієнтації.

3. Мотиви і диспозиції особистості у регулюванні трудової поведінки.

3.1. Поняття мотивів і механізму мотивації праці.

3.2. Класифікація мотивів.

3.3. Поняття мотиваційного ядра.

3.4. Концепції трудової мотивації.

3.5. Поняття мотиваційних моделей.

 

Література: 1,2,4,5,6,8,10,13,16,17,18,20,21,23,24,26,28,29.

 

1. Потреби як детермінанти трудової поведінки.

Мотивація – це комплекс спонукальних причин, потреб, під впливом яких так або інакше діє особистість у конкретній ситуації.

Необхідно підкреслити, що в якості спонукальних причин можуть виступати не тільки фізіологічні потреби, але й почуття, ідеї, ідеали, інтереси, переживання та ін.

На основі цих причин виникає своєрідний механізм, через який людина (група) включається у визначений контекст соціальної (у заданому випадку – трудової) дійсності.

Мотивація праці – це процес вибору людиною свого способу участі в трудовій діяльності, спонукання до активної трудової поведінки, який базується на задоволенні найважливіших для людини потреб.

У цьому процесі людина намагається досягти як свої особисті цілі, так і цілі організації, а остання, в свою чергу, намагається забезпечити реалізацію цілей своїх членів.

 

Потреби є глибинним джерелом мотивації трудової поведінки. Це об’єктивно зумовлена потреба людини у чомусь необхідному для свого нормального існування (наприклад, у матеріальних і духовних благах), а отже й необхідність діяльності для реалізації цих потреб.

Потреби спонукають до трудової діяльності, тому що без їжі, одягу, житла, палива, моральних благ людина не може існувати, тому вона повинна їх виробити, щоб отримати, а для цього потрібно працювати. Тому людина працює, щоб задовольнити свої потреби.

Потреби впливають на психологічний та емоційний стан людини. В залежності від того, задовольняються вони чи ні, людина перебуває у стані спокою, піднесення чи пригнічення. Щоб вийти із стану дискомфорту людина шукає шляхи і способи задоволення потреби. А для цього необхідно вміти ставити перед собою і вирішувати теоретичні та практичні задачі. При цьому пробуджується мислення і воля людини. Дякуючи впертості людини вона перемагає труднощі на шляху задоволення потреб. Процес задоволення потреб виступає складною цілеспрямованою пізнавальною діяльністю.

Схема механізму задоволення потреб виглядає так:

 

Незадоволена потребаà шляхи і способи задоволенняà цілі і задачіà мислення і воляà переборення труднощівàзадоволення потреби

 

Задовольняючи потреби і досягаючи цілей людина створює нові об’єкти, нові умови свого оточення, які, в свою чергу, визивають нові потреби. Таким чином, потреби – постійне джерело активності.

У цьому випадку діє закон підвищення потреб, сутністю якого є те, що розвиток продуктивних сил і виробничих відносин неминуче обумовлює підвищення потреб – не тільки їх кількісне зростання, але й рівень більш високого якісного порядку.

Потреби є предметом розгляду різних наук. Соціологія праці розглядає їх як соціологічну категорію виходячи з того, що вони є вічною рушійною силою, джерелом і причиною активності людини. Де нема потреби – не може бути діяльності, і навпаки – чим різноманітніша діяльність, тим багатше потреби людини.

Соціологія праці вивчає потреби не як відсутність чогось і тому спонукання людини до праці, а як визначене відношення людини до об’єктивної реальності.


Читайте також:

  1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  2. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  3. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
  4. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  5. БІОЛОГІЧНІ МОТИВАЦІЇ
  6. Будова атомів хімічних елементів.
  7. Будова нагрівальних елементів
  8. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
  9. Взаємозв’язок елементів управління
  10. Взаємозв’язок основної мети підприємства за мотивації персоналу
  11. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
  12. Вивчення структури та зв”язку структурних зрушень елементів.




Переглядів: 947

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості формування ринкового типу трудової поведінки | Потреби неоднорідні за своєю природою і класифікуються за різними критеріями.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.047 сек.