Супутникові системи радіозв’язку

До супутникових систем рухомого зв'язку належить сімейство систем INMARSAT, спеціалізованих на глобальному морському зв'язку та ін. Системи цього сімейства також використовуються для персонального зв'язку з рухомою станцією, розмір якої відповідає розміру портативного комп'ютера.

Сучасні супутникові системи характеризуються одно- або двонаправленою передачею мови чи даних з невисокою швидкістю, проте на дуже великі відстані. Ємність системи строго залежить від кількості використовуваних супутників. Однак збільшення кількості супутників викликає істотне зростання вартості системи.

В останні роки було представлено кілька нових супутникових систем, відомих під назвами Iridium, Globalstar і ICO (раніше відомої як Inmarsat-P). Усі вони використовують супутники, розташовані на середніх чи низьких орбітах.

При низьких орбітах число супутників збільшується, оскільки зменшується зона радіопокриття кожного з них. При цьому габарити і вартість кожного космічного апарата також зменшуються. Крім того, зменшується затримка поширення сигналу, яка вноситься трасами космічного зв'язку, а також потужність рухомих станцій, що дозволяє використовувати портативні телефони, що наближаються за габаритами до стільникових. Одночасно з цим, малі затримки забезпечують більш комфортне сприйняття мовної інформації. Велика кількість низькоорбітальних супутників з невеликою зоною покриття має на меті велику сумарну ємність системи завдяки багаторазовому використанню частот каналу.

Геостаціонарні супутникові системи вимагають найменшої кількості супутників, проте такі апарати дуже дорогі. Завдяки високій орбіті (близько 36000 км над поверхнею Землі), кожен супутник покриває величезну територію, і можливостей повторного використання каналу набагато менше, ніж у системах з низькоорбітальними супутниками. Тому ємність системи істотно знижується. Додаткові труднощі створює значна затримка, що вноситься довжиною траси проходження сигналу на геостаціонарний супутник і в зворотному напряму (до 0,5 с). Така затримка погіршує сприйняття мови. Компроміс між низькими і геостаціонарними орбітами пропонують системи з проміжними круговими орбітами (Intermediate Circular Orbit, ICO). Цим системам потрібна порівняно невелика кількість супутників, а внесена затримка проходження сигналу вважається прийнятною.

Визначення свого положення за допомогою GPS навігатора – окремого приладу, чи пристрою, убудованого в кишеньковий комп'ютер чи стільниковий телефон, уже стало зовсім звичайною річчю. "GPS" – це перші літери англійських слів "Global Positioning System" – глобальна система місцевизначення, яка складається з 24 штучних супутників Землі, мережі наземних станцій спостереження за ними та необмеженої кількості користувацьких приймачів-обчислювачів. GPS призначена для визначення поточних координат користувача на поверхні Землі чи в навколоземному просторі. Саме по радіосигналах супутників GPS-приймачі користувачів точно (з похибкою, що не перевищує 1 м) визначають поточні координати місця розташування рухомих об'єктів (літаків, кораблів, космічних апаратів, автомобілів тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система предметов морфологии	\|	Цифрові системи другого покоління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.