Історія політичних учень досліджує зародження, становлення і розвиток політичних поглядів, ідей, теорій тощо протягом усього періоду існування державне організованого суспільства. Основними етапами цієї історії є Стародавній світ, Середньовіччя, Відродження, Новий і Новітній час.
Теорія політики вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:
концепції політики і влади;
теорії політичної системи і процесів;
моделі політичної участі й лідерства;
теорії формальних і неформальних інститутів політики — державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт;
теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.
Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики:
розробка політичних технологій;
прийняття політичних рішень;
проведення виборчих кампаній, політичної реклами;
врегулювання політичних конфліктів;
проведення політичних переговорів;
лобіювання;
політичні прогнозування, планування й консультування;
методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.
Окрему галузь науки складає порівняльна, або компаративна (від лат. порівняльний) політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох. У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень.