• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок експлуатаційних витрат

Завдання

1. Проаналізувати складові експлуатаційних витрат, капітальних вкладень та вартості вантажної маси на шляху прямування при перевезенні вантажу в прямому автомобільному сполученні.

2. Згідно завдання розрахувати варіант перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Тема:Розрахунок варіанту перевезення вантажу залізничним транспортом

Визначення поточних витрат при порівнянні варіантів перевезень розраховуються за формулою:

, (12)

де

– загальні експлуатаційні витрати на доставку однієї тонни вантажу від пункту виробництва до пункту споживання;

– сума витрат, яка пов’язана з підвозом вантажу до станції відправлення;

– витрати на початково-кінцеві операції;

– витрати на перевезення вантажу залізницею;

– витрати, пов’язані з виконанням вантажних операцій;

– сума витрат, яка пов’язана з вивозом багажу зі станції.

Витрати, які пов’язані з підвозом вантажу до станції відправлення визначаються за формулою:

, (13)

де

– витрати на перевезення вантажів по під’їзному автошляху від складу відправника до під’їзної колії;

– витрати на експедирування вантажу на автомобільному транспорті;

– витрати на підвіз вантажу до магістральної залізничної лінії по під’їзній колії.

Витрати та визначаються за формулами (3) та (5), при цьому = 0,3 години на одну зупинку.

Витрати на перевезення вантажів по під’їзному автошляху від складу відправника до під’їзної колії визначаються за формулою (3):

,

де

с₁, с_q – відповідно змінні витрати та дорожня складова витрат на один кілометр пробігу автомобіля (коп/км);

– відстань перевезення вантажу по під’їзному автошляху від складу відправника до під’їзної колії (км);

q – вантажопідйомність автомобіля (т);

– коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля (табличні дані);

– коефіцієнт використання пробігу автомобіля (табличні дані);

К_з – коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату та надбавки водіям за класність (К_з = 1,25÷1,30);

с₂, с₃ – розцінки оплати водіям відповідно за відправлення (коп/т) та за перевезення (коп/т∙км);

r₁ – коефіцієнт, який враховує підвищення заробітної плати водіїв в залежності від роду вантажу;

с₄ – витрати, які не залежать від розміру руху (коп./авто-год);

– час, витрачений на їздку автомобіля (год);

с₁, с₂, с₃, с_q – табличні дані.

Час, витрачений на їздку автомобіля, визначається за формулою (4):

,

де

та – відповідно час на навантаження і розвантаження (хв);

– технічна швидкість руху автомобіля (км/год);

– тривалість зупинок автомобіля за час їздки (год).

Витрати на експедирування вантажу на автомобільному транспорті визначаються за формулою (5):

,

де

с_m – годинна тарифна ставка водію автомобіля (визначається за маркою автомобіля і складає для ГАЗ, ЗиЛ – 99 коп/год, для МАЗ, КамАЗ – 120 коп/год);

r₂ – коефіцієнт, який враховує доплату водію за експедирування (r₂ = 0,2÷0,3).

Витрати на підвіз вантажу до магістральної залізничної лінії по під’їзній колії визначаються за формулою:

, (14)

де

р – статичне навантаження на вісь завантаженого вагону (згідно завдання);

С_л – вартість однієї локомотиво-години маневрової роботи(С_л= 9,6 грн);

Т_л – середні витрати локомотиво-годин на обслуговування під’їзної колії під час переробки однієї передачі;

N_B – кількість вагонів в одній передачі (N_B = 8÷10);

С_В – витрати на ремонт та амортизацію вагонів (для критих вагонів С_В= 0,0509);

t_B – середній оберт вагона на під’їзній колії.

Середні витрати локомотиво-годин на обслуговування під’їзної колії під час переробки однієї передачі визначаються за формулою:

, (15)

де

– довжина під’їзної колії в кілометрах (згідно завдання);

– швидкість руху передачі по під’їзній колії (при < 2 км., = 5 км/год; при = 2÷5 км., = 10 км/год);

– витрати часу на розформування передачі (= 0,5÷0,8 год).

Середній оберт вагона на під’їзній колії визначаються за формулою:

, (16)

де

– тривалість операцій по відправленню передачі на станції

(= 0,3 год);

– час на навантаження та вивантаження (= 2 год);

– додатковий простій вагона на під’їзній колії у зв’язку з очікуванням уборки (= 5 год);

– тривалість прийомо-здаточних операцій (= 10÷30 хв).

Витрати на початково-кінцеві операції визначаються за формулою:

, (17)

де

– витрати, які залежать від розміру руху, і визначаються в залежності від роду вагона (згідно таблиці);

– коефіцієнт, який враховує загальну величину витрат на початково-кінцеві операції (= 1,9).

Витрати на перевезення вантажу залізницею визначаються за формулою:

, (18)

де

– витрати, які залежать від розміру руху завантажених вагонів (залежать від роду вагона, категорії поїзда, виду тяги);

– витрати, які залежать від розміру руху порожніх вагонів;

– відстань перевезення магістральною залізницею;

– кількість переробок вагонів (при < 127 км., = 0; при км, = 2);

– витрати на переробку вагона;

– коефіцієнт, який враховує загальні витрати, які пов’язані з транзитними операціями.

Витрати на виконання вантажних операцій розраховуються за формулою (6):

,

де

Z_n, Z_р – кількість відповідно розвантажень та навантажень вантажу на всьому шляху прямування (згідно зі схемою перевезень Z_n= Z_р= 2);

С_n, С_р – собівартість відповідно навантаження та розвантаження однієї тонни вантажу (табличні дані).

Витрати на вивіз вантажу зі станції призначення визначаються, у відповідності до схеми за формулою (14):

,

де

р – статичне навантаження на вісь завантаженого вагону (згідно завдання);

С_л – вартість однієї локомотиво-години маневрової роботи(С_л= 9,6 грн);

Т_л – середні витрати локомотиво-годин на обслуговування під’їзної колії під час переробки однієї передачі;

N_B – кількість вагонів в одній передачі (N_B = 8÷10);

С_В – витрати на ремонт та амортизацію вагонів (для критих вагонів С_В= 0,0509);

t_B – середній оберт вагона на під’їзній колії.

Середні витрати локомотиво-годин на обслуговування під’їзної колії під час переробки однієї передачі визначаються за формулою:

,

де

– довжина під’їзної колії в кілометрах (згідно завдання);

– швидкість руху передачі по під’їзній колії (при < 2 км., = 5 км/год; при = 2÷5 км., = 10 км/год);

– витрати часу на розформування передачі (= 0,5÷0,8 год).

Середній оберт вагона на під’їзній колії визначаються за формулою:

,

де

– тривалість операцій по відправленню передачі на станції (= 0,3 год);

– час на навантаження та вивантаження (= 2 год);

– додатковий простій вагона на під’їзній колії у зв’язку з очікуванням уборки (= 5 год);

– тривалість прийомо-здаточних операцій (= 10÷30 хв).

Загальні річні експлуатаційні витрати розраховуються за формулою:

,

де

М – річний обсяг перевезення вантажу (згідно завдання).

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
4. Аеродинамічний розрахунок
5. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
6. Альтернативна вартість і незворотні витрати
7. Аналіз витрат за центрами відповідальності.
8. Аналіз витрат звичайної діяльності
9. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
10. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
11. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
12. Аналіз витрат.

Переглядів: 1942