• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Грошовий потік від розміщення 3-літньої облігаційної позики, тис. грн.

Таблиця 7.1.

Величину повної прибутковості даної фінансової операції розрахуємо за формулою:

Розв’язавши отримане рівняння відносно YTM, отримаємо повну прибутковість до погашення позики 24,177%. Якщо підприємство сплачує податок на прибуток за ставкою 30%, то ціна капіталу з урахуванням податкового захисту (K_d) буде дорівнювати:

K_d = 0,24177 * (1 – 0,3) = 16,924%.

Таким чином, підприємство зможе залучити довгостроковий позиковий капітал за ціною 16,924% річних. Обчислення YTM вимагає використання комп'ютера чи спеціальних таблиць – книг прибутковості. Однак, для перебування наближеної величини повної прибутковості можна скористатися спрощеною формулою. Як параметр CF у цьому вираженні вказується сума річного купона (1 тис. грн. у нашому прикладі), буквою N позначається номінал облігації (5 тис. грн.), а буквою P – її продажна ціна, зменшена на суму витрат по розміщенню (4,7 тис. грн.). Перемінна n означає термін облігації (у нашому прикладі 3 роки). Підставивши ці значення у формулу, отримаємо:

Розбіжність у 1,5 процентних пункту (24,177 – 22,68) є досить значною, але вона пояснюється ще і тим, що при використанні наближеної формули не була врахована фактична періодичність виплати купона (2 рази в рік). Якби за умовою позики купонні виплати робилися тільки 1 раз у рік (по 1 тис. грн.), то YTM такого грошового потоку склала б 22,982%, тобто усього на 0,3 процентних пункти більше наближеного значення повної прибутковості (22,982 – 22,68). Після податкового коректування ця розбіжність стала б ще менше:

(22,982 * 0,7) – (22,68 * 0,7) = 0,21 процентних пункту.

У реальності існує досить широка розмаїтість інструментів боргового фінансування. Особливості цих інструментів впливають на способи розрахунку ціни залученого позикового капіталу. Наприклад, для дисконтних облігацій (облігацій з нульовим купоном) варто використовувати формулу розрахунку складної ефективної процентної ставки. Щоб не заплутатися в математичних вираженнях, треба добре засвоїти просте правило: ціна позикового капіталу – це завжди повна прибутковість відповідного фінансового інструмента. У більшості випадків її можна розрахувати як IRR грошового потоку, який породжується даним інструментом. Найважливіше, правильно спрогнозувати грошовий потік – визначити розмір і черговість кожної очікуваної виплати. Розрахувавши внутрішню норму прибутковості потоку, треба не забути скорегувати її на величину ефекту податкового щита.

Припустимо, що замість емісії купонної облігації, підприємство віддасть перевагу розмістити дисконтний інструмент з таким же номіналом і на аналогічний термін. Первинний продаж облігацій буде проведений за курсом 60, а через три роки підприємство поверне інвесторам номінальну вартість облігацій. Витрати по емісії складуть ті ж 3% від фактичного виторгу. Тобто, у нульовому періоді підприємство одержить 2,91 тис. грн. (5 * 0,6 * 0,97), а наприкінці третього року повинне буде заплатити 5 тис. грн.

Застосувавши необхідну формулу, отримаємо:

Але цей самий результат можна одержати, розрахувавши повну прибутковість, як IRR грошового потоку (+2,91; 0; 0; -5):

В цьому випадку YTM = 19,773%. З урахуванням податкового захисту ціна капіталу складе:

K_d = 0,19773 * (1 – 0,3) = 13,841% .

Юридична форма зобов'язань, що виникають у підприємства в процесі залучення позикового капіталу, має для нього менше значення, чим структура грошових потоків, обумовлених даним процесом. Тому з фінансової точки зору немає принципових розходжень між, наприклад, емісією облігацій і отриманням довгострокового банківського кредиту. І в тому, і в іншому випадку ціна залученого капіталу буде визначатися повною прибутковістю операції, що, у свою чергу, цілком і повністю залежить від структури відповідного грошового потоку. Припустимо, що банк згодний видати підприємству трирічний кредит у сумі 4,7 млн. грн. Протягом цього терміну підприємство буде кожні 6 місяців сплачувати банку відсотки в сумі 500 тис. грн., а по закінченні терміну поверне 5 млн. 500 тис. грн. Виникаючий у результаті цієї операції грошовий потік абсолютно ідентичний графіку, наведеному в табл. 7.1, відповідно ціна даної позики складе для підприємства ті ж самі 16,924%. Отже, для визначення ціни капіталу, який отримується у формі довгострокових банківських кредитів, повинна застосовуватися розглянута вище методика.

Приклад. Підприємство отримує в банку 10 млн. грн. на 1,5 року під номінальну ставку 22% річних із щомісячним реінвестуванням нарахованих відсотків. За умовами кредитного договору сплата банку нарахованих відсотків повинна вироблятися щокварталу протягом усього терміну позички. По закінченні терміну підприємство повинне повернути банку основну суму боргу. Таким чином, кожні три місяці підприємство повинне буде виплачувати банку по 560,15 тис. з параметрами: P = 10000 тис. грн., n = 0,25 року (1 квартал = 1/4 чи 3/12 року), m = 12, j = 22%). Остання виплата наприкінці терміну складе 10560,15 тис. грн. (10000 + 560,15). Півторарічний період містить у собі 6 кварталів, отже грошовий потік по даній операції буде мати вид: (+10000; -560,15; -560,15; -560,15; -560,15; -560,15; -10560,15). YTM цього потоку знайдемо таким чином:

Вона складе 24,36%. Оскільки відсотки по банківському кредиту включаються до складу собівартості продукції, скорегуємо отриманий результат на ефект податкового щита:

K_d = 0,2436 * (1 – 0,3) = 17,052%.

Ціна позикового капіталу складе в цьому випадку 17,052%.

Припустимо тепер, що банк згодний на отримання всієї суми нарахованих відсотків наприкінці терміну позички, тобто він не наполягає на щоквартальній виплаті відсотків. Спочатку розрахуємо нарощену суму кредиту до кінця його терміну:

Тоді грошовий потік буде мати вид (+10000; -13868,17). За формулою знаходимо, що його зрівнює ефективна процентна ставка 24,36%, тобто для підприємства цей варіант абсолютно рівнозначний попередньому і періодичність виплати нарахованих відсотків не робить впливу на ціну залученого капіталу. Точно такий же результат буде отриманий, якщо розрахувати складну ефективну процентну ставку, еквівалентну номінальній ставці 22% річних.

Отже, обидва варіанти погашення відсотків по кредиту обумовлюють ту саму ціну позикового капіталу: 24,36% чи 17,052% з урахуванням оподатковування.

Читайте також:

1. Банківський кредит — найпоширеніша форма кредиту. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал.
2. Вибір кількості та розміщення складської мережі
3. Вибір типу і місця розміщення водозабірних споруд
4. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
5. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
6. Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
7. Вимоги до розміщення потенційно-небезпечних виробництв
8. Вихідний потік вимог
9. Вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки. Депозитний і грошовий мультиплікатори
10. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил
11. Вплив розміщення оборотних коштів підприємства на його фінансовий стан.
12. Вхідний потік вимог

Переглядів: 927