• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Грошовий потік від розміщення 5-літньої облігаційної позики, тис. грн.

Таблиця 7.4

Грошовий потік від розміщення 5-літньої облігаційної позики, тис. грн.

Таблиця 7.3

Скориставшись формулою, побудуємо рівняння для перебування IRR цього потоку:

Рішенням даного рівняння є IRR = 12,8497%, скорегувавши це значення на ефект податкового щита (t = 30%), отримаємо:

Kd1 = 12,8497*(1-0,3)=8,995%

Тобто, підприємство зможе залучити позиковий капітал в обсязі 70 тис. грн. за середньою ціною 8,995%.

По іншим 50 тис. грн. позики підприємство повинне виплачувати купон у розмірі 15%. Отже, грошовий потік буде мати такий вид (табл 7.4):

Отже, величину повної прибутковості даної фінансової операції розрахуємо за формулою:

IRR цього потоку складе 15,9145%. Скорегувавши це значення на ставку оподатковування, отримаємо:

Kd2=15,9145*(1-0,3)=11,14%

б) ціна капіталу від емісії привілейованих акцій (K_ps)

Ціна привілейованих акцій при обсязі їх емісії до 20 тис. грн. складе 60,0 грн. за одну акцію. З урахуванням витрат на емісію (4%) підприємство одержить від продажу однієї акції 57,6 грн. (60,0 – 60,0 * 0,04). Тому що дивіденд встановлений у розмірі 10,0 грн., по формулі знаходимо:

K ps1 = 10/57,6 = 17,361.

Щоб отримати наступні 30 тис. грн., підприємство повинне знизити ціну однієї акції до 55,0 грн. Доход від продажу акції складе 52,8 грн. (55,0 – 55,0 * 0,04). Витрати по залученню капіталу складуть:

K ps2 = 10/52,8 = 18,939%

в) ціна звичайного акціонерного капіталу (K_es)

Для перебування ціни звичайного акціонерного капіталу скористаємося моделлю Гордона (7.1). Для першої емісії (107 тис. грн.) отримуємо:

Kre = 80/40*(1-0,04)+0,01=2,093%

Ціна наступних 107 тис. грн. буде дорівнювати:

Kre = 80/32*(1-0,04)+0,01=2,614%

г) ціна нерозподіленого прибутку (K_re)

Ціна нерозподіленого прибутку дорівнює ціні акціонерного капіталу без обліку витрат на емісію. З двох розрахованих раніше цін K_es1 і K_es2 варто вибрати першу, тому що вона відноситься до того випуску акцій, що піде відразу за використанням нерозподіленого прибутку. Скорегувавши її на величину витрат по емісії, отримаємо:

Kre = 80/40+0,01=2,01%

2. Визначення структури капіталу і точок зламу графіка WACC:

а) структура капіталу

Підприємство використовує маржинальне зважування, тому варто розрахувати питому вагу знову залучених джерел ресурсів. Усього підприємство планує одержати 27322 тис. грн., у тому числі: власний капітал на суму 27152 тис. грн. (26938 тис. грн. – нерозподілений прибуток і 214 тис. грн. – звичайні акції); привілейований акціонерний капітал на суму 50 тис. грн.; позиковий капітал на суму 120 тис. грн. Амортизаційні відрахування (3726 тис. грн.) на даному етапі розрахунків не враховуються, тому що їх величина не впливає на середню ціну капіталу. Отже, маржинальна структура капіталу характеризується такими даними:

частка власного капіталу (w_e) – 99,38% (27152 / 27322);

частка привілейованих акцій (w_ps) – 0,18% (50/ 27322);

частка позикового капіталу (w_d) – 0,44% (120 / 27322).

б) перебування точок зламу графіку WACC

У точках зламу (BP_i) відбувається збільшення середньої ціни капіталу в результаті заміни менш дорогого джерела більш дорогим. Кожна така точка буде знаходитися наприкінці інтервалу, на якому середня ціна капіталу постійна. Перший перелом графіка WACC відбудеться після того, як підприємство вичерпає нерозподілений прибуток і перейде до зовнішнього фінансування за рахунок випуску звичайних акцій, тому що плановий обсяг нерозподіленого прибутку дорівнює 26938 тис. грн., а питома вага власного капіталу (w_e) 99,38%, BP₁ = 27210 тис. грн. (26938/0,99). Аналогічним образом знайдемо інші точки перелому, не вказуючи поки їх порядкових номерів, тому що на графіку вони будуть відбиті не по черговості їх розрахунку, а в міру зростання абсолютної величини:

- - друга емісія акцій відбудеться після того, як підприємство витратить 26938 тис. грн. нерозподіленого прибутку і 100 тис. грн. доходів від першої емісії. Загальна сума менш дорогого власного капіталу складе 27038 тис. грн. (100 + 26938). BP = 27311 тис. грн. (27038 / 0,99);

- - друга емісія привілейованих акцій буде здійснена в міру вичерпання капіталу, отриманого від першої емісії (20 тис. грн.). У загальному обсязі капіталу питома вага привілейованих акцій складає 0,18%, тому BP буде дорівнювати 11111 тис. грн. (20/0,0018);

- - випуск облігацій з більш високою купонною ставкою (15%) піде за використанням 70 тис. грн., отриманих від першої емісії. Частка позикового капіталу (w_d) дорівнює 0,44%, отже BP складе 15909 тис. грн. (70/0,0044).

Усього на графіку буде чотири точки зламу WACC. Упорядкувавши їх по зростанню абсолютної величини, отримаємо:

BP₁ = 27210 тис. грн.;

BP₂ = 27311 тис. грн.;

BP₃ = 11111 тис. грн.;

BP₄ = 15909 тис. грн.

3. Розрахунок граничних значень WACC:

Наявність чотирьох точок зламу означає, що на графіку WACC буде 5 горизонтальних відрізків: від 0 до 27,210; від 27,210 до 27,311; від 27311 до 11111; від 11111 до 15,909; від 15,909 до 50 тис. грн. Розрахуємо середню ціну капіталу для кожного з них, використовуючи формулу (7.5).

На першому інтервалі власний капітал буде представлений у вигляді нерозподіленого прибутку, ціна якої дорівнює 2,01%. Ціна привілейованого акціонерного капіталу на цьому інтервалі складе 17,361%, а ціна позикового капіталу – 8,995%

WACC1= 2,01%*0,99+17,361%0,0018+8,995%*0,0044=2,061%

На другому інтервалі відбудеться перехід від використання нерозподіленого прибутку до першої емісії звичайних акцій. Власний капітал тепер буде представлений акціонерним капіталом, ціна якого складе 2,093%. Інші складові середньої ціни залишаються незмінними

WACC2 = 2,093%*0,99+17,361%*0,0018+8,995%*0,0044=2,143%

На третьому інтервалі підприємство вичерпає можливості фінансування за рахунок більш дешевого позикового капіталу і почне випускати облігації з більш високою купонною ставкою. Ціна позикового капіталу на цьому етапі складе 11,14%. Інші елементи вираження будуть такими ж, як і на другому інтервалі

WACC3 = 2,093%*0,99+17,361%*0,0018+11,14%*0,0044=2,143%

На четвертому інтервалі підприємство здійснить другу емісію привілейованих акцій, що обійдеться йому дорожче, ніж перша. Ціна залученого таким чином капіталу складе 18,939%. Ціни власного і позикового капіталу не зміняться в порівнянні з попереднім інтервалом

WACC4 = 2,093%*0,99+18,939%*0,0018+11,145%*0,0044=2,155%

На останньому, п'ятому інтервалі відбудеться друга емісія звичайних акцій. У результаті цього різко збільшится ціна власного капіталу – до 2,614%. Ціни інших джерел капіталу залишаться такими ж, як і на четвертому етапі

.

4. Побудова графіків WACC:

На рис. 7.6 представлений графік WACC, побудований за даними попередніх розрахунків.

WACC

%

2,65

2,55

2,50

2,45

2,40

2,35

2,30

2,25

2,20

2,15

2,10

2,05

2,00

Рис.7.6. Графік WACC без обліку амортизаційних відрахувань.

На ньому знайшли відображення всі 5 інтервалів і 4 точки зламу. Як добре видно на графіку, найбільш різкий стрибок ціни капіталу відбувається в його правій частині, при переході підприємства до найдорожчого джерела фінансування – другої емісії звичайних акцій – ціна якого перевищує 2,67%. Безумовно, підприємство повинне мати дуже вагомі причини для того, щоб погодитися залучати настільки дорогий капітал. Єдиною підставою для подібного рішення може бути лише наявність у підприємства інвестиційних проектів, очікувана прибутковість яких вище ціни капіталу, залученого для фінансування цих проектів.

На рис. 7.6 не відбиті амортизаційні відрахування в сумі 3726 тис. грн. Ціна цього джерела дорівнює WACC₁ (2,061%).

Щоб відбити амортизацію на графіку (рис. 7.7), потрібно збільшити крайній лівий горизонтальний інтервал на величину, що відповідає сумі 3726 тис. грн. Одночасно на цю ж саму величину зрушиться вправо графік. Тепер загальний бюджет капіталовкладень складає 53,726 тис. грн., а обсяг ресурсів, доступних підприємству до першої емісії звичайних акцій дорівнює 30,936 тис. грн. Слід зазначити, що змінилося становище графіка тільки відносно осі абсцис. Координати по осі ординат залишилися незмінними. Ціна амортизації як джерела капіталу дорівнює його середній ціні і тому не може вплинути на зміну WACC.

Для наочного представлення розрахунку середньої ціни капіталу побудуємо структурно-логічну схему.

Читайте також:

1. Банківський кредит — найпоширеніша форма кредиту. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал.
2. Вибір кількості та розміщення складської мережі
3. Вибір типу і місця розміщення водозабірних споруд
4. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
5. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
6. Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
7. Вимоги до розміщення потенційно-небезпечних виробництв
8. Вихідний потік вимог
9. Вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки. Депозитний і грошовий мультиплікатори
10. Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил
11. Вплив розміщення оборотних коштів підприємства на його фінансовий стан.
12. Вхідний потік вимог

Переглядів: 949