Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

Родина. Родина являє собою об'єднання людей, засноване на шлюбі, або кровному спорідненні, зв'язане спільністю побуту й взаємною відповідальністю.

Родина - первинний соціальний осередок суспільства. Саме в родині починається соціалізація людини. Основою родини служить шлюб між чоловіком і жінкою, а також їхні діти.

Родина завжди формувалася в конкретних природних і історичних умовах, що відбивалося на життєдіяльності людей взагалі й родини зокрема. Багато релігійних догм, обряди й народні звичаї, пов'язані з родиною й шлюбом, сформувалися в конкретних природних умовах і мали важливе практичне значення.

Зовнішні фактори, що впливають на формування родини: демографічна ситуація в країні, соціально-економічна обстановка, релігія й звичай, рівень урбанізації, природні умови, тип родини, доходи, харчування, кількість дітей, житло. Родина як неформальна група не має жорстко заданої системи взаємин по вертикалі, строгої структури влади, у якій статуси й ролі заздалегідь запропоновані. Ступінь контактів між її членами визначається відносинами споріднення, почуттями любові, прихильністю один до одного й відповідальністю за кожного. Крім того, у ній здійснюється спільна діяльність всіх членів, виконується велика кількість функцій.

Родина виконує специфічні функції:

1. Регулювання сексуальних відносин (родина впорядковує їх);

2. Відтворення населення: налагоджує системи заміщення одного покоління іншим;

3. Соціалізація: нове покоління, що приходить на зміну старому, здатно навчитися соціальних ролей тільки в процесі соціалізації;

4. Турбота й захист. Родина забезпечує своїм членам опіку, захист, соціальну безпеку. Родина підтримує тих, хто по інвалідності, старості або юним рокам не може подбати про себе.

Родина виконує неспецифічні функції:

1. Накопичення й передача власності;

2. Соціальне самовизначення: у родині людина одержує прізвище, ім'я, по батькові, соціальний статус, право розпоряджатися житлом. Вона стає членом того ж класу, раси, етносу й релігійної групи, до якої належать батьки;

3. Організація виробництва;

4. Споживання;

5. Організація відпочинку й дозвілля (рекреаційна);

6. Турбота про здоров'я й благополуччя членів родини (санологічна);

7. Створення внутрішньородинного мікроклімату, що сприяє зняттю стресів;

Родина має наступні ознаки:

- впливає на індивіда первинно як за часом, так і по змісту;

- формує особистість у цілому, а вторинні фактори впливають на неї лише в певних аспектах;

- являє собою асоціацію, що сама себе відтворює;

- члени родини перебувають у постійній взаємозалежності, тому будь-яка зміна поведінки одного з них спричиняє зміну в поведінці інших;

- являє собою відносно тісну, обмежуючу себе певними межами одиницю;

- задовольняє найважливіші життєві потреби людей.

Культура сексуальної поведінки.Сексуальна поведінка - одна із аспектів соціальної поведінки людини. Культура формує еротичний ритуал залицяння й сексуальної техніки. Регламентуючи найбільш важливі аспекти сексуальної поведінки, культура залишає місце для індивідуальних або ситуативних варіацій, зміст яких може істотно варіюватися.

Соціокультурні зрушення впливають на сексуальну поведінку, ритм сексуальної активності, її інтенсивність й соціальні форми. Молодь раніше починає статеве життя, дошлюбні зв'язки стали припустимі для обох статей при наявності й відсутності любові.

Дослідження показують, що мотивація залицяння, кульмінацією якого є інтимна близькість, сьогодні значною мірою автономна. І навіть незалежна від шлюбних планів. Так, 3721 студентові з 18 вузів було задане питання: “Як ви думаєте, з якою метою юнак або дівчина вступають сьогодні в інтимні відносини?” Основні мотиви (у відсотках до загального числа респондентів) розподілилися так: взаємна любов - 36,6 %, приємний відпочинок - 15,4 %, прагнення одержати задоволення - 14,2 %, бажання емоційної взаємодії - 9,8 %, передбачення вступу у шлюб - 7,0 %, цікавість - 5,5 %. Очевидно, що любов займає провідне місце.

Лібералізація статевої моралі, часта зміна партнерів у сполученні з низькою сексуальною культурою породжує ряд серйозних наслідків - аборти, поширення венеричних захворювань, СНІД, росте кількість розлучень. Жити тільки для себе - це значить гнатися за новими задоволеннями, секс стає розвагою, розглядається як сфера індивідуального самоствердження. Дівчина шукає шанувальників заради соціального престижу, юнак зближається з дівчиною не тому, що йому цього хочеться, а тому, що “так прийнято”. Таким чином, збільшилася можливість особистості самої вибирати найбільш підходящий їй стиль сексуальної поведінки. Але чим менше зовнішніх заборон, тим важливіше індивідуальний самоконтроль і вище відповідальність за свої рішення, тим вище значення морального вибору.

17-25 років - це вік максимальної активності статевих гормонів. “Бомбардування” ними мозкових емоційних зон викликає бурхливий прояв емоцій, любові, які вимагають відповідногї вольової й етичної поведінки, змушує молодих людей бути більше активними й цілеспрямованими. Однак сексуальні емоції керовані, і за допомогою вольових зусиль їх можна, якщо вони надмірні, перемкнути на інший вид активності - інтелектуальну, фізичну, естетичну. Необхідною передумовою гармонізації сексуального стилю є здоровий спосіб життя, з його руховою активністю, регулярними фізичними навантаженнями й т.д.

Сексуальне життя завжди було тісно пов'язана зі станом фізичного й психічного здоров'я, їм багато в чому визначається тривалість і інтенсивність сексуального порушення й фізіологічних реакцій. Сексуальні можливості в осіб з ослабленим здоров'ям знижені. Під час сексуального контакту спалюється близько 500 ккал, деякі коливання залежать від тривалості любовної гри й ентузіазму партнерів, але витрата енергії відповідає приблизно півгодинній пробіжці або 40 хвилин безперервних фізичних вправ.

Фізична привабливість лежить в основі статевої уваги (гарна фігура, постава, стрункі ноги, легкість ходи й ін.). І тому необхідно приділяти увагу культурі фізичної і її складової частини - тілесної, формувати й поліпшувати свою статуру в необхідному напрямку.

Активне сексуальне життя вимагає дотримуватися здорового способу життя. Так, в осіб, що зловживають алкоголем, сексуальне життя поступово порушується, його розлад зустрічається в 41-43 % випадків. Надмірне паління в 11 % веде до розвитку імпотенції; нікотин впливає на центри ерекції, викликаючи її ослаблення, а в жінок явище фригідності.

Сексуальна задоволеність підвищує самоповагу й самооцінку. Висока самооцінка й упевненість у власній привабливості надзвичайно важлива для людей. Сексуальна задоволеність у людей позитивно корелює із задоволеністю іншими (інтелектуальними, спортивними, естетичними й ін.) захопленнями, товариськістю, життєрадісністю, і цим сприяє їхньому загальнокультурному розвитку.

Захворювання, що передаються статевим шляхом, їхня профілактика.Інфекційні захворювання, що передаються від людини до людини, переважно статевим шляхом зустрічаються часто, особливо в останні роки. У цей час налічується більше 20 збудників хвороб, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактерії, віруси, найпростіші, дріжджові гриби, членистоногі. Викликані ними захворювання характеризуються високою заразливістю, порівняно швидким поширенням серед певних контингентів населення. Раніше ці хвороби називалися венеричними захворюваннями, а по новій класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) - захворюваннями або хворобами, переданими статевим шляхом.

За даними ВООЗ, кожна десята людина у світі, включаючи дітей і старих, хворіє тим або іншому захворюванню, що передається статевим шляхом. При цьому важливість проблеми обумовлена не тільки надзвичайно широким поширенням захворювань і небезпекою їх для здоров'я захворілого, його оточення, але й важкими наслідками у вигляді ускладнень, які можуть бути причинами безплідності, що розвивається, патології вагітності й пологів, а в результаті - поява неповноцінного потомства. Всі ці патологічні стани впливають на здоров'я населення в цілому й на демографічний стан суспільства зокрема.

Класифікація захворювань, переданих статевим шляхом. По класифікації, запропонованої ВООЗ, до захворювань, що передається статевим шляхом, відносяться 22 хвороби, які діляться на 3 групи:

1-а група - класичні венеричні захворювання. Серед них, що найбільше часто зустрічається - сифіліс, гонорея.

2-а група “А”. При цих захворюваннях патологічний процес рідко виходить за межі сечостатевої системи. До цієї групи відноситься: сечостатевий хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз, генітальний герпес, а також лобковий педикулез і короста.

2-а група “Б”. Хоча вони й передаються переважно статевим шляхом, але при захворюванні уражаються не статеві, а інші органи й системи організму. Це - Віл-інфекція (СНІД), гепатит, лямбліоз, сепсис немовлят.

Існують принципи лікування захворювань, переданих статевим шляхом. Групи 1 і 2“А” виліковуються при дотриманні наступних умов:

- звертатися по допомогу до гінекологів, урологів, дерматовенерологів;

- приймати ліки по призначенню лікаря;

- лікувати обох статевих партнерів;

- обережно ставитися до широко рекламованих препаратів, найчастіше вони дають моментальний ефект, переводячи хворобу в хронічну форму.

Захворювання, що входять у групу 2 “Б” мають схильність до хронічного плину, а деякі в цей час не піддаються лікуванню (СНІД, вірусний гепатит “З”).

СНІД - синдром набутого імунодефіциту, що характеризується порушенням функцій імунної системи й сумою різних клінічних ознак. Уперше описаний в 1981 р у США. Захворювання викликається вірусом імунодефіциту людини - ВІЛ. Передається при статевих контактах і через нестерильний медичний інструментарій. ВІЛ виділений із крові, сперми, слини. Джерелом інфекції можуть бути хворі люди з “групи ризику”: повії, наркомани, гомосексуалісти, донори.

СНІД проявляється у вигляді пухлин або інфекції з відповідною клінічною картиною. При інфікуванні ВІЛ летальність становить 38 - 65 %. Діагностика СНІДу заснована на виявленні специфічних антитіл у крові, а в ряді випадків, і на одержанні культури ВІЛ.

Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом:

- санітарно-гігієнічна освіта й моральне виховання;

- підвищення рівня медичних знань;

- статеве виховання дітей;

- боротьба зі шкідливими звичками (алкоголізм, наркоманія);

- використання засобів запобігання - презервативів;

- дотримання особистої гігієни (індивідуальні ліжка, рушники, гумки, нижня білизна, губна помада, сигарети, бритва, зубна щітка, посуд, клізми, спринцівки);

- обстеження режимних груп працівників дитячих установ, харчових об'єктів, спортивних і комунальних установ; всіх стаціонарних хворих; вагітних і жінок, що йдуть на аборт; донорів; вступників на роботу й виїжджаючих у санаторії;

- диспансеризація населення (спостереження за перехворілими, за групою ризику);

- стерилізація медичних інструментів, манікюрного інструментарію.

Питання для самоконтролю:

1.Відзначте “зовнішні фактори”, що роблять вплив на формування родини.

2. Що відносять до специфічних функцій родини?

3. Що відносять до неспецифічних функцій родини?

4. Що може сприяти розвитку імпотенції в чоловіків?

5. Яка існує класифікація захворювань, що передаються статевим шляхом?

6. Як можна заразитися вірусом Сніду?

7. Коли потрібно починати лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом?

8. До чого можуть надалі приводити неліковані інфекції передані статевим шляхом 1-ої й 2 “А” груп?

8. Які люди відносяться до “групи ризику” по захворюванню Снідом?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Індивідуально-психологічні особливості здоров'я людини.	\|	Білковий обмін

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.