Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Організація і ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах

БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ

ВИКОНАННЯ КОШТОРИСІВ

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

 

1.1. Суть, принципи і функції бюджетного обліку в Україні

Для забезпечення своєчасного і повного надходження доходів бюд­жету, своєчасного асигнування заходів, передбачених в бюджеті, цільового направлення та ефективного використання коштів бюдже­ту як у сфері матеріального виробництва, так і невиробничій сфері потрібна правильна організація обліку виконання бюджету і кошто­рисів бюджетних установ.

Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджет­них установ прийнято називати бюджетним обліком.

Метою ведення бюджетного обліку є накопичення і надання кори­стувачам інформації для прийняття рішень про доходи бюджету, ви­трати, кредитування з урахуванням погашення, фінансування, а та­кож визначення результату виконання бюджету.

Предметом бюджетного облікує кошти державного бюджету і бюд­жетів всіх рівнів бюджетної системи, а також процес їх використання.

Об'єктом, бюджетного обліку є доходи й видатки загального і спеці­ального фондів бюджету; фонди і резерви, що утворилися в бюджетах у процесі їх виконання; кошти по взаємних розрахунках між бюджетами; витрати на утримання бюджетних установ; залишки грошових коштів на поточних рахунках у банках, на реєстраційних рахунках у Державно­му казначействі, в касі; матеріальні цінності бюджетних установ.

До основних функцій бюджетного облікувідносяться інформа­ційна, управлінська і контрольна.

Інформаційна функція бюджетного обліку полягає в накопиченні, групуванні, узагальненні і наданні інформації. Вона відіграє роль пер­шоджерела, оскільки надання облікової інформації є першим підгото­вчим етапом процесу управління, регулювання, планування і контро­лю. Цій функції належить першість, оскільки облікова інформація ста­новить близько 70% від загального обсягу економічної інформації.

Управлінська функція обліку полягає в забезпеченні інформацією, необхідною для планування, регулювання, оцінки (аналізу) об'єктів управління різних рівнів.

Функція контролю пов'язана з постійним суцільним контролем, який здійснюється на всіх етапах проведення господарських операцій: по­передній контроль — до здійснення операції, поточний — під час здій­снення операції, остаточний контроль — після здійснення операції.

Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна установа— орган, установа або організація, що визначені Конституцією Украї­ни, а також установи або організації, створені у встановленому по­рядку органами державної влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного або місцевих бюджетів.

Бюджетні установи відносяться до категорії неприбуткових.

Сфера бюджетних установ за функціональними ознаками дуже різноманітна. Умовно їх можна розподілити на три групи:

1) установи, які виконують законодавчі функції, функції управлін­ня, охорони, контролю: установи законодавчої і виконавчої влади; міні­стерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного управління, громадських та інших організацій; фінансові органи, ор­гани казначейства, податкова і митна служби, армія, міліція, судові органи, прокуратура та ін.;

2) установи соціально-культурного комплексу: заклади освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, заклади культури, бібліотеки, наукові організації та ін.;

3) соціальні фонди і служби, інші бюджетні установи.

 

Документи, що регламентують порядок ведення обліку тільки в бюджетних установах. розробляє Державне казначейство України.

У бюджетних установах з 01.10.2000 р. застосовується меморіаль­но-ордерна форма обліку відповідно до Інструкції № 68, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України № 68 від 27.07.2000р. [43].

Окремі меморіальні ордери складаються поступово після здій­снення операцій, але не пізніше наступного дня після отримання первинного документа як на основі окремих документів, так і на основі однорідної групи документів. Всі меморіальні ордери підписуються головним бухгалтером або його заступником і праців­ником, який його склав, а в централізованих бухгалтеріях ще й керівником групи.

Синтетичний облік виконання кошторисів бюджетних установ централізовані бухгалтерії і бухгалтерії установ ведуть в книзі «Журнал-Головна». У цій книзі реєструються всі меморіальні орде­ри. Як правило, книга «Журнал-Головна» ведеться по рахунках дру­гого порядку, але може вестися і по рахунках третього порядку.

Аналітичний облік ведеться в облікових реєстрах (книгах, картках, накопичувальних відомостях).

1.3. План рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Відповідно до Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої по­становою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706 [24], на­казом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99р. № 114 [21], затверджений План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядок застосування Плану рахунків, який діє в даний час з подальшими змінами і доповненнями.

Вимоги Плану рахунків є обов'язковими для всіх установ і органі­зацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів дер­жавного або місцевих бюджетів.

Для відображення господарських операцій бюджетні установи за­стосовують субрахунки (рахунки другого порядку), встановлені Пла­ном рахунків, виходячи із загальнодержавних і галузевих потреб управ­ління, контролю, аналізу і звітності. При необхідності установи можуть використовувати додаткові субрахунки (рахунки третього порядку) з обов'язковим збереженням номерів субрахунків Плану рахунків.

В основу Плану рахунків покладено Міжнародні стандарти бухгал­терського обліку, а також План рахунків бухгалтерського обліку ак­тивів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, з урахуванням специфіки діяльності бюджет­них організацій.

План рахунків складається з наступних класів балансових рахунків:

Клас 1. Необоротні активи.

Клас 2. Запаси.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи.

Клас 4. Власний капітал.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання.

Клас 6. Поточні зобов'язання.

Клас 7. Доходи.

Клас 8. Витрати.

Клас 0. Позабалансові рахунки.

Клас 1 «Необоротні активи» об'єднує рахунки, які призначені для об­ліку основних засобів бюджетних установ, інших необоротних матеріаль­них і нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або використання протягом одного року.

Клас 2 «Запаси » об'єднує рахунки для обліку оборотних матеріаль­них активів, що належать бюджетним установам, реалізацію і вико­ристання яких планується здійснити протягом року.

Клас 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» включає рахунки, при­значені для відображення поточних фінансових активів: коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейс­тва України, в розрахунках з дебіторами.

Клас 4 «Власний капітал» включає рахунки, призначені для обліку фондів і визначення результатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік.

Клас 5 «Довгострокові зобов'язання» призначений для обліку зобо­в'язань бюджетної установи, що не виникають у процесі звичайної діяльності, не характерні для діяльності даної установи і погашення яких відбудеться по закінченні поточного бюджетного року.

Клас 6 «Поточні зобов'язання» включає рахунки, призначені для об­ліку зобов'язань установи, які виникають протягом звичайної її діяльно­сті і погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року.

Клас 7 «Доходи» призначений для обліку доходів, що отримані бю­джетною установою за рахунок загального і спеціального фондів, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядку­вання) бюджетів.

Клас 8 «Витрати» об'єднує рахунки, призначені для обліку фак­тичних витрат і видатків бюджетних установ, а також касових видат­ків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування:) бюджетів.

Клас 0 «Позабалансові рахунки» включає рахунки, призначені для обліку активів і розрахунків, які виключені з обороту установи і не відображаються в балансі, але потребують спеціального контролю. На позабалансових рахунках господарські операції відображаються без застосування методу подвійного запису, тобто облік на них ве­деться за простою системою.

1.4. Бюджетна класифікація

В основі системи бюджетного обліку лежить бюджетна класифіка­ція — єдине систематизоване групування доходів і видатків бюджету по однорідних ознаках.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, орга­нів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпо­рядників бюджетних коштів, для проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, програмних та економічних категорій видатків, для забезпечення загальнодержавного і міжнарод­ного порівняння бюджетних показників. Міністерство фінансів затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни в ній та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України.

Сьогодні діє бюджетна класифікація, затверджена в 2001 році.

Бюджетна класифікація має такі складові частини: 1) класифікація доходів бюджету; 2) класифікація видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету; 3) класифікація фінансування бюджету; 4) класифікація боргу.

Доходи бюджету класифікуються за такими підрозділами: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти.

Витрати бюджету класифікуються таким чином:

1) за економічною характеристикою операцій (економічна класи­фікація видатків);

2) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відом­ча класифікація видатків);

3) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуван­ням погашення, склад яких визначається Міністерством фінансів України. Кожному напряму видатків відповідає код економічної кла­сифікації видатків (КЕКВ):

поточні видатки
оплата праці працівників бюджетних установ
нарахування на заробітну плату
придбання предметів і матеріалів, оплата послуг
видатки на відрядження
матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт і заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення
оплата комунальних послуг і енергоносіїв
субсидії і поточні трансферти
капітальні видатки
кредитування за вирахуванням погашення

 

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначей­ство України і місцеві фінансові органи ведуть реєстр всіх розпоряд­ників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отриман­ня фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, які утворилися внаслі­док перевищення доходів бюджету над його витратами (до цієї кате­горії відносяться платежі по погашенню основної суми боргу).

Класифікація боргу, в якій борги бюджету групуються по видах кредиторів і боргових зобов'язаннях, включає внутрішні і зовнішні борги держави.

1.6. Зміст і структура кошторисів бюджетних установ: порядок їх складання, розгляду і затвердження

 

Кошторис бюджетної установи є основним плановим документом, який дає повноваження бюджетній установі на отриман­ня доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і направлення кош­тів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення — цеповноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, За­коном про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, яке має обмеження за кількістю і часом та дозволяє виділяти бюджетні асигнування.

Кошторис складається з двох частин:

1) загального фонду, який містить обсяг надходжень із загально­го фонду бюджету і розподіл видатків по повній економічній класифі­кації для виконання установою основних функцій;

2) спеціального фонду, який містить обсяг надходжень із спеці­ального фонду бюджету на конкретну мету і їх розподіл по повній економічній класифікації на виконання відповідних видатків, передбачених законодавством, а також на реалізацію пріоритетних захо­дів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджується Мінфіном України.

Обов'язковим додатком до кошторису, який затверджується разом з кошторисом, є план асигнувань.

План асигнувань із загального фонду бюджету — це щомісячний розподіл видатків, затверджених в кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації. Він регламентує зобов'язання, які бере на себе установа протягом року.

Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно або об­слуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань по кожній бюджетній програмі (функції), що виконується.

Зведені кошториси і плани асигнувань — це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників кош­тів бюджету нижчого рівня, який складається головним розпорядни­ком для подання Мінфіну України, Мінфіну АР Крим.

Зведені кошториси не затверджуються.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки при наявно­сті затверджених кошторисів і планів асигнувань.



Читайте також:

  1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  2. II. Організація і проведення спортивних походів
  3. II. Організація перевезень
  4. II. Організація перевезень
  5. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
  6. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  7. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  8. Автоматизовані форми та системи обліку.
  9. Автоматичний розрахунок суми проведення.
  10. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  11. Адміністративно-територіальна організація
  12. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг




Переглядів: 3761

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА | Економічна класифікація видатків бюджету

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.