Четвертим центральним ланцюгом ринкової економіки являються дві складові – попит та пропозиція.

Ринкова система та її найважливіші структурні елементи. Структура, види та сегментація ринків

Механізм функціонування ринкової економіки – це спосіб взаємозв’язку елементів структури ринку, який забезпечує виконання функцій. Механізм складний, суперечливий, але у самому загальному вигляді він має забезпечити рішення 3-х головних господарських проблем: що?, як?, для кого? виробляти.

Тож функціонування ринкової економіки передбачає наявність певних її елементів, які у сукупності складаютьринкову систему.

Першимі найважливішим елементом ринкової економіки виступають виробники і споживачі. Вони формуються у процесі суспільного розподілу праці, коли одні виробляють товари, а інші – споживають їх.

Другим елементом ринкової економіки виступає економічна відокремленість, яка обумовлена приватною та змішаною формами власності на базі корпоративного управління виробничими одиницями.

Третійважливий елемент ринкової економіки – ціна. По-перше, ціни складаються в результаті попиту та пропозиції, співвідношення яких коливається в залежності від діючої кон’юнктури. По-друге, ціна визначає сферу дії ринкових відносин на даний товар.

П’ятийелемент – конкуренція.

В умовах прагнення кожної фірми до максимізації прибутку і поширенню масштабів господарської діяльності, фірми виступають за відношенням одна до одної як конкуренти.

Економічна конкуренція – змагання економічних агентів на ринку за переваги споживачів у цілях отримання найбільшої вигоди. Вона є необхідним і важливішим елементом ринкового механізму.

Конкуренцію можна розглядати як досконалу і недосконалу.

Досконала конкуренція. Цей ринок складається з великої кількості продавців, конкуруючих між собою. Кожний з них пропонує стандартну продукцію багатьом покупцям. Обсяги виробництва і пропозиція з боку окремих виробників складає незначну долю загального випуску, тому одна фірма не може вплинути на ринкову ціну, проте має погоджуватись з ціною ринку. Учасники конкурентного ринку мають рівний доступ до інформації, тобто всі продавці мають рівний доступ до інформації, тобто всі продавці мають уяву про ціну, технологію виробництва, можливий прибуток. В свою чергу, покупці обізнані з цінами та їх коливанням. На практиці досконала конкуренція практично не зустрічається. Але існують деякі галузеві ринки, які мають цю структуру (с/г ринок).

Під недосконалою конкуренцією розуміють ринок, на якому не виконується хоча б одна з умов досконалої. Вона поділяється на монополістичну конкуренцію, олігополію, абсолютну монополію.

Монополістична конкуренція – конкуренція між фірмами, які виробляють схожі, але різні з точки зору покупця товари (замінювачі). Диференціація товарів дозволяє виробнику самостійно встановлювати ціну без залежності від дії конкурентів. Вхід на ринок достатньо вільний і визначається розмірами капіталу.

Олігополія – характеризується наявністю на ринку невеликої кількості крупних фірм, які продають однорідні і диференційні товари за взаємозалежними цінами і обсягами продаж. Доступ на ринок важкий.

Абсолютна монополія – пропозиція надана одним виробником продукту, який самостійно встановлює ціни і блокує появу конкурентів.

Окрім цього, невід’ємним елементом ринкової економіки являється ринкова інфраструктура. Ринок потребує створення та функціонування товарних бірж, структур оптової та роздрібної торгівлі і т.п. Тобто сукупності закладів, організацій, які забезпечують функціонування ринку (банки, біржі, служби, фонди, товариства тощо).

Дослідження структуризації ринків дозволяють відокремити основні види ринків.

Ринки товарів та послуг. В цю групу відносять ринки: товарів споживчого призначення (продовольчі, непродовольчі товари); ринки послуг (побутові, транспортні, комунальні); ринки житла та споруд невиробничого призначення.

Ринки факторів виробництва. До їх складу відносять: ринки нерухомості, знаряддя праці, сировина та матеріали, енергетичні ресурси, корисні копалини.

Фінансові ринки: ринки капіталів (інвестиційні ринки), кредитні ринки, ринки цінних паперів (акції, облігації, опціони, варанти та ін.), валютно-грошові ринки.

Ринки інтелектуального продукту – інновації, винаходи, інформаційні послуги, виробнича література та мистецтво.

Ринки робочої сили. Вони представляють собою економічну форму руху трудових ресурсів, при якій робоча сила мігрую у відповідності із законами ринкової економіки.

Регіональні ринки: місцеві, внутрішні, національні, зовнішні, міжнародні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття, функції та умови існування ринку	\|	Модель кругообігу ринкової економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.047 сек.