Одним з основних індикаторів макроекономічної нестабільності поряд з безробіттям є інфляція.
Інфляція-це стійке зростання загального рівня цін, яке виникло внаслідок порушення макроекономічної рівноваги, коли значна частина грошової маси виявилась не забезпеченою економічними благами.
Рівень інфляцій можна вимірювати за допомогою індексів цін (див.тему 2), визначаючи темпи зростання цін і темп приросту цін. Темп зростання цінможна проаналізувати за допомогою самого індекса цін, бо саме його значення показує, в скільки разів зросли ( або зменшились) ціни в економіці за певний проміжок часу. Тому індекс цін називаютьіндексом інфляції.
Темп приросту цін (темп інфляції)можна визначити за допомогою двох методів:
1. метод - на основі індексу цін базового періоду.
(6.1)
2. метод - на основі індексу цін попереднього періоду.
(6.2)
де P t-\-індекс цін попереднього періоду.
Процес, протилежний інфляції, коли загальний рівень цін в економіці знижується, називається дефляцією. Явище сповільнення або зменшення темпів інфляції називають дезінфляцією. В Україні явище дезінорляції відбувалось, наприклад у 1994 р. ( 10 256 % річних) по 1997 р.( 10 % річних).
Інфляція – багатофакторне, складне соціально – економічне явище, тому її можна класифікувати залежно від різних критеріїв (див. таб. 6.1).