• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Просочення тканин

Просочення, покриття, дублювання тканин

Застосування латексів для просочення, покриття і дублювання тканин дозволяє виключити використання для цих цілей розчинів каучуків на токсичних, пожаро-вибухонебезпечних розчинниках.

Залежно від призначення тканин, їх хімічної природи, властивостей вживаних латексів вказані процеси дозволяють додати тканинам водонепроникність, підвищену вогнестійкість, стійкість до кислот, лугів, масел і розчинників, підвищити міцнісні властивості і опір стиранню.

Найбільш поширеним способом просочення тканин латексними композиціями є спосіб повного занурення тканини у ванну з латексною композицією з подальшим видаленням надлишку просочуючого складу, сушкою і вулканізацією.

Принципова схема просочення тканини латексними композиціями представлена на рис. 5.8.

Устаткування для просочення, сушки і вулканізація звичайно агрегують в єдину потокову лінію. Сучасне устаткування дозволяє здійснювати просочення тканин латексними композиціями з швидкостями до 90...100 м/хв.

Не дивлячись на простоту процесу просочення, що здається, якість просочення залежить від багатьох чинників, в т.ч. від природи волокна, структури ниток і тканини, змісту на поверхні волокна речовин, що утрудняють їх змочування водними середовищами, електростатичного заряду волокна, колоїдно-хімічних властивостей латексу.

Найбільш важливим чинникам, що визначають якість просочення, при якій частинки латексу проникають всередину ниток тканини, є хороше змочування волокон латексною композицією. Це може бути забезпечено зниженням поверхневого натягнення латексної композиції за рахунок введення ПАВ.

У ряді випадків застосовують попереднє змочування тканин в розчинах ПАВ перед їх обробкою латексними композиціями, а також попереднє відмивання тканини від можливого змісту на поверхні волокон жиру, воску н інших забруднень.

Рис. 5.8. Схема просочення тканини латексними композиціями: 1 - раскаточний пристрій тканини; 2 - погружаючий валик; 3 - ванна з латексною композицією; 4 - віджимні валики; 5 - камера сушки-вулканізації; 6 - закочувальний пристрій

Залежно від цільового призначення просочення тканини склад латексної композиції може істотно змінюватися. Разом з тим, існують ряд загальних положень, якими слід керуватися при створенні просочувальних складів на основі латексів.

Крім застосування у складі латексних композицій змочувачів, краще застосовувати латекси з малим розміром частинок і вузької кривої розподілу частинок за розмірами. В цьому відношенні переваги мають синтетичні латекси.

Розмір частинок дисперсій інгредієнтів повинен бути по можливості мінімальним, а латексна композиція не повинна містити агломератів частинок дисперсій.

У складі просочувальних латексних композицій необхідно застосовувати противостарювачи, оскільки із-за більшої внутрішньої поверхні просоченої тканини полімер латексної композиції може піддаватися інтенсивному старінню під дією тепла, світла, озону.

Як правило, просочувальні склади на основі латексів повинні мати низький зміст сухих речовин (10...20%) і низьку в'язкість.

Як приклад в табл. 5.8 приводяться деякі рецепти просочувальних латексних композицій для тканин різного призначення.

Таблиця 5.8

Рецептури латексних композицій для просочення тканин різного призначення

Разом з процесом просочення тканин способом повного занурення її в просочувальний склад (рис. 5.8), застосовують спосіб, коли латексна композиція подається до поверхні тканини за допомогою валу, що обертається, частково занурений в латексну композицію (рис. 5.9). Цей спосіб застосовують, в основному, тоді, коли потрібне лише часткове просочення тканини.

Кількість латексної композиції, що подається, і ступінь просочення тканини в цьому випадку залежить від швидкості руху тканини, діаметру валу, частково зануреного у ванну, тиску в зазорі між валами, а також від властивостей тканини і латексної композиції. Як правило, при такому способі просочення тканин до складу просочувальних латексних композицій вводять загусник.

Певний інтерес представляє застосування для просочення тканин латексів, частинки яких несуть позитивний заряд. Відомо, що багато волокон текстильних матеріалів в лужному середовищі мають негативний заряд. Більшість промислово випускаємих латексів також мають негативний заряд частинок.

При однойменних зарядах частинок латексу і волокна частинки латексу не можуть притягуватися до волокна і, як результат, між

волокном і полімером латексу утруднено утворення міцного зв'язку. Ця проблема може бути вирішена застосуванням латексів, синтезованих з використанням катіоноактивних емульгаторів, частинки яких мають позитивний заряд [12, с. 26; 5, с. 688...691; 14, с. 413]. Проте ці латекси не набули широкого поширення і в Росії не випускаються.

Рис. 5.9. Схема просочення тканини латексними композиціями: 1 - раскаточний пристрій тканини; 2 - ванна з латексною композицією; 3 - барабан, що обертається, частково занурений в латексну композицію; 4 - плита, що обігрівається; 5 - закочувальний пристрій

Одна з причин цього полягає в необхідності організації самостійного виробництва подібного латексу, що виключає контакт з латексами, що виготовляються на аніоноактивних емульгаторах. При контакті катіоноактивних і аніоноактивних емульгаторів утворюються нерозчинні у воді з'єднання, і втрачається поверхнева активність обох емульгаторів [12, с. 26].

Незалежно від методів просочення тканин латексними композиціями і вживаних просочувальних складів, після просочення і віджимання просочена тканина поступає на сушку.

Сушка може здійснюватися в сушарках фестонного типа в середовищі гарячого повітря, а також в барабанних сушарках. Цей же вид устаткування може бути використаний для вулканізації просоченої тканини. Температура сушки звичайно складає 70...95°С, вулканізація 110...160°С.

Читайте також:

1. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
2. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
3. БІОМАГНЕТИЗМ. МАГНІТНІ ПОЛЯ ОРГАНІВ І ТКАНИН
4. Будова і функції тканин
5. Будова тканин овочів та плодів
6. Види м’язової тканини
7. Видільні (секреторні) тканини
8. Газообмін у легенях і тканинах
9. Дублювання тканин
10. Загальні відомості про тканини тварин.
11. Закони подразнення збудливих тканин
12. Збудливі тканини. Роль клітинних мембран в утворенні збудження.

Переглядів: 687