• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види небажаної (побічної) дії ліків

Фармакодинаміка. Поняття про фармакологічний ефект і механізм дії лікарських речовин. Види дії ліків на організм — побічна й токсична. Побічні ефекти. Можливість токсичної дії та заходи щодо запобігання її розвитку.

Фармакологічний ефект — це зміни в організмі під дією лікар­ських засобів.

Механізм дії — це спосіб досягнення фармакологічного ефекту. Терапевтичні і токсичні ефекти ліків залежать від їх перетворень в організмі пацієнта. У більшості випадків лікарські речовини взає­модіють зі специфічними компонентами клітин — рецепторами.

Властивості рецепторів:

• відповідальні за вибірковість дії ліків;

• на рівні рецепторів відбувається дія лікарських засобів;

• препарати, що зв'язуються з рецепторами і змінюють їх функ­ції, є агоністами, а ті, що не змінюють функції, — антагоністами.

Види дії лікарських засобів:

• місцева — дія препарату на місце застосування (місцево- анестезуюча);

• резорбтивна — після всмоктування і надходження у велике коло кровообігу, а потім у тканини; залежить від шляху введення і здатності препарату проникати через біологічні бар'єри;

• ефект рефлекторної дії на екстеро- або інтерорецептори про­являється зміною стану виконавчих органів (наприклад, гіркоти — для збудження апетиту; гірчичники — при захворюваннях органів дихання);

• пряма дія — це безпосередній контакт лікарської речовини з тканинами;

• вибіркова — дія препарату тільки на певні рецептори (афінітет речовини до рецептора);

• зворотна дія — неміцна взаємодія «речовина — рецептор» (для більшості препаратів);

• незворотна — міцна взаємодія «речовина — рецептор».

Згідно з визначенням ВООЗнебажаною дією є «кожна реакція на лікарський засіб, що є шкідливою для організму і виникає внаслідок використання під час лікування, діагностики або профі­лактики захворювання». Побічні ефекти виникають у кожного 20-го хворого, а в стаціонарі — у кожного 3-го пацієнта. Загроза виникнення побічних ефектів дуже велика в групах ризику:

• у дітей дошкільного віку, осіб літнього віку, вагітних;

• у хворих з ураженням органів біотрансформації й екскреції;

• у пацієнтів з обтяженим анамнезом;

• в осіб, які тривалий час вживають ліки.

Небажані дії можуть виникати при терапевтичній концентра­ції препарату в плазмі крові. Більшість з них (70-80 % випадків) можна передбачити, знаючи фармакокінетику і фармакодинаміку препарату. Так, наприклад, кислота ацетилсаліцилова зумов­лює ульцерогенну дію при застосуванні до їди, тому пацієнту слід призначати препарат після їди в подрібненому вигляді, запивати молоком.

Є небажані дії, що неможливо передбачити (у 20—30 випадках):

• алергійні реакції (можуть виникнути миттєво або після пе­ріоду сенсибілізації). Вони є дозонезалежними. Для виявлення гіперчутливості негайного типу проводять пробу in vitro. Для ви­явлення гіперчутливості уповільненого типу в скарифіковану шкіру втирають розчин препарату, наносячи зверху аерозоль по­лімеру для створення плівки. Якщо через 1-2 дні на місці нане­сення утворюється папула — це ознака гіперчутливості;

• ідіосинкразія — це гіперчутливість або непереносимість. Вона зумовлена спадковим дефектом ферментних систем або спад­ковими порушеннями обміну речовин;

• лікарська залежність (пристрасть, бажання до повторних прийомів препаратів): психічна, при якій відміна препарату спри­чинює емоційний дискомфорт, і фізична, коли відміна препарату призводить до розвитку абстинентного синдрому (психічні і сома­тичні порушення).

Є також побічні ефекти, що виникають незалежно від концент­рації ліків у плазмі крові. Це група біологічних вторинних побіч­них явищ. До них належать дисбактеріоз — якісне і кількісне по­рушення мікрофлори кишок, тяжкими наслідками якого є:

— суперінфекції;

— гіповітаміноз;

— пригнічення імунітету.

Особливе місце серед побічних ефектів посідаєсиндром відміни,який виникає внаслідок швидкої відміни препарату і спричинює загострення захворювання. Для запобігання цьому слід застосову­вати лікарські засоби за схемою та поінформувати пацієнта.

Під час застосування лікарських засобів можуть виникнути ятрогенні ускладнення. Медичній сестрі слід знати ознаки і симп­томи ятрогенних захворювань і давати пацієнту певні настанови.

Ознакаминефротоксичності є гематурія, олігурія, кристалурія, тому слід контролювати кількість виведеної сечі та результа­ти лабораторних аналізів.

Ознакамиототоксичності є шум у вухах, запаморочення, тому слід спитати пацієнта про наявність цих симптомів, спостерігати за проявами запаморочення; припинити давати пацієнтові при­значені засоби та повідомити лікаря.

Симптомамианемії є блідість, хронічна втомлюваність, диспное. Необхідно контролювати результати лабораторних аналі­зів крові.

Ознакамигепатотоксичності є жовтяниця, загальна слабкість, біль у правому верхньому квадранті живота, темна сеча. Необхід­но контролювати результати функціональних проб печінки.

Читайте також:

1. Абсорбція ліків
2. Виведення (елімінація) ліків з організму
3. Види дії ліків на організм
4. Види криміналістичних обліків і їх призначення.
5. Види небажаної (побічної) дії ліків
6. Виявлених недоліків і порушень
7. Віднімання переліків
8. Діагностична модель розділу річного плану. Педагогічний аналіз за минулий рік визначення недоліків та їх ґрунтування
9. Дозування ліків
10. Значення особливостей взаємодії ліків для фармакотерапії
11. Ін’єкційні форми ліків. Вимоги до ін’єкційних форм ліків. Методи стерилізації. Правила виписування в рецептах.

Переглядів: 2482