Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Організація та проведення перевірок.

Мають місце факти порушення судами вимог Кримінально-процесуального законодавства (не надходять протягом 3-х діб копії вироків суду, не розглядаються упродовж 2-х місяців апеляційні скарги, несвоєчасно надходять розпорядження про приведення вироку, що набрав законної сили, до виконання, тривалий час справи не призначається до розгляду).

Статтею 4 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та ст. 155 КПК України встановлено, що установами для попереднього ув’язнення є слідчі ізолятори Державного департаменту України з питань виконання покарань. З метою поліпшення умов тримання та розміщення осіб, узятих під варту, наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 30.12.2003 року № 280 утворено дільниці слідчих ізоляторів на територіях виправних колоній.

Відповідно до ст. 155 КПК України осіб, яким обрано запобіжний захід - взяття під варту, крім слідчого ізолятора, в окремих випадках можна тримати в місцях тримання затриманих, якими є ізолятори тимчасового тримання органів внутрішніх справ та СБУ. В ізоляторах тимчасового тримання особи, взяті під варту, можуть перебувати не більше трьох діб, але якщо доставка ув’язнених до слідчого ізолятора у цей строк неможлива через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть перебувати у місцях тримання затриманих до десяти діб (частина 4 статті 155 КПК).

Крім цього місцями попереднього ув’язнення для тримання військовослужбовців, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, є гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а також дисциплінарний ізолятор або карцер установи виконання покарань, якщо взяття під варту як запобіжний захід обрано стосовно особи, яка вчинила злочин під час відбування покарання в установі виконання покарань.

Підставою для тримання особи у слідчому ізоляторі є вмотивована постанова суду про обрання міри запобіжного заходу - взяття під варту, постанова про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, або вирок, винесені відповідно до кримінального і кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі і на строк не більше трьох років.

Крім того, слід враховувати, що за результатами перевірок, проведених органами прокуратури України у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань, виявлено невідповідність вимогам закону окремих положень нормативно-правових актів, які регламентують питання прийому та тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у СІЗО.

Зокрема, чинним законодавством не передбачено підстав для відмови у прийомі до слідчих ізоляторів осіб, взятих судом під варту, проте у п. 2.3.6 Правил тримання осіб, взятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань, затверджених наказом Голови Держдепартаменту від 20.09.2000 № 192, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.10.2000 за № 751/4972, зазначено, що до слідчих ізоляторів не дозволяється приймати осіб, які страждають на тяжкі соматичні або інфекційні захворювання, хворих на алкогольний психоз (без визначення переліку захворювань та їх симптомів). За таких умов медичні працівники СІЗО на свій розсуд можуть визначати ознаки таких захворювань і безпідставно відмовляти у прийнятті ув’язнених із місць тримання затриманих.

З цих же підстав 07.06.2004 Міністерством юстиції України скасовано Державну реєстрацію Порядку медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань, затвердженого наказом від 18.01.2000 № 3/6, через невідповідність підпункту 6.1.4 пункту 6.1 даного порядку вимогам ст. 4 Закону України “Про попереднє ув’язнення”, ст. 155 Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”. За змістом вказаний підпункт дублює положення п. 2.3.6 Правил тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Зазначені порушення закону створювали передумови для порушення в установах попереднього ув’язнення прав в’язнів щодо їх матеріально-побутового забезпечення та медичного обслуговування, а також переповнення ізоляторів тимчасового тримання. Зокрема лише за 3 місяці поточного року до Київського слідчого ізолятора не прийнято 14 осіб із захворюваннями, що фактично не мали загрози для їх здоров’я та оточуючих.

У зв’язку з чим на підставі ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», ст. 22 Закону України “Про попереднє ув’язнення” Генеральною прокуратурою України внесено протест Голові Державного департаменту України з питань виконання покарань про скасування п. 2.3.6 Правил, який задоволено. Головою Державного департаменту України з питань виконання покарань 12.08.2008 внесено зміни до Правил та скасовано дію опротестованого нормативного акту. Вказаний наказ на даний час є чинним, пройшов 09.09.2008 Державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України ( за № 817/15508).

Відповідно до п. 6 галузевого наказу Генерального прокурора України №7 гн-2005 нагляд за додержанням законів у слідчих ізоляторах покладається на галузеві відділи (старших помічників прокурорів) прокуратур обласного рівня. Якщо слідчі ізолятори знаходяться за межами обласних центрів, за погодженням з галузевим управлінням Генеральної прокуратури України можуть покладати здійснення такого нагляду на міських, районних, міжрайонних прокурорів за місцем розташування цих установ, однак на практиці ця норма не застосовується. Пунктом 10 наказу встановлена періодичність проведення комплексних перевірок - щомісячно.

Перед початком перевірки прокурор складає план її проведення, погоджує його із керівником структурного підрозділу. За необхідності визначає, спеціалістів яких галузей слід залучити до неї (інженера з техніки безпеки, лікаря-фтизіатра, працівників санітарно-епідеміологічної, контрольно-ревізійної служб Держдепартаменту та інших). Знайомиться з матеріалами попередніх перевірок та заходами адміністрацією установи, вжитими щодо усунення виявлених порушень закону, наглядовим провадженнями за скаргами, що надійшли до прокуратури від ув’язнених, їх родичів, а іншою інформацією, необхідною для повноти перевірки.

Для забезпечення комплексного підходу при перевірках додержання кримінально-процесуального законодавства (досудового слідства та судового розгляду справ щодо осіб, які перебувають під вартою, неповнолітніх), наказом або розпорядженням прокурора обласного рівня створюється комісія, до складу якої входять працівники структурних підрозділів, які перевіряють питання за напрямами, визначеними відповідними галузевими наказами Генерального прокурора України, та надають свої розділи до загальної довідки.

Перевірку доцільно розпочати з вивчення статистичних даних щодо кількості та категорії осіб, які тримаються в установі, їх розміщення, матеріально-побутового, медичного та харчового забезпечення, працевикористання, стану злочинності та дисципліни.

Із записів у книгах обліку, журналі реєстрації правопорушень, заяв і повідомлень про вчинені злочини, актами вилучення заборонених предметів та матеріалами перевірок за такими фактами, що знаходяться у черговій частини установи, з’ясувати, чи мали місце факти застосування до ув’язнених спеціальних засобів (наручників, гумових палиць, гамівної сорочки), вчинення ув’язненими злочинів, а також фактів встановлення позаслужбових стосунків співробітників установи з ув’язненими та їх родичами. Доручити адміністрації підготувати відповідні матеріали з цих питань.

Ознайомитись із записами у книзі зауважень та пропозицій посадових осіб, які інспектують слідчий ізолятор (посадові особи центрального апарату Державного департаменту України з питань виконання покарань та його регіональних управлінь (відділів), та вжитими заходами до усунення виявлених ними порушень.

Після ознайомлення із загальним станом справ в установі здійснюється обхід камер, де тримаються особи, взяті під варту, житлових приміщень для осіб, залишених для господарського обслуговування в слідчому ізоляторі, медико-санітарної частини та інших приміщень установи, як правило, у присутності представників з числа керівництва адміністрації установи та медпрацівника.

В окремих випадках для оперативного отримання інформації щодо реального стану додержання законів, а також з’ясування матеріально-побутових умов тримання, безпеки виробництва та працевикристання осіб, які тримаються доцільно вчинити навпаки. Спочатку обійти камери та перевірити умови праці ув’язнених, після чого продовжити перевірку із знайомлення з необхідними документами.

При обході камер необхідно з’ясувати, чи додержуються вимоги режиму щодо ізоляції ув’язнених та постійного нагляду за ними, роздільного тримання різних категорій ув’язнених у камерах (ст. ст. 7,8 Закону України “Про попереднє ув’язнення”), забезпечення їх прав (статті 9, 11, 12, 13 Закону), виконання ув’язненими своїх обов’язків (ст.10 Закону), додержання норм матеріально-побутового забезпечення (зокрема, надання їм індивідуальних спальних місць), харчування, лікування (стаття 11 Закону). Забезпеченість предметами першої необхідності та продуктами харчування, їх асортимент у крамниці установи.

Під час прийому заарештованих та засуджених з особистих питань, у залежності від їх характеру, приймається рішення про доручення керівництву установи розглянути клопотання, роз’яснюються вимоги законодавства або звернення приймається до провадження прокуратури.

Після прийому прокурор ознайомлюється у відділі контролю за виконанням судових рішень установи з особовими справами заарештованих та засуджених, з’ясовує законність їх тримання у СІЗО.


Читайте також:

  1. II. Організація і проведення спортивних походів
  2. II. Організація перевезень
  3. II. Організація перевезень
  4. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
  5. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  6. Автоматичний розрахунок суми проведення.
  7. Адміністративно-територіальна організація
  8. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
  9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
  11. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
  12. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.




Переглядів: 389

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів та складання довідок за результатами перевірок. | Законність тримання осіб, взятих під варту у порядку запобіжного заходу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.065 сек.