Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів та складання довідок за результатами перевірок.

Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів у слідчих ізоляторах.

Організаційне і правове забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів у слідчих ізоляторах центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

П Л А Н

К О Н С П Е К Т Л Е К Ц І Ї

Кафедра нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України

на тему: „Прокурорський нагляд за додержанням законів у слідчих ізоляторах центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань”

Київ – 2010

3. Підготовка до перевірок та їх проведення.

Відповідно до пункту 4 статті 121 Конституції України та пункту 4 статті 5 Закону України “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладено функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, у тому числі тримання таких осіб у слідчих ізоляторах. У статті 22 Закону України “Про попереднє ув’язнення” зазначено, що нагляд за додержанням законодавства у місцях попереднього ув’язнення здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Завдання прокурорів щодо здійснення нагляду за додержанням законів у слідчих ізоляторах, як установах для попереднього ув’язнення, регламентовані галузевим наказом Генерального прокурора України від 26.12.2005 року № 7 гн із змінами та доповненнями, внесеними наказами від 12.02.2007 року №7гн-2, від 10.01.2009 №7гн-3, „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян” і полягають у забезпеченні законності:

- при прийомі, триманні та звільненні осіб із СІЗО;

- щодо ізоляції та роздільного тримання різних категорій взятих під варту осіб;

- щодо прав осіб, взятих під варту, їх матеріально-побутового, медичного забезпечення, харчування та виконання покладених на них обов’язків;

- застосування дисциплінарних стягнень до осіб, взятих під варту;

- залучення до праці осіб, взятих під варту в порядку запобіжного заходу;

- визначення засудженим виду виправної колонії, своєчасність їх направлення із слідчих ізоляторів для відбування покарання;

- залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування;

- застосування умовно-дострокового звільнення від покарання або заміни невідбутої частини покарання до осіб, залишених для роботи з господарського обслуговування установи;

- наказів, розпоряджень та постанов начальника слідчого ізолятора;

- розгляду та вирішення адміністрацією СІЗО звернень взятих під варту та засуджених осіб. Організація їх особистого прийому, своєчасність направлення відповідним адресатам звернень та оголошення відповідей на них;

- застосування до ув’язнених фізичної сили та спеціальних засобів, а також запобігання злочинам та іншим правопорушенням.

Для виконання зазначених завдань прокурори наділені повноваженнями, передбаченими статтями 20, 44, 45 Закону України “Про прокуратуру”:

- у будь-який час відвідувати місця попереднього ув’язнення, ознайомлюватись з документами, на підставі яких осіб затримано, взято під варту або засуджено;

- перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

- прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях попереднього ув’язнення.

Відповідно до п.6 галузевого наказу безпосередній нагляд за додержанням законів у СІЗО покладений на відділи (старших помічників і помічників прокурорів) обласного рівня. Згідно з п.10 наказу комплексні перевірки додержання законів у цих установах проводяться щомісячно.

На даний часу системі установ центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань функціонує 32 слідчі ізолятори, розраховані на 36,9 тис. місць за нормою 2.5 м кв. на особу, в яких тримається майже 32.0 тис. осіб, взятих під варту, та засуджених. Діяльність цих установ забезпечують близько 9 тис. персоналу.

Слідчі ізолятори розташовані в обласних центрах за винятком Тернопільської області (у м. Чорткові). Найбільше слідчих ізоляторів розміщено на території Донецької області (у містах Донецьку, Артемівську та Маріуполі), а у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській та Чернігівській - по два.

Найбільшими в Україні є Дніпропетровський СІЗО (3,3 тис. місць), Київський (2,8) та Харківський (2,8), найменшими - Новгород-Сіверський (323), Луцький (405) та Чортківський (406) місць. Більшість приміщень СІЗО збудовано 100 та 200 років тому (25 режимних корпусів), частина з них перебуває в аварійному стані і потребує капітального ремонту.

На виконання Державної програми боротьби із злочинністю, затвердженої Верховною Радою України 25червня 1993 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.01.1994 № 31 „Про затвердження Програми приведення умов тримання засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, а також осіб, що тримаються у слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, у відповідність з міжнародними стандартами”. Якою, зокрема передбачено будівництво 9-ти нових СІЗО за рахунок обласних бюджетів (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Львівська, Полтавська та Хмельницька області). Проте з 1997 року роботи з будівництва припинені (на будівництві Керченського СІЗО роботи виконано на 14% від загального кошторису і не ведуться). На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2000 № 73 та від 15.02.2002 № 167, якими затверджено „Програму подальшого реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002-2005 роки” за рахунок коштів Держдепартаменту у діючих СІЗО додатково облаштовано 549 місць для розміщення ув’язнених.

Крім цього, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.08.2006 № 1090 „Про затвердження Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, у відповідність з вимогами законодавства та європейськими нормами і стандартами, забезпечення безумовного дотримання прав людини і громадянина в місцях позбавлення волі, стабільного функціонування органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів”, якою, зокрема передбачено продовження будівництва СІЗО в АР Крим, Дніпропетровську, Донецьку, Києві та Полтаві, завершення проектування та будівництва режимних корпусів у Вільнянському, Луцькому, Маріупольському, Одеському, Харківському та Херсонському СІЗО.

У рамках реалізації програми Ради Європи „Підтримка юридичних реформ у Східній Європі” у співпраці з урядовими організаціями Швейцарської Конфедерації на базі Київського СІЗО з 2003 року впроваджено проект „слідчий ізолятор”, яким передбачено створення моделі СІЗО шляхом архітектурної та концептуальної перебудови відділень для молоді та ув’язнених жіночої статі відповідно до європейських норм і стандартів.

Статистичні дані свідчать, що минулого року із слідчих ізоляторів звільнено 23 особи, у зв’язку з припиненням справ на стадії досудового слідства, 2,5 тис. - із заміною запобіжного заходу на не непов’язані із взяттям під варту, 6,5 тис.- із засудженням до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, 60 осіб. – припиненням справ судами і постановленням виправдувальних вироків, що свідчить про не завжди виважене ставлення працівників правоохоронних органів до визначення запобіжного заходу. Майже половина ув’язнених у СІЗО рахується за судами, з них майже 1 тис. більше року

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.	\|	Організація та проведення перевірок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.