Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Збір за місця для паркування транспортних засобів належить до місцевих зборів, право на введення яких належить відповідній місцевій раді. Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень у кожному конкретному випадку вирішують питання щодо можливості його впровадження. Тобто даний збір є не обов'язковим для введення в дію за наявності об'єктів оподаткування. До набрання чинності Податковим кодексом в України справлявся збір за парковку автотранспорту, порядок справляння якого в загальних рисах визначався ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» та деталізувався відповідними положеннями, затвердженими рішеннями місцевих рад. Податковим кодексом впроваджується збір за місця для паркування транспортних засобів, що мас абсолютно новий правовий механізм. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.

Платниками збору є юридичні особи. їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Платником нього збору можуть бути як юридичні особи. їх філії (відділення, представництва), так і фізичні особи — підприємці. Перелік осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення маркування транспортних засобів, встановлюється рішенням сільської, селищної або міської ради.

Такі особи, відповідно до рішення місцевої ради, організовують і провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на: а) майданчиках для платного паркування або б) спеціально відведених автостоянках. Відповідно до підп. 14.1.104 11. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України майданчики для платного паркування визначаються як площа території (землі), що належить па правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів. Спеціально відведені автостоянки згідно з підп. 14.1.229 п. 14.1 сі. 141 Податкового кодексу України — площа території (землі), що належить па правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди. їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету. Статтею 79 Земельного кодексу України та підп. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням таз визначеними правами. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору. У цьому переліку зазначаються місцезнаходження таких земельних ділянок, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд. їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету. Не належать до об'єкта оподаткування цим збором земельні ділянки, які відведені для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. ЗО Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Відповідно до зазначеної статті органи місцевого самоврядування мають забезпечити першочергове виділення земельних ділянок інвалідам із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання. Площа таких земельних ділянок не враховується в базу оподаткування.

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та-провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0.15 % мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. На розмір ставки збору впливають різні чинники: місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площа спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність. Сільські, селищні та міські ради, враховуючі зазначені чинники, встановлюють ставки збору в межах, визначених Податковим кодексом України.

Порядок обчислення та сплати збору. Базовий податковий (звітний) період, за який платник зобов'язаний здійснювати розрахунки збору за паркування транспортних засобів, подати податкові декларації та сплатити його до бюджету, дорівнює календарному кварталу. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду — до 31 березня, ЗО червня, 30 вересня. 31 грудня. Форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України.


Читайте також:

  1. Амортизація основних засобів.
  2. Аналіз ефективності використання основних засобів.
  3. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
  4. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
  5. Ввезення громадянами транспортних засобів із метою транзиту через територію України
  6. Вибір місця для морського водозабору
  7. Вибір місця розташування підприємства як проблема прийняття рішень.
  8. Вибір типу і місця розміщення водозабірних споруд
  9. Вивішування плакатів безпеки огородження робочого місця.
  10. Види оцінки основних засобів.
  11. Визначення місця пошкодження трубопроводу
  12. Виконавчі органи влади на місцях




Переглядів: 799

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. | Приклад аналізу систем управління об'єктами економічного характеру

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.