• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прояви порушення законодавства щодо економічної конкуренції.

Проблеми конкуренції в господарській діяльності першою чергою визначаються через можливі порушення відповідного законодавства.

Порушеннями визнаються всі заборонені законодавством дії, що посягають на економічну конкуренцію. Але прояви порушень надзвичайно різноманітні, що потребує проведення певної їх класифікації.

За першою підставою для класифікації, пов’язаною зі становищем суб’єкта на ринку, порушення поділяються на дві категорії:

1. Порушення, спрямовані на досягнення монопольного (домінуючого) становища на ринку.

2. Порушення, пов’язані з використанням монопольного (домінуючого) становища на ринку.

За сутністю вони поділяються на:

1) порушення, пов’язані з діями на товарному ринку;

2) порушення, що перешкоджають нормальній діяльності службовців антимонопольного комітету.

Одним з найпоширеніших і тяжких порушень є зловживання монопольним (домінуючим) становищем .

Монополізацією визнається досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Суб’єкт господарювання може бути визнаним таким, що посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

§ на цьому ринку в нього немає жодного конкурента;

§ не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції, або якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. № 49-р затверджено Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку. Крім того, в Україні діє Міжвідомча робоча група зі статистичного вивчення монопольного сектору в економіці України .

Держава активно втручається в діяльність суб’єктів господарювання — монополістів. Так, наказом Міністерства економіки України та Антимонопольного комітету України від 20 березня 1998 р. № 29-а/3 визначено перелік продукції монопольних утворень, ціни на які підлягають державному регулюванню, а постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. (остання редакція від 13.06.2002р.) № 135 затверджене Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень. Але саме по собі монопольне становище не є порушенням, і навіть можна сказати, що досить багатьом товарним ринкам ще з часів радянської планової економіки притаманний монопольний стан.

Порушенням є зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, під яким розуміють дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:

§ установлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку;

§ застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин;

§ обумовлення укладання угод взяттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

§ обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;

§ часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

§ суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;

§ створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.

Водночас треба зазначити, що для економіки будь-якої країни притаманний такий стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв’язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб’єктами, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв’язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги). Цей стан має назву природні монополії. Їх правовий статус визначається Законом України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р.(остання редакція від 19.01.2012р.).

Читайте також:

1. АГД як галузь економічної науки
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
6. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
7. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
8. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
9. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
10. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства
11. Адміністративне правопорушення
12. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.

Переглядів: 1081