Придворно-світська музична культура Київської держави

Народна музична культура Київської держави

Музична культура Київської держави і в цілому мистецтво було загальнонародним і відображало відносну цілісність культури феодального суспільства. Підтвердженням є те, що багато заходів, які організовувалися державною владою, знаходили підтримку широких народних верств, – наприклад, організація київськими князями оборони супроти кочівників, які нападали на Київську Русь. Це зумовлювало велику роль патріотичної тематики в художній творчості, зокрема, у змісті билинного героїчного епосу.

Кількісна перевага сільського населення над міським призводила до широкого проникнення народної творчості і в придворно-світську – значною мірою професійну музику княжого двору, і в музику церковну – головний осередок музичного професіоналізму.

Княжі, боярські двори не внесли якихось суттєво нових форм в музичну практику цієї епохи. Тут в основному музика була представлена в мистецтві скоморохів та сказителів – обов’язкових учасників святкових бенкетів при дворах. Деякі риси новизни вносила ратна музика княжих військових об’єднань-дружин, культивуючи гру на духових (переможні, закличні сигнали труб) і ударних інструментах.

Головщики і деместики – провідні співаки та керівники давньоруських церковних хорів, знавці мелодичної імпровізації та співу за крюковим нотописом, – були, як правило, вихідцями зі селян та міщан. Це явище – участь співаків з народу в церковному співі – знаходилось в аналогічній паралелі із фактами у сфері архітектури та інших форм образотворчого мистецтва, де широкі верстви народних умільців брали участь у розбудові храмів, в убранстві княжих дворів тощо. Варто додати, що самі давньоруські храми були не тільки культовими за своїми функціями приміщеннями, але і в багатьох випадках суспільно-громадськими. За їх кам’яними стінами зберігалися багатства державної казни і урядові архіви. В них відбувалися урочисті подячні молебні у випадку перемог над ворогами Київської Русі. У міських храмах та на площах побіля них відбувалися найважливіші збори-віча громадян.

Великий інтерес становить музика княжого двору. За свідченням істориків, починаючи від середини Х століття, прийоми іноземних послів проходили під музичний супровід. Цей звичай запровадила княгиня Ольга, яка під час свого перебування у Константинополі 945 р. була вражена вправною грою виконавців на різних музичних інструментах, зокрема на органі.

На думку дослідників музичної культури Київської Русі, князі утримували при дворі професійних музикантів-інструменталістів, співаків, танцюристів – “умільців” як руських, так і іноземних (наприклад, з Візантії).

Скоморохи завжди були бажані на бенкетах князів, – де вони розважали гостей грою на гуслях та інших інструментах, брали участь у театральних дійствах. Зміст цих театралізованих дійств у масках нерідко пов’язувався з давніми релігійними звичаями слов’ян.

Учасниками свят у княжих палатах були також співці – сказителі билин.

Те, що музика була невід’ємною частиною побуту княжого двору, підтверджують фрески київського Софійського собору (ХІ ст.). На одній з них знаходимо зображення виконавця на скрипкоподібному струнно-смичковому інструменті слов’янського походження.

Одяг та інструментарій групи музикантів, відтворених на іншій фресці собору, дають підставу для припущень, що серед них є й «заморські» музиканти й витівники. Тут можна розрізнити фігури виконавців на лютнеподібному інструменті, на флейтах, ріжках, гудках, тарілках. Бачимо органіста, що грає на органі, гусляра, акробатів, танцюристів та ін.

Музика супроводжувала ратні походи княжих бойових дружин. Головну роль тут відігравали духові та ударні інструменти(труби, сурми, бубни). Про це йде мова у Радзивилівському, Кенігсберзькому, Новгородському, Іпатіївському та ін. літописах, у знаменитому “Слові про Ігорів похід”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Музична культура Київської держави	\|	Стародавня народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.