Особливості структурно-функціонального методу

Структурно-функціональна модель політичної системи Г.Алмонда

Особливості структурно-функціонального методу

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ Г.АЛМОНДА

Розвитку теорії політичної системи сприяв структурно-функціональний метод, який багато в чому доповнював системний аналіз.

Методологія структурно-функціонального аналізу створювалася в 1930-1950 рр.зусиллями, в першу чергу: - антропологів;

- лінгвістів;

- соціологів.

Французький антрополог Клод Леві-Стросс (1908-2009), вивчаючи первісні племена в басейні Амазонки, сформулював структурний метод, що полягав в аналізі структур мислення та соціальних відносин, у тому числі відносин з приводу влади.

Метод структуралізму набув універсального характеру і використовується для вивчення як примітивних, так і цивілізованих суспільств. Він знайшов застосування не тільки в антропології, але і в інших науках, у тому числі в політології.

Американський соціолог Роберт Мертон (1910-2003) в 1949 р. опублікував книгу «Парадигми для функціонального аналізу», висновками з якої скористалися представники різних наук, в тому числі і політичних. Мертон сформулював три постулати функціоналізму:

1.постулат функціональної єдності суспільства, що означає узгодженість функціонування всіх його частин;

2.постулат універсального функціоналізму, що означає корисність соціальних явищ і процесів для суспільства;

3.постулат функціональної необхідності, що означає, що у суспільстві мають місце тільки необхідні йому соціальні факти.

З цих постулатів випливає, що всі соціальні явища і процеси, що мають місце в суспільстві, мають бути функціональними, тобто повинні сприяти:

Þ виживанню,

Þ адаптації до навколишнього середовища

Þ розвитку суспільства.

Те, що не є функціональним або є дисфункціональним, поступово відмирає. Звідси головним завданням функціонального аналізустає визначення і опис функцій досліджуваного феномена.

Суть структурно-функціонального підходу полягає у:

1.виділенні елементів соціальної взаємодії, що належить досліджувати;

2.визначенні їх місця і значення;

3.визначення їх функцій.

В усіх соціальних концепціях, де суспільство розглядається системно, в тому чи іншому вигляді присутній і структурно-функціональний підхід. Елементи структурно-функціонального підходу до явищ, подій політичного життя суспільства є в працях Платона, Аристотеля, Гоббса, Спінози, Руссо.

Отже, структурно-функціональний метод проник в політичну науку з робіт представників:

§ антропологічної школи (фр. Клод Леві-Стросс,брит. Броніслав Малиновський (1884-1942),брит. Альфред Радкліфф-Браунта ін.);

§ соціологічної школи (Толкотт Парсонс, Роберт Мертон та ін.): незважаючи на відмінності їх теорій, вони стверджували: пояснювати і передбачати в соціальних науках можливо тільки тоді, коли ми розмірковуємо про соціальні структури та інституції, як виконуючі функції в системах.

Для структурно-функціонального підходу до визначення політичної системи суспільства найважливішим, фундаментальним є встановлення функціональних вимог до політичної системи. Існує певна кількість цілей, які вибрані з обмеженої кількості альтернатив і необхідні для життя суспільства. Перевести ці цілі в конкретні дії, реалізувати їх можливо тільки за умови здійснення політичною системою певних функцій.

У суспільних науках функції - доцільна діяльність. Доцільність визначається рамками системи. Доцільність політичної діяльності визначається межами політичної системи. Спрямовані, або цільові, функції називаються явними. Інші функції не є явними, а називаються прихованими, і також повинні враховуватись для більш глибокого розуміння всіх похідних дій та структур. Перевагою структурно-функціонального методу є те, що він сприяв усвідомленню важливості функцій, особливо прихованих, що виконуються політичними лідерами і групами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обрядовий пратеатр.	\|	Структурно-функціональна модель політичної системи Г.Алмонда

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.