МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості структурно-функціонального методуСтруктурно-функціональна модель політичної системи Г.Алмонда Особливості структурно-функціонального методу ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ Г.АЛМОНДА Розвитку теорії політичної системи сприяв структурно-функціональний метод, який багато в чому доповнював системний аналіз. Методологія структурно-функціонального аналізу створювалася в 1930-1950 рр.зусиллями, в першу чергу: - антропологів; - лінгвістів; - соціологів. Французький антрополог Клод Леві-Стросс (1908-2009), вивчаючи первісні племена в басейні Амазонки, сформулював структурний метод, що полягав в аналізі структур мислення та соціальних відносин, у тому числі відносин з приводу влади. Метод структуралізму набув універсального характеру і використовується для вивчення як примітивних, так і цивілізованих суспільств. Він знайшов застосування не тільки в антропології, але і в інших науках, у тому числі в політології. Американський соціолог Роберт Мертон (1910-2003) в 1949 р. опублікував книгу «Парадигми для функціонального аналізу», висновками з якої скористалися представники різних наук, в тому числі і політичних. Мертон сформулював три постулати функціоналізму: 1.постулат функціональної єдності суспільства, що означає узгодженість функціонування всіх його частин; 2.постулат універсального функціоналізму, що означає корисність соціальних явищ і процесів для суспільства; 3.постулат функціональної необхідності, що означає, що у суспільстві мають місце тільки необхідні йому соціальні факти. З цих постулатів випливає, що всі соціальні явища і процеси, що мають місце в суспільстві, мають бути функціональними, тобто повинні сприяти: Þ виживанню, Þ адаптації до навколишнього середовища Þ розвитку суспільства. Те, що не є функціональним або є дисфункціональним, поступово відмирає. Звідси головним завданням функціонального аналізустає визначення і опис функцій досліджуваного феномена. Суть структурно-функціонального підходу полягає у: 1.виділенні елементів соціальної взаємодії, що належить досліджувати; 2.визначенні їх місця і значення; 3.визначення їх функцій. В усіх соціальних концепціях, де суспільство розглядається системно, в тому чи іншому вигляді присутній і структурно-функціональний підхід. Елементи структурно-функціонального підходу до явищ, подій політичного життя суспільства є в працях Платона, Аристотеля, Гоббса, Спінози, Руссо. Отже, структурно-функціональний метод проник в політичну науку з робіт представників: § антропологічної школи (фр. Клод Леві-Стросс,брит. Броніслав Малиновський (1884-1942),брит. Альфред Радкліфф-Браунта ін.); § соціологічної школи (Толкотт Парсонс, Роберт Мертон та ін.): незважаючи на відмінності їх теорій, вони стверджували: пояснювати і передбачати в соціальних науках можливо тільки тоді, коли ми розмірковуємо про соціальні структури та інституції, як виконуючі функції в системах. Для структурно-функціонального підходу до визначення політичної системи суспільства найважливішим, фундаментальним є встановлення функціональних вимог до політичної системи. Існує певна кількість цілей, які вибрані з обмеженої кількості альтернатив і необхідні для життя суспільства. Перевести ці цілі в конкретні дії, реалізувати їх можливо тільки за умови здійснення політичною системою певних функцій. У суспільних науках функції - доцільна діяльність. Доцільність визначається рамками системи. Доцільність політичної діяльності визначається межами політичної системи. Спрямовані, або цільові, функції називаються явними. Інші функції не є явними, а називаються прихованими, і також повинні враховуватись для більш глибокого розуміння всіх похідних дій та структур. Перевагою структурно-функціонального методу є те, що він сприяв усвідомленню важливості функцій, особливо прихованих, що виконуються політичними лідерами і групами. Читайте також:
|
||||||||
|