• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародні товарні біржі

Міжнародні ярмарки і виставки

Торги

Міжнародні товарні аукціони

Міжнародні товарні біржі

План

Організація діяльності міжнародних товарних ринків

Лекція 7

Міжнародний поділ праці, світовий ринок, світове господарство з їх основними компонентами і специфікою перетворилися в найважливіші чинники розвитку людства. У цих умовах особливого значення набуває міжнародна торгівля, розвиток її організаційних форм, зростання її обсягів. Важливе місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків посідають біржа, аукціони, торги, ярмарки і виставки.

Поняття біржі. Товарна біржа – це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на котрі укладаються угоди без їх наявності. Біржова торгівля дає можливість сконцентрувати попит і пропозицію на товари у певних географічних пунктах без обов’язкового завозу туди товарів. На товарних біржах продаються тільки так звані біржові товари, що у масі своїй однорідні. Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук, цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, боби, олія, кава, жива худоба, апельсиновий сік тощо.

Технічних товарів на біржі немає, оскільки це якісно різнорідні товари, моделі яких швидко змінюються.

Біржові товари продаються і купуються без огляду, за зразком або на основі якісних характеристик, відомих покупцю або продавцю, тобто продається певна кількість товару. Тому в результаті угоди із рук у руки переходить не товар, а документ, що підтверджує власність на товар, тобто контракт.

Цікавий такий факт: етимологія слова “біржа” пов’язана з торгівлею. Вона бере початок від латинського слова “бурса , що означає “шкіряний гаманець”. Термін дістав “прописку у голландському місті Брюгге, що відомий як один із найбільших торговельних центрів півночі Європи. Його недарма називали “маклером християнських міст”. Ось тут і розташувалася біржа.

Термін “біржа” пов’язаний з однойменною назвою площі біржових зборів у Брюгге, на якій стояв дім, що належить роду Ван дер Бурсе. У нього був герб – три шкіряні гаманці (тер бурсе).
Подальше повсюдне використання слова “біржа” обумовлене, очевидно, тим, що воно відповідало за змістом як “шкіряному гаманцю”, так і в переносному значенні грошовим сумам узагалі. Перша товарна біржа (хлібна) виникла в Амстердамі в XVII ст.
Існують два типи біржі – товарна і фондова. Якщо товарна біржа – це постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.

Надалі ми будемо розглядати міжнародну товарну біржу, оскільки саме в ній найповніше виражений зовнішньоекономічний аспект діяльності.

Товарна біржа є породженням капіталістичної вільної конкуренції. З розвитком державно-монополістичних тенденцій значення біржі дещо знизилося. Поступово багато колишніх біржових товарів, наприклад вугілля, чорні метали, перестали продаватися на біржах. Продаж хліба, кави, какао і деяких інших товарів став об’єктом сильного державного втручання, а також впливу міжнародних товарних угод. І все ж на сьогодні на біржу припадає від 15 до 20% загального обсягу товарного експорту західних країн. Характерно, що хоча велика кількість товарів продається поза біржею, ціни на них визначаються за котируванням відповідних товарних бірж, що публікуються в біржових бюлетенях і звичайній пресі, наприклад у “Нью-Йорк тайме”. Проте з ряду біржових товарів діяльність бірж перебуває під фактичним контролем монополістичних об’єднань, тому ціни на них нерідко визначаються не в результаті вільної гри попиту і пропозиції, а диктуються монополіями. Найбільші світові біржі: “Чикаго Борд оф Трейд” концентрує 30 % загального обсягу біржової торгівлі США (оборот – близько 500 млрд дол. за рік), основні товари: золото, срібло, зернові, сік, боби. “Чикаго Меркенталь” зосереджує 20 % біржової торгівлі країни (оборот – понад 250 млрд дол. за рік), основні товари: жива худоба, картопля, яйця й ін.

“Нью-Иоркські біржі” охоплюють 20 % біржової торгівлі США (оборот – більш як 260 млрд дол. за рік), основні товари: кава, цукор, шерсть, дорогоцінні метали, картопля, бавовна, апельсиновий сік.

“Лондонська товарна біржа”охоплює 75 % усіх біржових угод країни (оборот – близько 100 млрд дол. за рік), основні товари: цукор, какао, кава, каучук, вовна.

На біржі США, Англії і Японії припадає 90% усіх біржових операцій.

У країнах, що розвиваються, через брак капіталу біржова торгівля не набула значного розвитку (за винятком Сінгапуру). Така ж ситуація (мається на увазі міжнародний характер бірж) і в країнах СНД, у тому числі й в Україні.

Основні ознаки міжнародних бірж:

* на них установлюються ціни світового ринку;

* товари – активні об’єкти міжнародної торгівлі;

* як правило, вільний валютний і податковий режим торгівлі.

Необхідно виділити три важливі аспекти діяльності біржі – юридичний, організаційний та економічний.

А) Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об’єднання у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники, комерційні посередники, котрі використовують як спільну власність, так і орендоване майно. У країнах із розвинутою ринковою економікою в акціонерному товаристві (компанії) майно звичайно стає неподільною власністю, а в товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) – пайовим капіталом, котрий можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку. Останній утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідендами, і в такий спосіб перетворюється в неподільну власність товариства як юридичної особи.

Біржі з недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєструються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. У такому разі відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства чи при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або в натуральній формі, або в обох одночасно. Така принципова схема, проте в нашій країні її дотримується дуже рідко.

Стосовно загального біржового майна (як пайового, так і неподільного) усі члени біржі є співвласниками або співкористувачами, одночасно залишаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливіше, одержаних доходів. У західних країнах вони становлять колектив (співтовариство) найчастіше фізичних (але іноді і юридичних) осіб, тобто окремих громадян і організацій, що отримують торговельний прибуток у специфічній формі – комісійних, біржових і брокерських зборів.

Б) Організаційний аспект. Товарна біржа – це торговельне місце особливого типу, де сходяться покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-спеціалістів, таких як брокери, дилери, маклери (на закритій біржі). Це місце, де оптові попит і пропозиція зводяться в одну точку – біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення цієї мети – стандартизація самих об’єктів торгівлі, а саме: товарів на наявних і контрактів на термінових біржах. Стандартизуються також правила ведення торгів, процедури проходження замовлень, порядок розрахунку за угодами та інші види біржової діяльності.

Розглянута в даному ракурсі біржа постає як своєрідна, особливої конструкції “машина” щодо ведення торговельних операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливості монополізації доступу до товарів і гласність визначення цін.

Техніка біржових операцій. Основними учасниками біржових операцій є члени біржі, тобто юридичні чи фізичні особи, що мають свої частки в статутному капіталі біржі, і посередники, брокери, що допомагають укладати угоди в біржовому кільці. Брокер не має права представляти інтереси покупця чи продавця. Його завдання – знайти покупця чи продавця і надати їм допомогу в укладанні контракту. Брокер є постійним співробітником біржі, і за свою роботу він отримує винагороду у вигляді відсотка від укладеного контракту.

Види біржових угод на товарній біржі.. На товарній біржі розрізняють дві категорії біржових угод: угоди на реальний товар (угоди “спот”) і ф’ючерсні угоди. Спочатку розглянемо угоди на фактичний товар. Відмінністю цих угод є те, що продавець справді хоче продати і поставити реальний товар, а покупець – купити і мати його в наявності. Ці угоди можуть бути як із негайною поставкою, так і з поставкою у майбутньому. У разі негайної поставки товар повинен перебувати на одному із складів біржі, і після підписання контракту він поставляється протягом двох тижнів. Але бувають угоди на товар, що буде поставлений протягом тривалішого періоду (до 3-х місяців).

Це угоди типу форвард.

Розглянемо техніку біржової операції на прикладі наведеної нижче схеми

Схема біржової операції на Лондонській біржі металів

1 – доручення клієнта купити або продати;

2 – укладення угоди в біржовому кільці;

3 – лист брокера в ліквідаційну касу з проханням зареєструвати укладену в біржовому кільці угоду;

4 – відповідь ліквідаційної каси про реєстрацію;

5 – відправлення клієнту контракту з відривним талоном;

6 – клієнт залишає контракт, а підписаний відривний талон повертає як підтвердження його згоди на угоду.

Клієнт по телефону або факсу робить замовлення. Воно містить три показники: кількість, термін доставляння, ціну. Доручення клієнта може бути виконане, коли він матеріально гарантує виконання своїх зобов’язань (застава в 10 % або банківська гарантія).

Біржовий контракт виступає в двох формах: у формі “А” для угод усередині кільця й у формі “Б” для угод між брокером і клієнтом.

Контракт форми “А” значно простіший, він містить тільки письмове повідомлення одного члена біржі другому про продаж або купівлю товару. Контракт форми “Б” можна подати в такому вигляді:

Сьогодні набагато досконаліша техніка біржових операцій. Замість дощок, де позначення наносяться крейдою, діють телеекрани. Функціонують комп’ютери. Міжнародна розрахункова палата обслуговує більшість бірж. Деякі біржі вже не мають біржового кільця як такого, і зв’язок брокерів здійснюється через ЕОМ і телеекрани.

Ф’ючерсні угоди. Ф’ючерсна біржа – це ринок фіктивного товарного капіталу. Тут покупця і продавця цікавить не сам товар, а можливість одержати різницю в його вартості через певний термін. Економічними передумовами торгівлі на строк є сезонність виробництва, незбіг періоду виробництва й обігу, нестабільність виробництва, низька еластичність попиту та ін.

Ф’ючерсну угоду іноді називають “ринком цін”; контракти тут зберігають права лише на ціни, а термін і якість не залежать від них.

Звичайно при укладанні ф’ючерсного контракту продавець завжди розраховує, що ціни на товар у майбутньому знизяться, а покупець – що підвищаться.

Біржові гравці, що грають на зниження ціни, називаються “ведмедями” (bears – англ.), а на підвищення – “бики” (bulls – англ.). Контракт, куплений у розрахунку на наступне зниження, називається “короткий” (short – англ.), а на підвищення – “довгий” (long – англ.).

Кожний ф’ючерсний контракт містить чітко зафіксовану кількість товару (наприклад: цукор – 50 т; каучук – 5т; бавовна – 100 кг; какао – 13,5 кг).

Ф’ючерсні угоди укладаються на певну кількість контрактів, а не на кількість товару. У контракті вказуються лише ціна і термін поставки. Виграє той покупець або продавець, що правильно вгадує реальну ціну товару (контракт на продаж чи купівлю якого було підписано раніше) через певний строк.

Приклад.

Продавець А продає строкові контракти на певний товар за ціною 1000 дол. за контракт. Термін контракту – три місяці. Продавець розраховує, що ціни будуть знижуватися. Якщо через три місяці ціни на товар знизяться до 950 дол., то продавець матиме можливість купити реальний товар за 950 дол. за контракт і поставити його покупцю за попередньою ціною 1000 дол.

Оскільки ні покупець, ні продавець не мають на увазі реальний товар, то їхні відносини регулюються через виплату різниці. Ліквідаційна каса в будь-який момент може виплатити цю різницю.

Хеджування - це ще один досить поширений метод укладення угод на біржі. Ним користуються покупці реального товару. Ця операція полягає в тому, що фірма укладає на біржі реального товару строкову угоду на купівлю або продаж певного товару. І негайно робить страхування цієї угоди на ф’ючерсній біржі на той самий термін і ту саму кількість товару на продаж або купівлю. Ця операція ніякого прибутку фірмі не дає, навпаки, вона зазнає невеликих втрат у вигляді брокерської винагороди. На Лондонській біржі металів шляхом хеджування здійснюються 50-60% обороту капіталу, ф’ючерсних угод – 25-40 %.

В) Економічний аспект. Він виявляється в тому, що біржа – це великий оптовий товарний ринок і одночасно тонкий інструмент реального ринкового ціноутворення. Концентрація і централізація величезних товарних мас на готівкових біржах і фінансових ресурсів як із реальним товарним покриттям, так і без нього на строкових біржах дозволяють сформувати економічно обґрунтовану, у тому числі і прогнозовану, ціну, погодити рух товарних і грошових потоків, з’єднати виробництво і споживання, полегшити планування господарської діяльності численних контрагентів угод.

Певною мірою товарна біржа виконує функції колишніх трьох відомих у нас у країні органів – Держпостачу, Держкомцін і Держплану одночасно. Відмінність у тому, що, по-перше, ціни на біржі є реальними, а не установлюються аналітико-розрахунковим шляхом (нехай навіть і з допомогою найкомпетентніших, скажемо так, у Держкомцін спеціалістів). На біржі таких знавців не менше, але, головне, що вони “виплавляють” ціну в конкурентній боротьбі в біржовому кільці, а не в затишних кабінетах. По-друге, і це ще важливіше, число бірж у будь-якій країні досить велике, тоді як згадані відомства – справді монополісти.
В умовах переходу до ринкової економіки і поступового зменшення частки держзамовлення поява в нашій країні сотень бірж є першим симптомом початку процесу демонополізації. Він дозволить поступово налагодити механізм регулювання попиту і пропозиції, який зміг би справді зацікавити виробника і споживача. Найперша умова для цього – знаходження економічно обґрунтованої ціни.

Тепер, коли вже стисло охарактеризовані всі три аспекти діяльності товарної біржі, можна з урахуванням зазначених обставин запропонувати більш лаконічне (ніж наведене спочатку) визначення цього поняття, поставивши на перший план найважливіше.

Товарна біржа є механізмом та інструментом реального ринкового ціноутворення за допомогою вільної конкуренції між комерційними посередниками, об’єднаними в підприємницьку спілку.

Економічна функція товарної біржі як механізму ціноутворення – головна, вирішальна. Але її юридично-організаційне підкріплення може підвищити і справді підвищує ефективність виконання цієї функції. Правильний вибір організаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльності товарної біржі. Тому спочатку зупинимося на цьому питанні.

Сьогодні у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налічується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн дол., що становить приблизно 25% від їх валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, із яких більшість – товарні. Звичайно, нашим біржам далеко до закордонних за всіма кількісними (за винятком чисельності), а тим більше якісними параметрами. Обнадіює те, що багато цих бірж починають свою діяльність з урахуванням, хоча і не завжди правильним, світового і вітчизняного досвіду.

Теперішні біржі якоюсь мірою неповторні. Щоб переконатися в правильності вже випробуваних принципів, наш біржовий рух йде “своїм шляхом”. Це виявляється, зокрема, у прагненні використовувати практично будь-які, у тому числі і явно непридатні, організаційно-правові форми для створення бірж. Так, з метою одержання пільгового податкового статусу Київська спеціалізована біржа реєструється як мале підприємство, хоча відомо, що останнє – не організаційно-правова форма, а лише показник розмірів зайнятості чи обсягу господарського обороту.

У нас, як і в інших країнах у період становлення бірж, найпоширенішими стали дві форми: товариство з обмеженою відповідальністю й акціонерне товариство закритого типу. Такі товариства ставлять за мету отримання прибутку, мають яскраво виражений комерційний характер.

Проте у державах зі зрілою ринковою економікою, зокрема в США, що є сьогодні еталоном організації біржової справи, товарні біржі переважно функціонують як безприбуткові установи, інституції і підприємства з корпоративною структурою, тобто товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю і відносно невеликим числом членів. Причому такі біржі, як і добродійні або релігійні організації, мають некомерційний статус і найчастіше користуються істотними податковими пільгами.

Читайте також:

1. Біржові операції. Котирування цін на біржі
2. Валютні біржі та їх діяльність
3. Види документарних акредитивів в міжнародній практиці
4. Види і порядок укладання угод на валютній біржі
5. Види прийомів, які існують в міжнародній практиці
6. Виникнення і розвиток товарної біржі. Функції, права та обов'язки товарної біржі
7. Вплив процесу глобалізації на міжнародні відносини
8. Дипломатія буржуазного пацифізму: суть, тенденції, ствердження в міжнародній діяльності західноєвропейських країн протягом 1920-х років
9. Еволюція світової валютної системи. Міжнародні міжнародно-фінансові та кредитні організації.
10. Економіка митного захисту і вільної торгівлі. Міжнародні економічні угрупування і організації.
11. Задачі біржі - не постачання економіки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.
12. Законодавство України та міжнародні норми в галузі охорони праці та промислової безпеки

Переглядів: 1730