• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Травлення в кишці. Роль печінки і підшлункової залози в травленні.

Лекція №12.

План:

І. Травлення в 12-палій кишці. Секрет підшлункової залози. Регуляція панкреатичної секреції.

ІІ. Роль печінки в травленні. Жовч – склад. Утворення, властивості. Види жовчі, методи дослідження. Регуляція утворення жовчі.

ІІІ. Кишковий сік. Роль в травленні, регуляція. Моторна діяльність тонкої кишки, регуляція.

ІУ. Травлення в товстій кишці. Роль мікрофлори. Моторика товстої кишки, регуляція. Акт дефекації. Всмоктування різних речовин, регуляція.

І. Кишковий відділ травного каналу складається з тонких і товстих кишок, які функціонують як єдина система, тому що гідроліз хімусу тут відбувається у лужному середовищі, яке формується на початку процесу. У кишках відбувається остаточне розщеплення всіх полімерів до мономерів, їхнє всмоктування і формування калових мас з неперетравлених залишків їжі.

Тонкі кишки. Особливе функціональне значення має 12-пала кишка. Харчовий хімус у 12-палій кишці перетравлюється під дією травних соків підшлункової залози, а також жовчі. Крім того, в стінці кишки розташовані невеликі залози (бруннерові), сік яких містить протеолітичні (подібні до пепсину), амілолітичні і ліполітичні ферменти. В результаті білки, жири і вуглеводи підлягають розщепленню до речовин, які надалі можуть всмоктуватися в кров і лімфу. Сік дванадцятипалої кишки нейтралізує кислий хімус. Регуляція соковиділення: нервова (блукаючий нерв) і гуморальна (секретин). Пригнічує секрецію симпатична нервова система (норадреналін). Тому при збудженні СНС (стреси) можливе утворення виразок 12-палої кишки.

Підшлунковий сік – безколірна рідина, має лужну реакцію, рН=8-8,5 (створюється гідрокарбонатами), має велику кількість ферментів в повному складі. За добу виробляється 1,5-2,0 л соку.

Ферменти:

1. Протеолітичні ферменти – трипсин, хемотрипсин, карбоксиполіпептидаза розщеплюють білки до пептидів і амінокислот. Ці ферменти виробляються в неактивному стані. Трипсиноген переходить в трипсин під впливом ентерокінази, яка утворюється в 12-палій кишці. Трипсин активує хемотрипсиноген, перетворюючи його в хемотрипсин. Протеолітичні ферменти діють тільки в лужному середовищі.
2. Амілолітичні ферменти – амілаза, мальтаза, лактаза гідролізують вуглеводи. Амілаза розщеплює полісахарид крохмаль до дисахаридів. Мальтоза розщеплює дисахарид мальтозу до глюкози. Лактаза розщеплює молочний цукор до моносахариди глюкози.
3. Ліполітичні ферменти – ліпаза, фосфоліпаза розщеплюють жири і фосфоліпіди до жирних кислот і гліцерину. Ці ферменти розщеплюють жири, які раніше були емульсовані жовчю.

Регуляція секреції підшлункового соку:

1. Нервова - секреція соку починається з умовних подразників, ще до потрапляння їжі в рот (запах, вигляд страви).Посилюється секреція при дії їжі на рецептори порожнини рота. Секреторний нерв – блукаючий. Центр соковідділення – в довгастому мозку. Симпатичні нерви гальмують виділення соку (негативні емоції, біль).
2. Гуморальна – при потраплянні хімусу в 12-палу кишку. Це гормони – секретин, холецистокінін-панкреазимін (виробляються слизовою 12-палої кишки). Вони стимулюють соковидділення. Ці гормони утворюються тільки при потраплянні кислого хімусу в лужне середовище кишки. У людей з порушенням секреції соляної кислоти не утворюються ці гормони, що призводить до різкого зменшення панкреатичного соковідділення.

Фази секреції підшлункового соку:

1. Мозкова фаза працюють умовно-рефлекторні і бузумовні механізми. Еферентний шлях передає сигнали від центра довгастого мозку по блукаючому нерву. Секреція починається через 1-2 хв після початку прийому їжі. Виділяється помірна кількість соку.
2. Шлункова фаза – рефлекторне виділення соку за рахунок подразнення хімусом рецепторів шлунку, тут також приєднуються гуморальні фактори.
3. Кишкова фаза – при потраплянні хімусу в 12-палу кишку. Утворюється два основних ГІГ – секретин і холецистокінін-панкреозимін. Вони посилюють виділення соку. Також секрецію посилюють гастрин, серотонін, бромбезин, субстанція Р, інсулін. Гальмує виділення соку глюкагон, кальцитонін, соматостатин.

ІІ. Роль печінки в травленні. Жовч – склад. Утворення, властивості. Види жовчі, методи дослідження. Регуляція утворення жовчі.

Печінка виконує ряд таких важливих функцій:

1. Травна – утворення жовчі. Жовч утворюється гепатоцитами постійно (800 -1000 мл за добу) і потрапляє в 12-палу кишку. Вона має лужну реакцію, нейтралізує кислий хімус, що надійшов зі шлунка.
2. Біологічний фільтр (бар’єр) – для крові, яка притікає з органів травлення. Інактивуються токсини, які потрапили з їжею або утворилися в кишечнику (індол, скатол, фенол), інфекційні та токсичні агенти, деякі лікувальні речовини.
3. Захисна – печінка бере участь в утворенні антитіл і факторів загортальної й протизгортальної системи крові.
4. Обмін гормонів і вітамінів. В неї відбувається інактивація стероїдних гормонів, інсуліна, глюкагона, вазопресину, гормонів щитоподібної залози. В печінці синтезується вітамін А. Для всмоктування жиророзчинних вітамінів необхідна жовч.
5. Обмін білків, жирів, вуглеводів. В печінки утворюються білки плазми крові, сечовина, тригли цериди, фосфоліпіди, холестерин, глікоген (запаси глікогену до 20% маси органа).
6. Орган кровотворення в пренатальному періоді життя. В постнатальному періоді тут депонує антианемічний фактор. Тут синтезуються регулятори кровотворення (еритропоетин, тромбоцитпоетин). Тут руйнуються еритроцити і дезінтоксикуються продукти руйнування Нв.
7. Вироблення тепла при обміні речовин.
8. Екскреторна функція – виведення з організму більш 40 сполук, які синтезуються в самої печінці або є метаболітами крові (холестерин, жовчні кислоти, білірубін, сечовина, спирти).

Жовч накопичується в жовчному міхурі, звідки надходить у 12-палу кишку тільки в процесі травлення при наявності в ній жирної їжі. Поза процесом травлення сфінктер Одді (в зоні загальної жовчної протоки) закритий і жовч потрапляє в міхур. Концентраційна здатність жовчного міхура, об’ємом 50-80 мл, дозволяє збирати жовч, яка постійно утворюється в печінці, навіть в перебігу 12 годин (до 400-450 мл печінкової жовчі). Існує печінкова і міхурові жовч. Міхурові жовч, за рахунок всмоктування води стінкою міхура, густіша і має темніше забарвлення.

В кишечнику жовч виконує слідуючи функції:

1) Емульгація жирів – роздрібнює для гідролізу їх ліпазами.

2) Утворює комплекси з жирними кислотами, забезпечуючи їх всмоктування. Без жовчі всмоктується лише 60% жиру, який потрапляє з їжею.

3) Підвищує активність панкреатичних і кишечник ферментів.

4) Регулює процеси жовчоутворення.

5) Забезпечує бактеріостатичний ефект.

6) Солі жовчних кислот стимулюють моторику кишечнику.

7) Виводить деяких продуктів обміну – жовчні пігменти, холестерин.

Склад жовчі:

1. Жовчні кислоти –в гепатоцитах із холестерина утворюються жовчні кислоти (холева і хенодезоксихолева). В жовчі вони з’єднуються з глікоколом і таурином. Зазвичай печінкова жовч вміщує 75% глікохолевих і 25% таурохолевих кислот (перші збільшуються при вуглеводних дієтах, другі – при високобілкових). Жовчні кислоти забезпечують процеси засвоєння жиру. З калом виводиться 10-15% ЖК, а інші ЖК активно ре абсорбуються і повертаються через ворітну вену в печінку.
2. Жовчні пігменти (білірубін, білівердин). Вони є кінцевими продуктами розпаду гемоглобіну. Нерозчинний у воді білірубін переноситься до печінці у зв’язку з альбуміном. Він має червоно-жовтий колір, і надає характерне забарвлення жовчі. Зеленого кольору білівердин в жовчі складає невелику кількість. З жовчю в кишечник за добу виділяється 200-300 мг білірубіну, основна частина якого виділяється з калом, забезпечує його колір (при порушенні потрапляння жовчі в кишечник кал стає білим).
3. Вода, електроліти, холестерин, лецитин. Холестерин ( жир крові), утворюється в печінці 1,5-2,5 г за добу (0,5 г потрапляє з їжею), він з’єднується з білками (ліпопротеїди), далі виводиться з організму. Лецитин емульгує холестерин і триглицериди, допомагає утримувати холестерин в розчиненому стані, щоб він не відкладався на стінки судин.

Регуляція секреції і виділення жовчі.

1. Нервова – на основі умовних і безумовних рефлексів, зв’язаних з прийняттям їжі (імпульси йдуть в довгастий мозок, до ядер блукаючого нерва, потім по блукаючому нерву імпульси йдуть до м’язів жовчного міхура). Виділяється невелика кількість жовчі. Період триває 7-10 хвилин. Потім починається більш активні скорочення і розслаблення жовчного міхура, що при відкритому сфінктері Одді призводить до виділенню міхурової жовчі в кишечник. Після опорожнення жовчного міхура в кишечник потрапляє менш концентрована жовч прямо з печінки.

2. Гуморальна – під час травлення вдвічі збільшується жовчовиділення. Скорочення жовчного міхура і жовчних протоків при одночасному розслабленню сфінктерів викликає холецистокінін– панкреазимін (виробляється слизовою дванадцятипалої кишки).Секреція багатої бікарбонатами жовчі стимулюється секретином. Посилюють жовчовиділення жири, яєчний жовток, сульфат магнію, сама жовч.

Читайте також:

1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. Біологічне значення травлення
5. Біологічні особливості травлення с.-г. птиці
6. Варіанти клінічного перебігу абсцесу печінки.
7. Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.
8. Газове травлення.
9. Досі фахівці не прийшли до загальної думки про те, чи вважати гіпертрофію передміхурової залози патологічним процесом або нормальним фізіологічним явищем.
10. Ендокринна функція підшлункової залози
11. ЕНДОКРИННА ЧАСТИНА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
12. ЕНДОКРИННА ЧАСТИНА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Переглядів: 4257