МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Варіанти клінічного перебігу кіст печінки.Клінічна картина. Непаразитарні кісти. 5.1.1. Солітарні кісти. 5.1.2. Полікістоз печінки. 5.1.3. Посттравматичні кісти (як правило, заповнені жовчю). 5.1.4. Цистаденоми (заповнені слизом). 5.1.5. Колопечінкові кісти. 5.1.6. Кісти круглої зв’язки печінки. 5.2. Морфологічні типи непаразитарних кіст(за J.Edwards) 5.2.1. Перший тип – однокамерні кісти з щільною стінкою. Не малігнізуються. 5.2.2. Другий тип – багатокамерні кісти, в камерах є епітеліальні розростання. Малігнізуються у 90 % випадків. 5.2.3. Третій тип – несправжні кісти, в яких стінка не має епітеліальної вистилки. Найчастіше нагноюються. 5.3. Паразитарні кісти – у 85 % локалізуються у правій долі печінки. Розрізняють гіатидні кісти (викликані Echinococcus granulosis) та альвеолярні кісти (викликані Echinococcus multiocularis). 5.4.1. Симптоми захворювання найчастіше виникають між 30 і 50 роками. 5.4.2.У 25 % випадків діаметр кісти перевищує 5 см. 5.4.3. Симптоматика залежить від величини кісти, поширеності її у паренхімі, локалізації, а також розміщення кісти відносно інших органів. 5.4.4.Найчастіша скарга – ниючий біль у верхній половині живота, більше справа. 5.4.5.При полікістозі у 55 % хворих є гепатомегалія. 5.4.6.При паразитарних кістах – схуднення, алергізація, зростання еозинофілів у ЗАК. 5.4.7. Основні інструментальні методи діагностики: УЗД, КТГ, МРТ. 5.5.1. Безсимптомний – зустрічається при непаразитарних кістах діаметром до 8 см. Їх діагностують випадково при проведенні сонографії печінки. Ніякого лікування не потребують. 5.5.2. Прогресуючий – часто при паразитарних або посттравматичних кістах. 5.5.3. Ускладнений: перфорація кісти у вільну черевну порожнину, нагноєння з розвитком абсцесу печінки, асцит, печінкова дисфункція 5.6. Лікування: черезшкірна пункція і дренування кісти у поєднанні із склеротерапією етиловим спиртом і антибіотико терапією; лапаротомія, фенестрація кісти; цистоєюностомія, резекція печінки. 6. Портальна гіпертензія.Розрізняють наступні етіопатогенетичні варіанти: 6.1. Внутрішньопечінкова обструкція – цироз печінки, інфільтративні пошкодження, шистосомоз, гемохроматоз, хвороба Wilson, природжений фіброз печінки. 6.2. Надпечінкова обструкція – синдром Бадда-Кіарі (тромбоз печінкових вен), недостатність правої половини серця. 6.3. Підпечінкова обструкція – порушення кровотоку по портальній вені (природжена обструкція, пілефлебіт, травма, зовнішня компресія). 6.4. Підвищення гепатотропного потоку без обструкції – нориця між артерією і ворітною веною, патологія селезінки 6.5. Основний хірургічний клінічний прояв – кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу. Призводить до смерті у 40 % випадків. Ризик повторної кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу становить вище 80 %. У пацієнтів групи ризику щороку виконують ЕГДФС, яка дозволяє оцінити ступінь розширення стравохідних вен та накреслити об’єм необхідної профілактичної терапії. Для зниження градієнту портальної гіпертензії пожиттєво призначають неселективні β-блокатори (пропранолол 40-80 мг двічі в добу, надолол, тимолол). Читайте також:
|
||||||||
|