Питання

Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені законами, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника патенту на промисловий зразок таке порушення повинно бути припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати власникові патенту заподіяні збитки.

Власник патенту на винахід (корисну модель) може вимагати:

• припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права, і відновлення становища, що існувало до порушення права;

• стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;

• відшкодування моральної шкоди;

• вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка має право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором.

Обсяг охорони. Вихідним моментом для установлення відповідальності порушника вважається визначення межі дії патенту і тієї сфери прав патентовласника, які не повинні порушуватися дією третіх осіб. Питання про те, що ж включається до обсягу такої охорони, має вирішальне значення у будь-якому судовому процесі про порушення патентних прав.

Обсяг правової охорони, що надається патентом на винахід (корисну модель) визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися у межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Обсяг правової охорони, що надається патентом на промисловий зразок, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Розглянемо це на прикладі винаходу. Обсяг патентної охорони визначається змістом формули винаходу. Це загальне положення дійсне для всіх країн. Зміст формули винаходу інтерпретується судом, а те, як суд буде інтерпретувати формулу винаходу, у свою чергу залежить від національного законодавства і певною мірою — від деяких зовнішніх правил. Отже, значення формули винаходу буде залежати від її інтерпретації юрисдикційним органом.

Для тлумачення формули винаходу існує два різних підходи: «центральний» та «периферійний».

При першому підході суд намагається виявити суть винаходу з формули і опису винаходу на основі загальних знань і з урахуванням сучасного рівня техніки. Потім з'ясовують, чи дійсно у випадку, що розглядається, продукція включає елементи, що складають суть винаходу. При другому підході суд намагається визначити, яке рішення описує формула винаходу і чи дійсно рішення, яке є предметом судового спору, відповідає зазначеному в формулі винаходу.

При спробі відповісти на питання, чи є використання деякого рішення порушенням прав, що випливають з формули винаходу, останню необхідно розбити на окремі ознаки, а потім зіставити їх з ознаками передбачуваного незаконно використаного рішення, щоб побачити, чи є збіг.

У процесі такого зіставлення з'ясовується ось що:

• чи всі ознаки формули винаходу присутні в незаконно використаному рішенні?

• чи всі ознаки мають однаковий вигляд?

• чи всі ознаки виконують однакові функції?

• чи однаковий зв'язок між ознаками?

• чи дає комбінація цих ознак в незаконно використаному рішенні той же результат?

Якщо відповіді на всі питання позитивні, а формула винаходу достовірна, можна стверджувати, що порушення має місце. Отже, основний критерій наявності порушення патентних прав можна сформулювати так: незаконна продукція або спосіб включають усі істотні ознаки, зафіксовані у формулі винаходу.

Іноді у формулі винаходу використовуються неістотні ознаки, тобто такі, які не мають новизни, а також очевидні. Виключення неістотних ознак усуває факт порушення. Зміна форми також не усуває порушення, якщо це не веде до зміни результатів. Наприклад, зміна порядку стадій процесу не усуває порушення, якщо результат залишається таким самим, так само як і перестановка деяких деталей механізму, що не впливає на його характеристики. Більше того, додання яких-небудь ознак до формули винаходу не усуває порушення щодо цього рішення.

Дуже рідко можна побачити, щоб усі частини передбачуваного незаконно використаного рішення визначалися відповідно до формули винаходу. Для спроби уникнення порушення патентного права винахідливий порушник може внести різні зміни. Наприклад, він може внести додаткові ознаки, об'єднати різні ознаки, розділити одну ознаку на декілька, змінити форму або пропорції також замінити деякі ознаки «еквівалентними». Але жодна з цих змін не може усунути порушення, якщо вони не ведуть до зміни результату. Висновок, що випливає з основного правила, можна сформулювати так: щоб уникнути порушення, необхідно виключити істотну ознаку формули винаходу.

Найважче при інтерпретації формули винаходу визначити, чи були замінені у передбачуваному незаконно використаному рішенні ті або інші ознаки на еквівалентні. Взагалі кажучи, чим важливіший винахід, тим ширше визначить суд межі його охорони. Наприклад, важливий піонерний винахід передбачає широку інтерпретацію. Винахід, наступний за піонерним у цій самій галузі, буде мати вже менше значення. Тому потрібно визначити місце винаходу у відповідній галузі техніки і його зв'язок з іншими винаходами. Непряме порушення прав.Непряме порушення прав або співучасть у ньому мають місце тоді, коли незаконну дію порушник, по суті, не виконує, а швидше сприяє цьому, підбурює або заохочує будь-кого здійснити подібну дію. Це може статися, наприклад, коли особа постачає незапатентований компонент для запатентованої комбінації або коли незапатентована продукція постачається для використання у запатентованому способі. У цих випадках пряме порушення буде здійснюватися особою, яка об'єднує разом або використовує запатентовані способи, а непряме — постачальником компонентів комплексу. У більшості випадків непрямого порушення мова йде про постачання запасних частин. При цьому згідно з англійським законодавством постачання запасних частин не є забороненою дією, навіть якщо ці частини використовуються у запатентованому виробі. Прямо протилежна ситуація у США, де вважають, що подібне постачання є порушенням патентних прав.

Питання для самоконтролю:

1. Що входить до поняття «промислова власність»?

2. Розкрийте поняття патентного права.

3. Назвіть принципи патентного права.

4. У чому полягає об'єктивне та суб'єктивне розуміння патентного права?

5. Які джерела патентного права ви можете назвати?

6. Які акти міжнародного законодавства становлять основу патентного права?

7. Розкрийте основний зміст Договору про патентну кооперацію.

8. Які об'єкти патентного права ви можете назвати?

9. Що законодавство розуміє під поняттям «винахід»?

10. Які об'єкти не є винаходами?

11. Дайте класифікацію винаходів.

12. Які умови патентоздатності винаходів ви можете назвати?

13. Чим корисна модель відрізняється від винаходу?

14. Що може бути об'єктом промислового зразка?

15. Які умови патентоздатності промислового зразка визначені чинним законодавством?

16. Які види патентів на винахід ви можете назвати?

17. Розкрийте зміст, порядок подання й розгляду заявки на винахід.

18. Як визначається обсяг правової охорони, що надається патентом на промисловий зразок?

19. Які права та обов'язки випливають з патенту?

20. Які існують обмеження прав власника патенту?

21. Коли припиняється дія прав на патент?

22. У чому полягають порушення прав власника патенту?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання	\|	Лекція 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.