• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІ. Ферменти. Типи травлення: порожнисте, мембранне, внутрішньоклітинне. Механізм регуляції травлення.

Тема: «Травлення в ротовій порожнині і шлунку».

Лекція №11.

ІУ. Механізм першого вдиху новонародженого.

Газообмін плода відбувається через плаценту. Під час пологів плацентарний газообмін порушується. Це призводить до значного зниження О2 у крові дитини (гіпоксія) і збільшення СО2 (гіперкапнія). Вирішальним моментом є перев’язування пуповини при пологах. У цей час різко зростає гіперкапнія у крові новонародженого, що є сильним подразником хеморецепторів. Імпульсація досягає ДЦ і збуджує інспіраторні нейрони. Таким чином відбувається перший вдих. Інспіраторні нейрони також збуджуються під впливом нервових імпульсів, що надходять від механо- та терморецепторів шкіри.

План:

І. Основні функції системи травлення.

ІІ. Ферменти. Типи травлення: порожнисте, мембранне, внутрішньоклітинне. Механізм регуляції травлення.

ІІІ. Слина: склад і властивості, механізм секреції та регуляції.

ІУ.Жування, ковтання. Фази. Регуляція.

У.Секреторна діяльність шлункових залоз.

Шлунковий сік. Механізм секреції та регуляція виділення. Фази регуляції секреції: мозкова, шлункова, кишкова.

УІ. Моторна функція шлунка. Її регуляція.

І. Функції ШКТ:

1)Моторна – відбувається за рахунок м’язової оболонки, забезпечення жування, ковтання, проштовхування їжі й виділення неперетравлених часточок їжі.

2)Секреторна – вироблення травних соків: слини, шлункового, підшлункового, кишкового і жовчі.

3)Інкреторна – утворення в травному каналі ряду гормонів, які впливають на процес травлення.

4)Екскреторна функція – виділення травними залозами в порожнину ШКТ продуктів обміну речовин, води, солей, ліків, потім їх виділення із організму.

5)Всмоктувальна функція – забезпечується слизовою оболонкою ШКТ.

6)Бактеріальна флора – вливає на імунітет, на обмін речовин. На синтез вітамінів.

В травному каналі за допомогою ферментів і механічних процесів відбувається травлення їжі, тобто розщеплення складних полімерних сполук на складові частини – мономери. Ферменти травної системи – це біологічні каталізатори, які діють на кисневі зв’язки молекул білків, жирів і вуглеводів. Цей процес подрібнення великих молекул на дрібніші складові частини називають гідролітичним розщепленням, а ферменти – гідролазами. Залежно від дії ферменти травлення поділяються на протеолітичні (діють на пептидні зв’язки і розщеплюють білки), амілолітичні (діють на глюкоїдні зв’язки і розщеплюють вуглеводи), ліполітичні (діють на ефірні зв’язки і розщеплюють ліпіди).

Характерними особливостями ферментів є: специфічність – фермент діє на певну речовину; чутливість до реакції середовища; залежність від температури; більшість з них перебуває у неактивному стані й активуються або гідролітичними ферментами, або електролітами та окремими іонами (Са, цинк, магній).

Ферменти синтезуються залозистими клітинами. Гідроліз поживних речовин проходить у порожнинах шлунку та кишок, куди надходять травні соки. Особливо інтенсивна дія ферментів відбувається на цитолемах клітин слизової оболонки кишок, де вони розташовуються в певній послідовності. Цей феномен був названий в певній послідовності. Цей феномен був названий О.М.Уголевим пристінковим, або мембранним травленням. У слизовій оболонці ШКТ є клітини, які виділяють слиз мукопротеїдного походження, що захищає клітини травного каналу від само перетравлення ферментами, а також полегшує проходження їжі.

Типи травлення:

1) Внутрішньоклітинне – за рахунок потрапляння речовин ендоцитозом в ентероцити, і перетравлення речовин клітинними ферментами до кінцевих речовин.

2) Позаклітинне – порожнинне (дистанційне)=20-50% та мембранне (пристінкове) =50-80%. Порожнинне травлення особливо ефективне при розщепленні великих харчових молекул, цілих клітин ферментами.

Мембранне – на межі між внутрішньоклітинним і позаклітинним травленням, тобто на мембрані. На мембранах мікроворсинок відбувається розщеплення проміжних продуктів гідролізу (олігомери) до мономерів (кінцевих продуктів). Розщеплення у мікроворсинках відбувається тільки тоді, коли розміри молекул харчового субстрату менші розмірів пор оболонки мікроворсинок.

Особливості мембранного травлення: а) за рахунок ферментів, які мають подвійне походження: секретуються клітинами і абсорбуються вмістом кишки, б)ферменти, які фіксуються на клітинній мембрані таким чином, щоб активний центр був направлений в порожнину, в) відбуваються в стерильних умовах,

г) є заключним етапом в обробці їжі,

д) зближує процеси розщеплення і всмоктування за рахунок того, що кінцеві продукти переносяться на транспортних білках.

Регуляції процесів травлення.

Існують три типи ефекторних впливів регуляторних механізмів:

1. Функціональні – запуск, зміни, корекція тої чи іншої функціональної активності органу,

2. Судинорухомі – зміни рівня кровопостачання адекватній функціональній активності органу,

3. Трофічні – різноманітні зміни трофічних функцій в секреторних клітинах, приведення їх в співвідношення з конкретним рівням функціонального стану органу..

Види регуляції:

1. Нервово-рефлекторна – регуляція комплексом безумовних і умовних рефлексів. Безумовні рефлекси починаються з подразнення рецепторів ротової порожнини і органів ШКТ: а) місцевими рефлексами - рефлекторні дуги замикаються в самому органі або поряд, б) рефлексами за участю різних структур ЦНС, за допомогою «мозкового травного центру».

Центри травлення локалізовані в корі, в інших відділах. Особлива роль – стовбура мозку – там починається блукаючий нерв (сенсорний та ефекторний нерв ШКТ). Ефекторними шляхами рефлекторних впливів є симпатичні і парасимпатичні нерви. Умовно-рефлекторна регуляція формується в процесі розвитку організму на вигляд, запах їжі, час прийому, оточення. УР виражені найбільш в верхньої частині ШКТ. Так. УР в найбільшій мірі регулюють виділення слини, декілька менше – соку шлункових залоз, печінки, підшлункової залози.

2.Гуморальна регуляція – гормонами ендокринних залоз, власними гормонами ШКТ (гастроінтестінальними: гастрин, секретин). ГІГ розташовані дифузно в слизовій ШКТ, підшлункової залозі. Стимулюються вони під впливом хімічних і механічних подразників їжі. Гормони впливають на трофічні функції, на рухові, на всмоктування. В ШКТ утворюються також інші БАР: кініни, простагландіни (регулюють кровоток, моторику, секрецію).

ІІІ. У ротовій порожнині відбувається механічна обробка їжі (подрібнення їжі і змочування слиною), хімічна обробка і формування травної грудки:

1. Жування – подрібнення їжі зубами, жування здійснюється жувальними м’язами. Жування – рефлекторний акт. Їжа в роті подразнює рецептори, по аферентних волокнах трійчастого нерва подразнення передається в центр жування у довгастому мозку, а звідти по еферентних волокнах трійчастого нерва – до жувальних м’язів.
2. Слиноутворення і слиновиділення . Слина утворюється слинними залозами. Інтенсивність секреції – від 1,0 до 200,0 мл/год. В середньому за добу виділяється 500-2000мл слини. Склад слини: вода(99%), неорганічні речовини (солі кальцію, калію), органічні речовини (мукополісахариди, глікопротеїни, білки), муцин (ослизнює харчову грудку і сприяє ковтанню), ферменти (амілаза- розщеплює крохмаль до мальтози, мальтаза – розщеплює мальтозу до глюкози), лізоцим (бактерицидна речовина). Харчова грудка знаходиться в ротовій порожнині 15 с, тому дія ферментів слини продовжується в шлунку (20 хв).

Слина, що виділяється привушними залозами, серозна (мало муцину), під’язиковими – слизова, а підщелепними – змішана. Кількість і якість слини залежить від характеру їжі. Чим сухіша їжа, тим більш слини декретується.

Регуляція слиновиділення.

1)Умовно-рефлекторна – при дії умовних подразників (запах, розмова або думка про їжу). Рефлекторна дуга УР замикається в корі великих півкуль.

2)Безумовно-рефлекторна – при потраплянні їжі в рот. Збудження по аферентних волокнах трійчастого, лицевого, язикоглоткового та блукаючого нервів передається в парасимпатичний центр слиновиділення (в довгастому мозку). Звідси збудження по еферентних волокнах, що входять до складу тих самих нервів, направляється до слинних залоз. Симпатична іннервація слинних залоз здійснюється від бічних рогів ІІ-ІУ грудних сегментів спинного мозку. Подразнення парасимпатичних нервів призводить до утворення рідкої слини, а симпатичних нервів – густої слини.

3. Ковтання- рефлекторний акт. Ковтальний рефлекс починається з подразнення рецепторів кореня язика, піднебіння або задньої стінки глотки. До центру ковтання (в довгастому мозку) збудження поступає по язикоглотковому нерву. Еферентними шляхами є під’язиковий, язикоглотковий, трійчастий і блукаючий нерви, які йдуть до м’язів порожнини язику, глотки, гортані, стравоходу.

Фази ковтання:

1. Начальна – скорочення посмугованих м’язів (свавільне й несвавільне).
2. Глоткова – несвавільні (перистальтика). Швидка фаза.
3. Стравохідна - несвавільні (перистальтика). Повільна фаза (3-8 с).Скорочення циркулярних м’язів над стравоходом проштовхує її в нижню ділянку. Яка розширюється за рахунок скорочення повздовжніх м’язів.

Харчова грудка не потравляє в дихальні шляхі – цьому сприяє рефлекторне підняття м’якого піднебіння, що перекриває носоглотку, опускається надгортанник – перешкоджає вхід в гортань.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
6. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
8. Аеробний механізм ресинтезу АТФ
9. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
10. Акціонерні товариства як механізм трансформації
11. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину
12. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.

Переглядів: 3810