• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державне регулювання та основні функції сучасної держави

Реалізація національних інтересів у світовій економіці.

Стабілізація макроекономічних коливань.

12. Перерозподіл доходів через податкову систему;

Більшість сучасних західних економістів вважають, що навіть в системі «вільного» ринку неможливо обійтися без держави, тому що вона бере на себе функції, які принципово не може здійснити сам ринок.

Державне регулювання економіки - це система заходів законодавчого, виконавчого і контрольного характеру по стабілізації та пристосуванню економіки до умов, що змінюються.

Сьогодні державне регулювання надійно доповнює ринковий економічний механізм. Хоча ринкова система стала регульованою, державний вплив має свої межі, які визначаються можливостями ринкового механізму попиту і пропозиції за умов недосконалої конкуренції (яка сформувалася внаслідок обмеження монополії державою).

Державне регулювання здійснюється через такі економічні функції:

— визначення головних цілей і пріоритетів макроекономічного розвитку виходячи із стану економіки і перспектив її розвитку;

— розробка і впровадження правових норм функціонування ринкової економіки;

— здійснення цілеспрямованого впливу на економічну діяльність господарюючих суб'єктів через фінансові важелі;

— контроль за дотриманням антимонопольного законодавства для захисту і стимулювання конкуренції;

— регулювання зовнішньоекономічних відносин;

— соціальний захист громадян;

— фінансування суспільних потреб.

Держава виконує свої економічні функції, застосовуючи різноманітні форми і засоби впливу на економіку. Серед основних форм державного регулювання ринкової економіки виділяють форми правового, економічного і адміністративного регулювання.

1. У правовому регулюваннівелике значения має правова основа підприємницької діяльності. Правові регулятори захищають систему ринкового підприємництва, визначають права і обов'язки підприємств та інших суб'єктів ринкової економічної системи.

2. Серед форм економічного регулюванняважливо виділити:

— фінансове регулювання (через систему податків з фірм і населения і державні фінанси);

— грошово-кредитне регулювання (через регулювання грошової маси і ставки процента);

— цінове регулювання (корекція рівня цін товарного ринку);

— структурне регулювання (через зміну структури економіки і, відповідно, структури попиту і пропозиції на ринку);

— соціальне регулювання (соціальний захист населения через державний перерозподіл доходів).

Найбільше значения сьогодні мають фінансові, грошово-кредитні, структурні і соціальні форми регулювання економіки.

Сучасна ринкова економіка багато у чому є саморегульованою системою, тому найдоцільнішими є економічні методи державного впливу, про які йшлося вище. Але це не означає, що у ринковій економіці не мають права на існування адміністративні методи регулювання економікою. Більше того, у ряді випадків така форма регулювання просто необхідна.

Економічне регулювання пов'язане із впливом держави на економічні потреби та інтереси ринкових суб’єктів, тобто полягає у застосуванні економічних регуляторів, а адміністративне регулювання здійснюється вольовими, командними методами, через неекономічні способи впливу.

3. Напрями адміністративного регулюванняринкової економіки:

— державний контроль над монопольними ринками (антимоно-польне регулювання);

— державний контроль над небажаними ефектами системи вільного підприємництва (встановлення відповідних правил і норм ринкової поведінки, забезпечення екологічної безпеки і раціонального використання природних ресурсів;

— забезпечення мінімально допустимого рівня добробуту і соціального захисту населения (встановлення гарантованого мініму-му заробітної плати і пенсій, меж робочого дня, виплати по безробіттю та інвалідності, допомога багатодітним тощо);

— захист національного ринку (адміністративне регулювання експорту та імпорту, встановлення митних обмежень, тарифів і квот тощо);

— реалізація цільових програм економічного, соціального і науково-технічного розвитку;

— забезпечення дотримання національних стандартів усіма учасниками суспільного виробництва («екологічна чистота» і якість продукції, санітарні норми тощо).

Державні форми і методи впливу на економіку включають фіскальну, монетарну, структурну, соціальну і зовнішньоекономічну політику.

Науковою основою державної економічної політики виступає економічна теорія (насамперед макроекономічна теорія). Вона формулює цілі економічної політикинайважливіші серед яких такі:

· економічне зростання,

· повна зайнятість,

· економічна ефективність,

· економічна свобода у ринкових межах,

· справедливий розподіл доходів,

· соціальний захист,

· збільшення вільного часу громадян як основи гармонійного розвитку особи,

· оптимальний торговий і платіжний баланси країни.

Цілі економічної політики в Україні спрямовані на зміну економічної системи — перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки. У зв'язку з цим економіка України є перехідною, що й визначає специфіку економічної політики, яка спрямована на:

— стабілізацію економіки і подолання економічного спаду, інтенсифікацію виробництва і підвищення його ефективності;

— подолання інфляції і зміцнення національної грошової одиниці;

— структурну перебудову економіки на ринкових принципах;

— формування ринкових економічних відносин, роздержавлен-ня і приватизацію власності;

— створення ринкового економічного середовища і системи ри-нків (ринку праці, капіталів і цінних паперів, зміцнення і розширення товарного ринку);

— створення ринкової інфраструктури (відповідних кредитно-банківської системи, системи бірж, приватної торгівлі тощо);

— формування ринкової податкової системи і бездефіцитного державного бюджету;

— виховання ринкової психології населения;

— формування системи соціального захисту;

— подолання наслідків екстенсивного економічного розвитку і формування системи екологічної безпеки тощо.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
4. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
5. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
9. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
10. Автоматичне регулювання.
11. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
12. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики

Переглядів: 892