ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІАД

Олімпіади з навчання технологій стають однією з найбільш масових форм організації позакласної діяльності учнів. Вони надають учням широкі можливості для застосування на практиці знань та вмінь і прояву технічних здібностей. Як масова форма змагання олімпіади сприяють активізації пізнавальної та практичної діяльності учнів на уроках та позаурочний час, підвищенню ними якості своїх знань та вмінь, розширенню політехнічного кругозору, широкому розвитку дитячої технічної творчості. В той же час олімпіади дозволяють їх організаторам, вчителям та керівникам шкіл, працівникам органів народної освіти встановити якість засвоєння учнями програмного матеріалу знаходити прогалини у їх знаннях та вміннях, виявляти здібних учнів. Після успішною проведення олімпіад в учнів підвищується інтерес до техніки, зростає бажання працювати у технічних гуртках. Олімпіади поліпшують престиж трудового навчання як навчального предмету.

Успіхи у проведенні олімпіади багато в чому залежать від того, на скільки своєчасно та якісно буде здійснена підготовча робота. Підготовка до проведення олімпіад: це формування керівних органів (оргкомітету та журі), виділення шкіл на базі яких буде проводитись олімпіада складання калькуляції витрат на проведення олімпіади, ознайомлення з положенням олімпіади, її учасників, використання трудового досвіду, нагромадженого у процесі організації та проведення олімпіад, створення необхідної матеріальної бази, підготовку учнів до участі у олімпіаді.

Підготовка учнів до олімпіади походить у процесі всьош трудового навчання. Вивчаючи програмний навчальний матеріал, набуваючи відповідні знання, практичні вміння та навички, учні тим самим здійснюють свою підготовку до олімпіади. Зрозуміло що навчальний процес має бути високоякісним та ефективним, у достатній мірі насичений розв'язанням технічних задач.

Головне у підготовці учнів до олімпіади має стати не прагнення розв'язати якомога більше технічних задач та виготовлення виробів, а навчання їх раціональнимспособам розв'язання задач та найбільш продуктивним прийомам виконання трудових операцій, розвитку технічного мислення, з цього випливає особливі вимоги до підбору задач та практичних завдань. За своєю різноманітністю завдання повинні охоплювати всі типи (види) навчальних технічних задач, а за способами розв'язання - бути оригінальними, багатоваріантними, такими, що вимагають творчого підходу. Вироби повинні бути такими, щоб, виготовляючи їх, учні виконували основні операції, передбачені програмою для даного класу.

Важливе значення у системі підготовки учнів до олімпіади мають виробничі екскурсії, перегляд технічних кінофільмів, читання технічної літературита інші форми навчання, то розширюють технічний кругозір учнів та розвивають їх інтерес до техніки.

Для підготовки учнів можуть бути використані домашні завдання із розв'язанням технічних задач на добровільних засадах. Щоб підвищити інтерес учнів до виконання таких завдань слід організовувати змагання на краще їх виконання з наданням широкої гласності про переможців та заохочення їх. У ряді шкіл створюють спеціальні яскраво оформлені стенди, на яких розмішують підібрані для учнів кожного класу задачі та кращі (оригінальні) варіанти розв'язання їх. На стенді розмішують також інформацію про підсумки всіх турів олімпіади та вказують прізвища призерів, а якщо серед них є учні даної школи, вивішують їх фотографії.

Олімпіади поводять у чотири тури:І - тур шкільний, II тур - районний (міський), Ш -обласний, IV тур - республіканський.

Перший тур найбільш масовий. В ньому беруть участь всі учні. Переможці переходять з туру па тур аж до республіканської олімпіади.

За місяць до олімпіади створюються оргкомітети та журі. До складу оргкомітету входять як правило представники адміністрації відповідного рівня та громадських організацій. Оргкомітет здійснює:

1. розробку положення про проведення олімпіади, у якому вказується мста та завдання даної» тура олімпіади, дата та місце проведення, склад учасників;

2. підготовку необхідної матеріальної бази (робочих місць, обладнанні, інструментів та матеріалів відповідно до переліку, складеному журі);

3. забезпечення приїжджаючих житлом, харчуванням та культурною програмою;

4. підготовку емблем, грамот, призів, пам'ятних сувенірів та іп.; 5} проведення урочистих лінійок на початку та в кінці олімпіади;

5. підготовку разом із журі проекту наказу про результати олімпіади та розробку рекомендацій з удосконалення трудового навчання, позакласної та позашкільної діяльності учнів, пов'язаною з трудовою підготовкою учнів.

До складу журі входять висококваліфіковані вчителі, керівники технічних гуртків, методисти та науковці відповідно до рівня тура.

Журі зобов'язано:

1) підготувати контрольні завдання;

2) скласти перелік необхідного обладнання, інструментів та матеріалів для виконання практичних робіт;

3) детально розробити критерії оцінок;

4) брати безпосередню участь у проведенні олімпіад (видати учням теоретичні та практичні завдання, наглядати за самостійністю їх виконання);

5) перевіряти та оцінювати виконані завдання;

6) визначити переможців;

7) готувати (разом з членами оргкомітету) проект наказу про результати олімпіади та розробляти рекомендації з удосконалення трудового навчання, позакласної та позашкільної роботи з трудової підготовки учнів.

Найбільш зручно проводити олімпіади під час канікул. Безпосередні змагання, звичайно, проходять два дні: один день теоретичне завдання, другий - практичне.

Зрозуміло, що від того, наскільки вдало підібрані завдання, залежить успіх у досягненні мсти олімпіади. Тому підбору завдань слід приділити велику увагу.

Теоретичними завданнями служать підібрані або самостійні складені задачі, а практичними - трудові завдання на виготовлення конкретних виробів, також підібраних з різних посібників або складених самостійно.

При розробці контрольних завдань необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Зміст контрольних завдань повинен відповідати вивченому учнями програмному матеріалу і за складністю не виходити за його межі, а тривалість виконання завдання не повинна перевищувати часу, встановленому для даного тура олімпіади.

Звичайно до шкільною та районного (міського) туру олімпіади учні встигають проявити лише половину річного програмного матеріалу. Цей матеріал і повинен бути охоплений комплексом контрольних завдань.

2. Кількість підібраних технічних задач, їх зміст та характер повинні бути такими, щоб за їх рішенням можна було судити про ступінь засвоєння основних питані, виучуваного програмного матеріалу та рівень розвитку технічних здібностей учнів.

3. Контрольні технічну задачі повинні вимагати від учнів не простого відтворення набутих знань та вмінь, а й творчого їх засвоєння. Наприклад, питання: «Назвіть відомі вам породи деревини та характеризуйте їх» - у меншій мірі дозволяє з'ясувати ступінь усвідомлення вивченого матеріалу і здатність скористатись ним, ніж, наприклад, питання: "З яких порід деревини доцільно виготовляти киянки, топорища, ручки для молотків, затискні гвинти та кришки верстаків?".

4. У зв'язку з тим. що олімпіада націлена не лише на перевірку якості засвоєння знань та вмінь, але і на з'ясування рівня розвитку технічного мислення, просторовою уявлення та інших здібностей до завдань слід виключати і задачі творчого змісту. Наведемо декілька прикладів таких задач:

"З дроту діаметром 1мм треба виготовити ланцюг; кожна ланка якого - еліпс з на піввісями 3 та 6 мм. Як виготовити 100 однакових ланок для цього ланцюгу? Як за допомогою лінійки виміряти діаметр тонкого дроту з точністю до 0,1 мм?" (V кл.).

"Накресліть розгортку куба з клапанами для склеювання суміжних граней" (VI кл.).

"Виконайте ескіз деталей гачки піч скло, кути якої з'єднані у пів дерева на вус"" (VII кл.|)

"Як за один нагрів загартувати бойок та носок молотка, залишивши м'якою його середню частину?" (VIII кл.),

"Зубчатий валик діаметром 40 мм та довжиною 60 мм з опорними шийками діаметром 20 мм та довжиною 17 мм проходить послідовну обробку на токарному та фрезерному верстатах. Виконайте ескіз заготовки нього валика після токарної обробки" (IX кл.).

5. Слід прагнути до того, щоб контрольні технічні задачі припускали можливість розв'язання їх кількома способами, один з яких був найкращим. 11,е дозволить учням виявити свої технічні здібності, а членам журі визначити ступінь розвитку їх. Прикладом можуть бути такі задачі:

"При забиванні цвяхів близько до краю (до торця) планки вона часто розколюється. Як цьому запобігти?" (V кл.).

"Запропонуйте декілька варіантів конструкцій дротяних підставок під гарячий посуд" (VI кл.).

"Два бруски треба з'єднати у довжину так, щоб з'єднання було міцним на згинання, а загальна довжина брусків не зменшилась. Запропонуйте можливі способи з’єднання цих брусків" (VII кл.).

6. Підбираючи вироби для практичної частини контрольного завдання, необхідно враховувати час на Його виготовлення, наявність потрібних матеріалів, інструментів та матеріалів, а також відповідність цього виробу вмінням та павичкам передбаченим навчальною програмою для учнів того або іншого класу, Якщо виріб підходить за всіма даними, але його виготовлення не вкладається у відведений час, можна передбачити видачу учасникам деяких деталей цього виробу у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів. Прикладами можуть бути такі завдання: "Розробіть операційні картки на виготовлення деталей граблів. Розміри, яких не вистачає на кресленні оберіть самостійно. Виготовте ці граблі. Матеріали: штаб -25x4. ст. 2, лист товщиною 1,5 мм, ст.2. дріт діаметром 6 мм, ст.2: дві заклепки діаметром 4 мм довжиною Я мм (видаються готовими)".

"Виготовити з проструганої дошки товщиною 10 мм та шириною 50 мм ящик для дрібних деталей. Габаритні розміри ящика (00x100x60 мм. З'єднання деталей виконати цвяхами".

7. Контрольним завданням для практичної частини олімпіади може бути виготовлення не всього виробу. Якщо виріб складний, можна розділити його виготовлення на дві частини: одна буде контрольним завданням для учасників учнів одного класу (наприклад VII). а друга - для учнів другого класу (наприклад VII), які здійснюють і складання виробу. Прикладами можуть бути такі практичні завдання:

"Складіть операційну картку на виготовлення на деревообробному токарному верстаті з бруска розміром 300x40x40 мм двох ручок для напилків. Виготовте дві такі ручки" (VII кл.).

"Складіть операційну картку на виготовлення на токарно-гвинторізному верстаті із сталевого прутка діаметром 25 мм двох кілець дня ручок напилків. Виготовте ці кільця, насадіть їх на ручки напилків, а потім насадіть ручки на напилки" (VIII кл.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МАСОВІ ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ	\|	Основні напрямки профконсультування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.