МАСОВІ ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Основною перевагою масових форм позакласної роботи є те_, що ними можна охопити значну кількість учнів. Серед форм масової позакласної роботи найпоширеніші такі: лекції і доповіді, демонстрування науково-популярних кінофільмів, виробничі екскурсії, вечори-зустрічі з передовиками підприємств, вечори-звітигуртків, тематичні вечори, виставки, олімпіади, читацькі конференції та ін.

У деяких школах лекції і доповіді планують на весь рік, тобто створюють лекторій. З лекціями і доповідями виступають учителі, працівники промислових підприємств, учені. Учнів залучають до підготовки ілюстративних матеріалів. Тематику лекцій і доповідей пов'язують з роботою гуртків.

Демонстрування науково-популярних кінофільмів, досягає більшою ефекту, коли проводиться у формі кінолекторію, тобто планується наперед.

Виробничі екскурсії мають велике значення для поглиблення знань учнів, яких вони набувають у гуртках, а також для поширення їх уявлень про основи сучасного виробництва, що надзвичайно важливо з точки зору завдань політехнічної освіти.

Великою популярністю в позакласній роботі користуються вечори-зустрічі з передовиками підприємств. На таких вечорах-зустрічах виступають учні і гості. Учні розповідають про свою роботу, плани на майбутнє. Гості на конкретних прикладах розкривають значення тієї або іншої професії на виробництві, дають оцінку діяльності гуртків.

Досить ефективним є заходом для стимулювання роботи гуртків, це вечори-звіти.

Про проведення такого вечора керівник домовляється з гуртківцями з самого почату. Тому всю роботу будують з урахуванням того, що доведеться звітувати перед своїми товаришами. До вечора готуються всі члени гуртка. Одному з них доручають зробити доповідь про роботу гуртка в цілому. Потім окремі учні демонструють свої вироби. Вдалий звіт гуртка, коли його членам є про що розповісти, створює йому популярність. Після вечорів-звітів завжди збільшується кількість учнів, які бажають брати участь у позакласній роботі.

Тематичні вечори організовуються гуртками для всіх учнів. Гуртки, що базуються на трудовому навчанні, звичайно проводять тематичні вечори, на яких розкриваються досягнення в певній галузі науки і техніки. Тематичні вечори цінні для слухачів тим, що залучають їх до знань у галузі техніки. Найбільше навчальне значення мають тематичні вечори для самих гуртківців, які, готуючись до виступів, опрацьовують багато літератури і дізнаються про нові для них технічні аспекти і процеси.

Виставки, на яких експонуються роботи гуртківців, створюють тимчасові і постійні. При підготовці до виставки гуртківці обговорюють кращі роботи і вирішують, які з них подати. Адже за роботами, експонованими на виставці, судитимуть про роботу гуртка в цілому. На самій виставці автори робіт дають пояснення, щодо принципу дії виготовлених ними об'єктів, технології та ін. Це має велике виховне значений не лише для учасників виставки, а к для тих, хто її відвідує.

Недостатньо поширеною є така форма масової позакласної роботи, як проведення читацьких конференцій зобговоренням технічної літератури. Це в основному результат недостатньої уваги до цієї важливої роботи з боку вчителів. Відомо, що учні цікавляться технічною літературою, особливо в галузі електротехніки і радіотехніки. Вчитель повинен спрямовувати інтерес учнів, рекомендувати потрібну літературу, проводити консультації, якщо їм не все буде зрозуміло. Без кваліфікованого керівництва з боку вчителя учням буває важко підібрати літературу, яка відповідала б їхній підготовці.

В усіх обласних центрах і к окремих містах функціонують станції юних техніків. На цих станціях працюють досвідчені методисти, які розробляють методичні вказівки з організації гурткової та інших форм позакласної роботи. Вони розробляють також рекомендації щодо вибору об'єктів роботи для учнів, а на окремі об'єкти роботи дають креслення і визначають послідовність виготовлення. Станції юних техніків покликані подавати всіляку допомогу вчителям праці в організації позакласної роботи. Тому з ними треба підтримувати тісний зв'язок.

5. Позашкільні заклади науково-технічної творчості учнів. Олімпіади.

Позашкільні навчально-виховні заклади — широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Такі заклади можуть бути комплексними і профільними. Комплексний — творчі об'єднання за інтересами (гуртки, секції, ансамблі, театри тощо). Профільний — забезпечує умови для розвитку природних нахилів та інтересів дітей і підлітків, задоволення їх потреб з певного напряму діяльності. Усі вони працюють за річним планом, навчальний рік у них починається, як правило, 10 вересня поточного року і закінчується 26 травня наступного року.

Набір учнів відбувається як на без конкурсній основі, так і за конкурсом, умови якого виробляє сам заклад. Навчально-виховний процес здійснюється диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та з урахуванням їх вікових особливостей.

Палаци та будинки дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби любителів природи.

Центри і станції юних техніківпроводять серед школярів роботу в галузі техніки, організовуючи гуртки радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші.

Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи. Працюють гуртки юних городників, тваринників, садоводів, механізаторів сільського господарства та ін.

Центри та станції юних туристів організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, велосипедними, водними, залізничними, комбінованими.

Дитячі спортивні школи готують на базі всебічного фізичного розвитку кваліфікованих спортсменів. У таких школах працюють секції з окремих видів спорту, а в них — навчальні групи за статтю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів.

Дитячі залізниці сприяють розширенню технічного кругозору та розвитку технічної творчості учнів, допомагають в організації професійної орієнтації.

Дитячі бібліотеки надають практичну допомогу школярам у засвоєнні ними знань з основ наук, сприяють розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.

У 1521 позашкільній установі займається понад 1 млн. 250 тис. дітей. З ними працює понад 3,5 тис. педагогічних працівників.

Як і в позакласній, у позашкільній виховній роботі використовують масові, групові та індивідуальні форми виховання дітей. У цих закладах читають лекції про досягнення науки і техніки, організовують зустрічі з діячами науки, техніки, мистецтва, проводять виставки дитячої творчості, олімпіади, огляди, конкурси та ін. Групові форми виховної роботи зосереджують учнів на діяльності гуртків, секцій, клубів, студій та ін. Індивідуальна форма роботи передбачає виконання школярами творчих індивідуальних завдань, заняття з навчання гри на музичних інструментах, образотворчу діяльність у художніх школах тощо.

Творчі об'єднання у цих закладах класифікуються за трьома рівнями:

Початковий — творчі об'єднання загально розвиваючого спрямування, що сприяють виявленню творчих здібностей дітей, розвитку їх інтересу до творчої діяльності.

Основний— творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, дають їм додаткову освіту, задовольняють потреби у професійній орієнтації.

Вищий— творчі об'єднання за інтересами для юних талантів, обдарованих дітей та юнацтва.

Відповідно до рівня класифікації визначають мету і перспективи діяльності творчого об'єднання, його чисельний склад, кількість годин для опанування програми тощо.

Важливим завданням позашкільних установ є надання школам допомоги в організації позакласної виховної роботи з учнями. В Україні діє три державні позашкільні заклади — еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як науково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.

За участю вихованців позашкільних закладів щороку проводять Всеукраїнські конкурси «Наукова зміна», «Таланти твої, Україно», виставки, олімпіади, турніри, конкурси.

Вимоги до діяльності позашкільних установ випливають із загальних принципів організації позакласної та позашкільної роботи, що передбачають органічний зв'язок позашкільних установ з виховною діяльністю школи; узгодженість дій з виховною роботою дитячих та юнацьких організацій, сім'ї і громадськості; масове охоплення дітей за умови дотримання добровільності щодо участі в гуртках і секціях позашкільних установ; поєднання масових, групових та індивідуальних форм виховної роботи; вільний вибір дітьми характеру творчої діяльності; стимулювання їх активної творчої діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми організації позаурочної діяльності учнів: гуртки, студії, клуби тощо.	\|	ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІАД

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.