Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Механізм індукції та репресії

Індукція та репресія принципово відрізняються на рівні транскрипції.

Коли E.coli росте на середовищі без лактози, вона не має мРНК, що кодує синтез β-галактозидази. У присутності лактози кожна клітина має від 35 до 50 копій β-галактозидазної мРНК. Рівень синтезу мРНК контролюється спеціальним білком-репресором, який синтезується під керівництвом регуляторних генів. Важливість регуляторних генів і репресорів демонструється на прикладі мутантів з інактивованими регуляторними генами – конститутивних мутантів. Ці мутанти продукують ферменти незалежно від того потрібні вони, чи ні.

Рис. 2. Схема індукції синтезу ферментів катаболізму лактози: А – індуктор відсутній. Продукт гена-регулятора утворюється конститутивно, взаємодіє з оператором, транскрипція структурних генів не відбувається; Б – індуктор присутній. Взаємодія індуктора з репресором інактивує його. Репресор не взаємодіє з оператором, структурні гени транскрибуються.

Хоча відповіді на присутність метаболітів різні, індукція та репресія – це форми негативного контролю: синтез мРНК проходить набагато швидше у відсутності контролюючого фактора. Розглянемо механізм репресії.

Білок-репресор зв’язується зі специфічним сайтом на ДНК, названим оператором. Репресор утворює комплекс з молекулою ДНК, потім швидко ковзає вздовж ДНК, доки не досягне оператора, і тоді зупиняється. Порція репресора лягає у великий жолоб сайта-оператора ДНК і N-термінальні кінці охоплюють ДНК. Поверхня білка-репресора ідеально підходить до специфічного зв’язування з подвійною спіраллю ДНК.

Як репресор інгібує транскрипцію? Промотор, до якого приєднується РНК-полімераза, розташований поряд з оператором, іноді оператор навіть перекриває промотор. Репресор, приєднаний до оператора, не дозволяє ДНК-полімеразі зв’язуватись з промотором, і таким чином інгібує транскрипцію.

Регуляторні гени відповідають за синтез активного репресора. Індуктор зв’язується з репресором, переводить його в неактивну форму, і тим самим стимулює транскрипцію.

Абсолютно протилежне спостерігається в системі, яка контролюється репресією. Білок-репресор у самому початку неактивний, він стає активним тільки тоді, коли до нього приєднується корепресор. Корепресор інгібує транскрипцію шляхом активації білка-репресора.

Експресія генів у прокаріот регулюється в основному на рівні транскрипції (зчитування). Це означає, що в залежності від умов оточуючого середовища та внутрішньоклітинного метаболізму отримуються сигнали про те які гени і з якою частотою необхідно зчитати.

Такі сигнали мають хімічну будову, це низькомолекулярні сполуки (цукри, їх похідні, амінокислоти, нуклеотиди) і називаються ефекторами. Ефектори не вступають безпосередньо в контакт з ДНК, а діють через посередника, який називається регуляторним білком. Ефектор приєднується до регуляторного білка, змінює його конформацію і можливість приєднання до ДНК. Якщо регуляторний білок зв’язаний з ДНК у відсутності ефектору, то він називається репресором. Якщо білок зв’язується з ДНК у присутності ефектору (корепресору), його називають апорепресором.

Ділянки ДНК, до яких приєднуються регуляторні білки – це не самі структурні гени, а ділянки ДНК, що прилягають до них і називаються промоторами і операторами.

Промотор – це ділянка ДНК, що розпізнається ДНК-залежною РНК-полімеразою. Він є місцем зв’язування РНК-полімерази, з нього починається транскрипція.

Оператор – це ділянка ДНК між промотором і структурними генами. Він теж взаємодіє з регуляторним білком-репресором.

Промотор, оператор, структурні гени і термінатор (роль термінатора остаточно не виявлена, тому у більшості літературних джерел він не розглядається в якості складової частини оперону) утворюють оперон. Білки, які кодуються одним опероном, це, як правило, ферменти одного метаболічного шляху.

За синтез регуляторних білків відповідають гени-регулятори, які розташовані по сусідству або далеко від даного оперону.

мРНК не стійка, час її напіврозпаду становить від 0,5 до 5 хв.

Розрізняють оперони індуцибельні ( оперони шляхів катаболізму) та репресибельні (оперони шляхів анаболізму).


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  6. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  8. Аеробний механізм ресинтезу АТФ
  9. Аксіома математичної індукції
  10. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
  11. Акціонерні товариства як механізм трансформації
  12. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину




Переглядів: 2967

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Індукція і репресія | Будова триптофанового оперону

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.