Індукція і репресія

Яскравим і найбільш вивченим прикладом контролю експресії генів є регуляція синтезу β-галактозидази у E.coli.

Н₂О

Лактоза т галактоза + глюкоза

β-галактозидаза

Коли E.coli росте на середовищі з лактозою в якості єдиного джерела вуглецю, вона містить приблизно 3 000 молекул β-галактозидази, хоча у відсутності лактози містить менше 3х молекул.

Фермент β-галактозидаза – індуцибельний фермент, його кількість зростає у присутності невеликої молекули, названої індуктором, у даному випадку похідного лактози – алолактози. Гени ферментів, які включені в біосинтези амінокислот та інших продуктів – ферментів анаболізму – регулюються дещо по-іншому, ніж гени ферментів катаболізму. Наявність амінокислоти в середовищі може інгібувати утворення ферментів, що відповідають за її біосинтез. Це логічно, оскільки економить клітині енергію та біоматеріал.

Ферменти, кількість яких зменшується в присутності кінцевого продукту, називаються репресибельними ферментами, а метаболіти, що призводять до зменшення концентрації репресибельних ферментів – корепресори.

Розрізняють ще конститутивні ферменти, кількість яких в клітині постійна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інгібування кінцевим продуктом	\|	Механізм індукції та репресії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.