Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції. Цей термін розкриває загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Відтак поняття компетенції не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери комплексних умінь і якостей особистості.

Бальна система оцінювання навчальних досягнень школярів

Необхідність створення нової системи оцінювання, що передбачала б реалізацію принципу гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій диктується потребами модернізації всієї освітньої галузі.

Саме такою новаторською системою стала 12-бальна шкала оцінювання навчальних досягнень учнів у закладах загальної середньої освіти. Головною відмінністю даної системи оцінювання є її орієнтація на позитивні процеси, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не кількості його невдач.

Реформування загальної середньої освіти передбачає переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій.

Компетенція — загальна здатність, що будується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуті завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

У „Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів...” виділені основні групи компетенцій. Це такі з них:

соціальні, пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів тощо;

полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо;

комунікативні, що передбачають опанування важливим у роботі й суспільному житті усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;

інформаційні, що зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

саморозвитку та самоосвіти, що пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

компетенції, що реалізуються у прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів, як зазначається у критеріях, є 1) знання, вміння та навички, 2) досвід творчої діяльності школярів, 3) досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Функції оцінювання навчальних досягнень учнів багатогранні. Серед основних виділяють:

– контролюючу, яка передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний матеріал;

– навчальну, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню і систематизації навчального матеріалу, вдосконаленню підготовки учня (класу, групи);

– діагностико-коригуючу,що допомагає з’ясувати причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та коригувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків;

– стимулюючо-мотиваційну, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання покращувати свої результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання;

– виховну, що передбачає формування вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, акуратності та ін.

В основі побудови 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів лежить принцип урахування особистісних досягнень школярів. При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу підлягають: 1) характеристики відповіді учня; 2) якість знань, ступінь їх сформованості; 3) рівень оволодіння розумовими операціями; 4) досвід творчої діяльності; 5) самостійність оцінних суджень. Вказані орієнтири покладено в основу виділених чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

I рівень– початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу –– елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковим уявленням про предмет вивчення;

II рівень– середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;

III рівень–достатній.Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

IV рівень– високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Обов’язковими видами оцінювання відповідно до нових критеріїв є тематичне і підсумкове. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень школярів є обов’язковим і основним, його результати відображуються у класному журналі в окремій колонці. Тематичне оцінювання зумовлюється психологічними особливостями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, які не можна здійснювати на одному уроці. З огляду на це поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні не є обов’язковим, хоча і може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого предмета. Під час поточного оцінювання оцінки не можуть негативно впливати на тематичне оцінювання. Поточне оцінювання, у разі його застосування учителем, має відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну, стимулюючу та діагностико-коригуючу функції.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, які вчитель визначає на основі вимог навчальної програми і доводить до відома учнів із самого початку її вивчення, що стає орієнтиром у процесі роботи над темою. Тематична атестація може проводитися у різних формах. Головною умовою при їх виборі вчителем є забезпечення об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів.

· Кожну оцінку вчитель обов’язково повинен аргументовано вмотивовувати, довести до відома учня та оголосити перед класом.

· З метою недопущення перевтоми учнів та завдання шкоди їхньому здоров’ю терміни проведення тематичної атестації визначаються учителем за погодженням із керівником чи заступником керівника навчального закладу.

· Перед учнями, які не засвоїли матеріалу теми чи отримали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов’язкового його доопрацювання; їм надається для цього необхідна допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру чи навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік –– на основі семестрових оцінок.

Успішною спробою здійснення контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів є рейтингова технологія навчання.

Рейтинг –– показник навчання учня, визначений за результатами оцінювання знань, умінь та навичок. Рейтинг формується упродовж усього періоду навчання. Модульний принцип побудови курсів –– найбільш повно відповідає рейтинговому оцінюванню.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль і оцінка знань учнів у школах зарубіжжя	\|	Загальні особливості української культури у ХХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.