• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація міжнародних договорів

Договори можуть класифікуватись за колом учасників і за об’єктом. За колом учасників договори поділяються на односторонні, двосторонні і багатосторонні. У свою чергу, багатосторонні договори поділяються на універсальні (загальні) і договори з обмеженою кількістю учасників. До універсальних договорів відносяться договори, у яких беруть участь або можуть брати участь усі суб’єкти МП. Тобто, об’єкт таких договорів представляє інтерес для всіх суб’єктів МП. Договори з обмеженою кількістю учасників називаються регіональними або партикулярними.

Договори можуть класифікуватись і за об’єктом регулювання. З цієї точки зору договори поділяються на договори з політичних, економічних, правових питань, з питань транспорту, зв’язку і т. ін.

Договори можуть бути закритими або відкритими. До закритих договорів відносяться, як правило, статути міжнародних організацій, двосторонні договори. У відкритих договорах може брати участь будь-яка держава і така участь не залежить від згоди сторін договору.

Форма договору включає мову, структуру і його найменування. Двосторонні договори укладаються, як правило, мовою обох договірних сторін. В тексті договору наголошується, що юридична сила його автентична (рівнозначна) незалежно від мови. Багатосторонні договори по лінії ООН готуються звичайно англійською іншою робочою мовою Організації. Структура договору складається з:

а) преамбули (введення), де указуються задачі, які ставлять договірні сторони, учасники договору, можуть також відтворюватися принципи, якими керуються договірні сторони;

б) основної частини, що містить в собі зміст договору;

в) завершальної частини, в якій указуються порядок вступу договору в силу, термін його дії і, якщо необхідно, інші відомості з розсуду сторін.

Договір може містити додатки, в яких розвиваються і деталізують положення його основної частини. Додатки — невід'ємна частина договору.

Найменування договору (договір, угода, конвенція і т.п.), не впливаючи на його юридичну силу, говорить про ставлення договірних сторін до предмету своєї домовленості.

Як вище було зазначено, міжнародні юридичні акти діляться на односторонні, двосторонні і багатосторонні.

Односторонні акти:

1. Нотифікація. Це повідомлення у встановленій формі факту, з якого можуть витікати юридичні наслідки. Вони витікають в тому випадку, якщо цим актом нотифікуюча держава приймає на себе зобов'язання (відшкодувати збиток, вивести війська, надати допомогу).

2. Визнання.Воно може мати форму нотифікації і будь-яку іншу. Важливий сам факт фіксації державної волі. Визнання в міжнародному праві замінює інститут давності у внутрішньому праві. Воно перетворює фізичний стан на юридичний.

3. Протест. Це дія, зворотна визнанню. Це невизнання законності чого-небудь. Наприклад, невизнання законності окупації Ізраїлем арабських земель, вигнання з своєї землі народу Палестини. Протест повинен виходити з компетентного органу (як правило, МЗС країни). Парламент, наприклад, може виразити протест, але, попри його велику політичну вагу, правового значення на світовій арені він мати не буде, оскільки парламент — це не орган зовнішніх відносин.

4. Відмова. Це акт, який викликає наслідки єдино за волею того, хто відмовляється. Відмовитися можна від прав, а не від зобов'язань. Та і не від всяких прав можна відмовитися. Не можна позбавити себе прав, необхідних для виконання юридичного зобов'язання перед партнерами за угодою.

Для відмови потрібне волевиявлення держави. Бездіяльності недостатньо. Коли юрист стикається з відмовою, то тлумачити її слід не розширювально, а обмежувально.

До двосторонніх актів відносяться договори, конвенції, угоди, декларації, протоколи, обміни нотами. Заявлена форма домовленості не впливає на юридичну силу зобов'язань. Назви підбираються залежно від важливості об'єкту домовленості. По важливих темах це буде договір або угода (навіть трактат), а по справах вужчих — конвенція, протокол і ін.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банк міжнародних розрахунків
8. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
9. Банківський кредит та його класифікація.
10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
11. Будівельна класифікація ґрунтів
12. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 1240