Облік нематеріальних активів.

Облік інших необоротних матеріальних активів.

План

Лекція 14: Характеристика та облік необоротних активів бюджетних установ

1. Характеристика, класифікація та оцінка необоротних активів бюджетних установ.

2. Завдання обліку необоротних активів бюджетних установ.

3. Документування й облік наявності та надходження необоротних активів.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV.

2. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

3. П.Й.Атамас Основи обліку у бюджетних організаціях: Навч. посібник. – Центр навчальної літератури, 2003.

1,2. До основних засобів належать матеріальні активи, що їх утримує установа з метою використання в процесі надання нематеріальних послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року і вартість яких становить більше 1000 грн. за одиницю (комплект).

У бюджетних установах не створюються матеріальні блага, а тому основні засоби тут не є засобами виробництва і виступають як основні невиробничі фонди.

Згідно з Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою ГУДКУ 17.07.2000 № 64, до основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулювальні прилади і пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар і приладдя, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, сценічно-постановочні засоби, документація з типового проектування, капітальні вкладення на поліпшення земель. Не обліковуються в складі основних засобів і відносяться до інших необоротних матеріальних активів музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг і взуття, тимчасові нетитульні споруди, інвентарна тара.

Важливою передумовою правильної організації обліку основних засобів є їх науково обґрунтована класифікація. Як і на госпрозрахункових підприємствах та в організаціях, у бюджетних установах основні засоби групуються за тими ж ознаками: за галузями народного господарства і видами діяльності, за цільовим призначенням і виконуваними функціями, за належністю і використанням.

Залежно від цільового призначення і виконуваних функцій класифікація основних засобів передбачена формою № 5 річного звіту «Звіт про рух основних засобів». У цій формі виділяється дев’ять груп основних засобів. Новим Планом рахунків для обліку руху основних засобів по кожній з цих груп передбачено окремий субрахунок, в якому виділено підгрупи. Склад основних засобів у розрізі груп і підгруп у бюджетних установах має свою специфіку і тому його буде розглянуто детальніше. На субрахунку «Земельні ділянки» обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана установою або надана їй для користування. На субрахунку «Капітальні витрати на поліпшення земель» обліковуються витрати неінвентарного характеру на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання.

На субрахунку «Будинки та споруди» обліковуються будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік та амбулаторій, будинків-інтернатів, дитячих закладів, бібліотек.

На субрахунку «Транспортні засоби» обліковуються всі засоби пересування, призначені для переміщення людей і вантажів, — електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-елетроходи, автобуси, вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, вози, сани, електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, всі види спортивного транспорту, запасні частини до транспортних засобів.

На субрахунку «Інструменти, прилади та інвентар» обліковуються лінії електропередачі, трансмісії та трубопроводи, інструменти — різальні, ударні, натискувальні та ущільнувальні знаряддя праці, різного роду пристрої для обробки матеріалів; робочі столи, верстаки, кафедри, парти; господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, палатки, килими, портьєри.

На субрахунку «Робочі і продуктивні тварини» обліковуються робоча худоба.

На субрахунку «Багаторічні насадження» обліковуються штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку, плодово-ягідні насадження.

На субрахунку «Інші основні засоби» обліковуються сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорії та ін.), документація з типового проектування, навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети.

Така класифікація виступає як організуючий момент, забезпечуючи одноманітність групування засобів в обліку та звітності.

Облік об’єктів основних засобів ведеться за певною вартістю. В момент введення об’єкта в експлуатацію фіксується його первісна вартість — фактична вартість основних засобів, яка сформувалася в результаті їх будівництва чи придбання. Закінчені будови і споруди включаються до складу основних засобів у повній сумі всіх здійснених на них витрат, а заново придбані основні засоби — у сумі їх придбання за договірними цінами без транспортно-заготівельних витрат і ПДВ.

Оскільки побудова і придбання основних засобів здійснюється в різний час за неоднакового рівня цін, тарифів, норм, розцінок, однорідні об’єкти основних засобів мають різну первісну вартість. Індексація основних засобів приводить до виникнення відновлювальної вартості, тобто вартості об’єктів виходячи з існуючих на даний момент економічних умов їх відтворення.

У подальшому відновлювальна вартість розглядається як первісна. Балансова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і зносом основних засобів. Усі три види оцінки тісно пов’язані між собою, виникають у певний момент і мають своє призначення.

Первісна і відновлювальна вартості основних засобів — величини відносно постійні і застосовуються для відображення наявності та руху основних засобів.

За балансовою вартістю формується фонд у необоротних активах. Безпосередньо в обліку балансова вартість окремих об’єктів не фіксується, вона є величиною розрахунковою і визначається в разі списання з балансу основних засобів.

Схема наявності, руху та використання основних засобів (рис. 1) визначає задачі бухгалтерського обліку, який повинен забезпечити:

— своєчасне і повне документальне оформлення і відображення в облікових регістрах їх надходження, переміщення і вибуття;

— контроль за збереженням та ефективним використанням кожного об’єкта;

— нарахування зносу відповідно до чинних норм і правил;

— повне відображення витрат на ремонт і модернізацію;

— достовірну оцінку в балансі та звітності;

—отримання інформації та забезпечення нею споживачів для визначення розрахунково-аналітичних показників роботи установи.

Рис. 1. Схема наявності, руху та використання основних засобів

3.Враховуючи наявність певних відмінностей в обліку основних засобів, ГУДКУ разом з Державним комітетом статистики України розробили і затвердили типові форми первинних документів і регістрів для бюджетних установ (табл. 1).

Основні засоби бюджетних установ постійно поновлюються і збільшуються за вартістю за рахунок введення в експлуатацію заново побудованих будинків і споруд, придбання за плату нового обладнання, машин, інвентаря, а також безкоштовного надходження, включаючи гуманітарну допомогу, від інших підприємств, організацій та установ. Крім того, основні засоби можуть збільшуватися за рахунок виготовлення їх власними силами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ	\|	Документування господарських операцій з обліку основних засобів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.