Питання 1. Поняття, структура та функції юриста

Моральна культура юриста – це рівень сприйняття культури суспільства та наслідок морального розвитку особистості, її свідомості (почуттів, емоцій, волі, уявлень, потреб, мотивів, ціннісних орієнтацій); сукупність стійких знань про моральні цінності, правила, норми, принципи та ідеали; міра моральної соціалізації та міра сформованості суспільно-значущих моральних якостей, навичок, умінь моральної поведінки та їх вияву в процесі здійснення правником професійних повноважень при виконанні службових обов’язків та особистій поведінці, відповідно до таких етичних категорій як добро справедливість, обов’язок, відповідальність, гідність, совість тощо.

Іншими словами – це досягнутий особистістю юриста ступінь морального розвитку, який характеризується засвоєними і реалізованими в юридичній діяльності моральними цінностями.

Під моральною культурою найчастіше розуміють моральну вихованість юриста, ступінь засвоєння ним моральних норм, приписів, вимог і їх реалізацію у своїх вчинках.

Моральна культура юриста, вважає С. Сливка (186, 74), має функціонувати за принципом випередження суспільного розвитку (стану моральної кульутри), а не збігатися з моральною культурою суспільства, як зазаначають Г. Дубов та А.Ополов (245, 300).

Структура

моральної культури юриста

Рівень рівень

емоційно-почуттєвий раціонально-

м. якості: 5 груп - - - - -

м. цінності, м. ідеали, м. норми, м. принципи, м. категорії, м. знання, м. погляди, м. переконання, м. потреби, м. уявлення, м. судження, м. спрямування, м. оцінки, м. критерії, м. мотиви, оціночні уявлення, ціннісні орієнтації.

М. емоції, М. почуття, Воля, М. мотиви

теоретичний

Що таке: моральна свідомість;

-суспільна;

- індивідуальна

2 рівні:

- емоційно-почуттєвий рівень;

- раціон.-теоретичний рівень

- моральна свідомість – на основі морального знання дозволяє усвідомити мету і засоби юридичної діяльності, обгрунтувати їх а також, проаналізувати наслідки вчинків.

- моральна поведінка та діяльність – це моральна суспільної діяльнсоті, що спричиняється моральним мотивам: бажанням підкрятисся почуттю службового обов’язку, творити добро, досягати морального ідеалу. Характерна для юристів зі сформованими моральними якостями.

- моральні відносини – це сукупність залежностей і зв’язків, що виникають в юристів у відносинах із суспільством, колегами та клієнтами при здійсненні службових повноважень, ставленні самих до себе, до природи.

- культура спілкування – це система принципів, норм і правих спілкування товариськість, дружба і любов, у тому числі й службовий етикет (регулює зовнішні вияви стосунків юристів та інших учасників юридичної діяльності), а також технології їх виконання, які напрацьовані людською спільною з метою оптимізації та підвищення ефективності комунікативної взаємодії в процесі цієї діяльності (66, 154).

Серед функцій моральної культури найбільш важливими є:

1. вироблення поваги до права;

2. створення механізму правомірної поведінки при здійсненні професійних повноважень;

3. формування рівня усвідомлення власних моральних помилок і шляхів їх виправлення, розуміння природних прав людини та ціни її життя;

4. запобігання порушенню гармонії між духовним і матеріальним, віддача всіх сил, здібностей, таланту, енергії для виконання службових обов’язків. (186, 179)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Сукупний суспільний продукт та його форми.	\|	Поняття системи професійної орієнтації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.371 сек.