• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом.

Кримінальний закон передбачає випадки, коли наявність пом’якшуючих обставин у числі інших факторів може служити підставою для призначення покарання не лише ближче до нижчої межі, встановленої санкцією статті Особливої частини КК, за якою кваліфікується злочин, а й для призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено за вчинений злочин.

Правові підстави призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, встановлені в ч.1 ст.69 КК. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, допускається:

1) при вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого;

2) за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;

3) із врахуванням даних про особу винного.

Отже, новим КК 2001 р. змінено правові підстави застосування більш м’якого, ніж передбачено законом, покарання. По-перше, можливість його призначення пов’язується зі ступенем тяжкості злочину (КК 1960 р. такої вимоги не містив). Другою правовою підставою закон називає наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. КК 1960 р. такою підставою передбачав наявність «виняткових обставин справи». В теорії кримінального права тривалий час йшла дискусія щодо визначення природи «виняткових обставин справи». Вирішувалося, головним чином, питання про можливість віднесення до «виняткових» обставин, що входять до встановленого законом переліку пом’якшуючих обставин. КК 2001 р. вирішив це питання позитивно, відмовившись від терміна «виняткові обставини», замінивши на наявність «декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину».

Також слід зазначити, що відповідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 положення ч.1 ст.69 КК визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), в частині, яка унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Це аргументується недоцільністю призначення більш м’якого, ніж передбачено законом, покарання за злочин невеликої тяжкості. Вчинення злочину невеликої тяжкості є за певних умов підставою для звільнення від кримінальної відповідальності (статті 45-48 КК).

Розглянемо правові підстави призначення більш м’якого, ніж передбачено законом, покарання.

Називаючи наявність «декількох» обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,підставою призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, закон не визначає цей кількісний показник. Враховуючи, що у судовій практиці слова «декілька злочинів» вживаються у значенні «не менше двох», можна припустити, що за наявності не менше двох обставин, що пом’якшують покарання, може призначатися більш м’яке покарання, ніж передбачене законом.[2] Обставинами, що пом’якшують покарання, можуть враховуватися обставини, як передбачені ст. 66 КК, так і інші, визнані судом пом’якшуючими у конкретній справі.

Врахування особи винного при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, пов’язане із встановленням таких даних, які свідчать про її невелику суспільну небезпечність. Ці дані можуть характеризувати особу до вчинення злочину, під час його вчинення, а також після вчинення злочину.

У ст.69 КК передбачено декілька способів призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

Призначення покарання нижче від найнижчої межі полягає в тому, що суд призначає винному покарання того виду, який встановлений у санкції (при альтернативній санкції один із кількох видів покарань), але у меншому розмірі, ніж нижча межа санкції, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Призначене таким чином покарання не може бути меншим, ніж мінімальний розмір даного виду покарання, визначений відповідною статтею Загальної частини КК.

Перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання, має місце у випадку призначення такого виду покарання, який не встановлений у санкції, але є більш м’яким видом у співвідношенні суворості покарань, система яких передбачена ст.51 КК. Така система покарань будується у послідовності від найменш суворого до найбільш суворого, кожний вид наступного покарання є суворішим, порівняно з попереднім.

Одним із видів призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, слід вважати встановлену ч.2 ст.69 КК можливість не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини КК як обов’язкове. Закон не пов’язує таку можливість із призначенням більш м’якого основного виду покарання. Тому додаткове покарання може не призначатися як одночасно з призначенням більш м’якого основного виду покарання, так і самостійно.

Більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, може призначатися з обов’язковим посиланням на ст.69 КК.

При засудженні особи, винної у вчиненні декількох злочинів, більш м’яке покарання, ніж передбачене законом, може бути застосоване на підставі ст.69 КК лише при призначенні покарання за конкретний злочин - один із злочинів або за кожний і не може призначатися при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів.

Читайте також:

1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
2. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
3. V. НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ І ДАТИ
4. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
5. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
7. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
8. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
9. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
10. Бізнес-планування, його суть та призначення
11. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
12. Більш надійна продукція відомих фірм

Переглядів: 1253