• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

VIII. Задня кишка

Основні функції товстої кишки:

а) в травоїдних продовжується перетравлення клітковини: в коня – до 40-50%, велика рогата худоба – 30%, свиня – 20%, людина – 15%, в хижаків – не перетравлюється;

б) всмоктування поживних речовин (набагато менше, ніж у тонкій кишці) та інтенсивне всмоктування води;

в) формування та періодичне видалення через відхідник неперетравлених залишків корму у вигляді фекальних (калових) мас;

г) захист від процесів гниття білків, в результаті якого утворюються індол, скатол та інші дуже отруйні речовини.

Особливості товстої кишки:

1. в більшості випадків має великий просвіт (діаметр);

2. наявність на межі із тонкою кишкою особливого виросту – сліпої кишки;

3. складчастий характер завдяки особливій будові м’язового шару;

4. значно коротша, проте об’ємніша за тонкий кишечник, співвідношення довжини товстого кишечнику до тонкого складає: кінь – 1:3,4, велика рогата худоба – 1:6,3, свиня – 1:4,7, собака – 1:6,7, людина – 1:4,9;

5. чітко поділяється на три відрізки, які відмежовані один від одного та різко відрізняються за формою і розміщенням.

Характеристика оболонок товстої кишки:

1. слизова оболонка – потовщена, має характерні особливості:

- виражена поздовжня складчастість, особливо в каудальному напрямку;

- ворсини слабо виражені, а в кінцевій ділянці взагалі зникають; кількість крипт збільшується;

- велика кількість слизових залоз (на 1см² до 1000 залоз);

- переважають окремі лімфатичні вузлики, бляшки невеликі (в основному в сліпій кишці);

- поступовий перехід одношарового облямівкового епітелію → кубічний → плоский багатошаровий незроговілий і зроговілий (відхідник);

2. м’язова оболонка – сильно розвинута, поздовжні м’язові тяжі в деяких видів тварин (однокопитові, всеїдні) формують стрічки або тенії, котрі коротші за кишку і збирають її в складки з утворенням всередині кишень (випинів) і півмісяцевих складок, з’являється посмугована мускулатура, яка формує зовнішній сфінктер відхідника;

3. серозна оболонка – очеревина, в кінці трубки – адвентиція; товстий кишечник або підвішений на короткій брижі, або закріплений за допомогою складок і зв’язок, внаслідок чого малорухливий, особливо в тих випадках, коли сильно розвинутий; відносно розвинуту брижу має тонка (менша) ободова кишка коня.

Сліпа кишка –сліпий виріст на межі товстого і тонкого кишечнику. Величина, форма і розміщення значно коливаються.

1. зовсім відсутня – кашалот, дельфін, ведмідь, бегемот;

2. дуже сильно розвинута за наявності в кишковому тракті процесів бродіння (зброджування клітковини) – однокопитові, всеїдні;

3. порівняно добре розвинута в жуйних – велика та дрібна рогата худоба;

4. погано розвинута в м’ясоїдних, особливо в кішки;

5. дві сліпі кишки – антилопа, броненосець, хижі сумчасті, деякі гризуни.

В людини – черв’якоподібний придаток (відросток) сліпої кишки є імунокомпетентним органом (черевний мигдалик). Подібний до апендиксу утвір є у вузьконосих мавп, у гризунів – кролик, заєць.

Ободова кишка – за розмірами, довжиною і об’ємом є основною частиною товстого кишечнику. Назва – через схожість у людини з ободом.

Класифікація форм ободової кишки

1. Простий обод, який розміщується в горизонтальній площині (підкова):

а) висхідне положення справа → до діафрагми;

б) поперечне положення;

в) низхідне положення.

В людини і вузьконосих мавп – три тенії і кишені, в хижаків і широконосих мавп – тенії і кишені відсутні.

2. Подвійний обод – зробивши справа наліво повний обод, повертається назад по першому ободу, роблячи другий верхній обод (нижнє і верхнє коліно), перш ніж перейти в пряму кишку різко звужується і утворює декілька петель тонкої (меншої) ободової кишки. Характерна для однокопитових.

3. Спіраль, яка лежить в одній площині у вигляді диска. Диск підвішений справа під попереком у поздовжньо-вертикальному положенні, кишка робить декілька доцентрових і відцентрових оборотів. Характерна для порожнисторогих жуйних.

4. Гвинтоподібна спіраль у вигляді конуса. Конус підвішений зліва під попереком. Характерна для всеїдних.

5. Диско-конус – гвинтоподібна спіраль спочатку у формі диска, а потім – у формі конуса. Характерна для мозоленогих, оленевих.

6. Своєрідна форма і складний хід – спочатку спіралеподібний обод, потім петлі. Характерна для травоїдних гризунів.

Пряма кишка – кінцевий короткий і прямий відрізок товстого кишечнику, лежить під останніми поперековими, крижовими та першими хвостовими хребцями, прямує назад і закінчується отвором відхідника. Як правило, підвішена на короткій брижі. В підслизовому шарі міститься багато дрібних венозних сплетень, завдяки чому вода і водні розчини достатньо добре всмоктуються (ректальний наркоз і штучне живлення).

ІX. Філогенез органів травлення

1. Прості одноклітинні – живлення дифузне, захоплюють всією поверхнею тіла, відбувається внутрішньоклітинне травлення.

2. Прості багатоклітинні – примітивна кишкова порожнина, яка представляє собою двошаровий сліпий мішок, внутрішня порожнина якого обмежена ентодермою і є травним каналом, є один отвір – первинний ротовий отвір.

3. Вищі черв’яки – формується вторинна порожнина тіла, розвивається анальний і ротовий отвори, формується типова травна трубка.

4. Хордові (ланцетник) – виділяється ротоглотка із зябровими щілинами, пряма кишкова трубка і анальний отвір.

Подальші ускладнення виражаються:

а) поступове збільшення довжини кишкової трубки і формування кишкових петель;

б) просвіт кишки стає нерівномірним: формуються шлунок, тонка і товста кишки;

в) розвиваються пристінні і застінні залози;

г) поступове збільшення всмоктувальної поверхні, виникнення складок і ворсин.

5. Рептилії – розвиток вторинного піднебіння, яке відокремлює носову порожнину від ротової.

6. Вищі ссавців – розподіл клоаки на два відділи (відхідник та сечостатевий синус).

Читайте також:

1. V. Передня кишка
2. VI. Середня кишка
3. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
4. Кабельная шина, левая задняя дверь.
5. Передня кишка
6. Розділ VIII. Порядок резервування та відновлення функціонування СЕП
7. Товста кишка
8. Тонка кишка
9. Травлення в тонкій і товстій кишках.

Переглядів: 1391