• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тонка кишка

Гастроінтестинальні гормони

У травному каналі утворюються гастроінтестинальні гор­мони, а також інші біологічно активні сполуки (кініни, прос­тагландини), які беруть участь у регуляції процесів травлен­ня. Вони впливають на кровотік, моторну та секреторну функ­ції, процеси всмоктування.

Деякі гормони травного каналу, наприклад гастрин, вияв­лено і в клітинах центральної нервової системи. У них, а також у структурах серцево-судинної системи знаходяться рецептори о гастроінтестинальних гормонів. У нейронних ланцюгах ці гормони виконують функцію допоміжних медіаторів, модулю­ючи їхню дію.

Гастрин — утворюється в ділянці воротаря, посилює мо­торну функцію, чинить трофічний вплив на слизову оболонку шлунка, тонкої кишки, підшлункової залози.

Секретин — утворюється у дванадцятипалій кишці, а та­кож у проксимальному відділі порожньої кишки. Під впливом цього гормону стимулюється секреція жовчі, кишкового соку; пригнічується секреція соляної кислоти в шлунку; стимулю­ється секреція бікарбонатів підшлунковою залозою.

Холецистокінін-панкреозимін — утворюється також у два­надцятипалій кишці і проксимальному відділі порожньої киш­ки. Впливає на моторну функцію жовчного міхура, стимулює жовчоутворення, секрецію ферментів підшлункової залози.

Мотилін — утворюється в дванадцятипалій та порожній кишках. Стимулює евакуаторну функцію шлунка, перисталь­тику кишок.

Тонка кишка (intestinum tenue) починається від воротаря шлунка на рівні тіл XII грудного і І поперекового хребців, за­повнює всю центральну частину черевної порожнини. У живої людини довжина тонкої кишки не перевищує 2,7 м (довжина залежить від статі, віку, фізичного розвитку індивідума, а та­кож від тонусу м'язів кишки, величини внутрішньочеревного тиску тощо), у трупів довжина тонкої кишки становить у серед­ньому 5—7 м.

У тонкій кишці розрізняють три відділи: дванадцятипалу кишку (duodenum), порожню кишку (jejunum), клубову кишку (ileum). Чіткої анатомічної межі між порожньою і клубовою кишками не існує, умовно 2/5 довжини становить порожня кишка і 3/5 — клубова.

Дванадцятипала кишка завдовжки 25—ЗО см, має форму підкови, де розміщена головка підшлункової залози. У ній ви­діляють чотири частини: верхню горизонтальну (найрухоміша частина), яка йде від воротаря шлунка, на рівні І поперекового хребця — вправо і назад і, утворюючи верхній згин дванадця­типалої кишки, переходить у низхідну частину, яка спуска­ється вниз до III поперекового хребця праворуч від хребтового стовпа, тут вона утворює нижній згин дванадцятипалої киш­ки,переходячи в нижню горизонтальну частину. Остання іде поперечно спереду від нижньої порожнистої вени й аорти, далі переходить у висхідну частину, яка підіймається до рівня І—II поперекових хребців зліва і спереду.

Порожня і клубова кишки об'єднуються під загальною на­звою брижовий відділ тонкої кишки, оскільки весь цей відділ вкритий очеревиною повністю і прикріплюється до задньої че­ревної стінки за допомогою кореня брижі.

Читайте також:

1. V. Передня кишка
2. VI. Середня кишка
3. VIII. Задня кишка
4. Передня кишка
5. Товста кишка
6. Травлення в тонкій і товстій кишках.

Переглядів: 941