• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Товста кишка

Всмоктування

Всмоктування — перехід поживних речовин із травного ка­налу в кров та лімфу. Всмоктування відбувається у різних від­ділах травного каналу. Так, наприклад, у порожнині рота пе­реважно всмоктуються деякі лікарські препарати (валідол, ніт­рогліцерин), у шлунку — алкоголь та невелика кількість ін­ших речовин, у товстій кишці — вода і невелика кількість про­дуктів гідролізу білків, жирів та вуглеводів. У людини всмок­тування відбувається переважно в тонкій кишці, а саме — у по­рожній.

Загальна поверхня складок, ворсинок і мікроворсинок, криптів, на якій відбувається всмоктування, становить близь­ко 200 м². Структурною основою всмоктування є ворсинка.

Механізм всмоктування відбувається завдяки пасивному транспорту без витрат енергії (дифузія, осмос, фільтрація) і здійснюється за концентраційним, осмотичним та електрохі­мічним градієнтами речовин, які транспортуються, та актив­ному з витратами енергії, коли транспорт речовин здійснюється через мембрани проти концентраційного, осмотичного і елект­рохімічного градієнтів за допомогою спеціальних ферментатив­них транспортних систем.

Вуглеводи всмоктуються в кров у вигляді глюкози та моно­сахаридів (галактози, фруктози). Білки всмоктуються в кров у вигляді амінокислот та простих пептидів (дипептидів та три­пептидів). Нейтральні жири — у вигляді гліцерину та жирних кислот — у лімфу (70%) і кров (3%), причому гліцерин розчи­няється у воді, тому він легко всмоктується, а жирні кисло­ти — тільки після взаємодії з жовчними кислотами, з якими вони утворюють комплексні сполуки. Вода та мінеральні солі, вітаміни всмоктуються в кров уздовж всієї тонкої та товстої кишок.

Товста кишка (intestinum crassum) — кінцевий відділ трав­ного каналу, вона знаходиться у черевній порожнині і порож­нині малого таза, її довжина становить 1,5—2 м, діаметр її коли­вається в різних відділах від 8 до 4 см, поступово зменшуючись у напрямку до прямої кишки. У товстій кишці розрізняють та­кі відділи: сліпу, ободову та пряму кишку. Сліпа кишка (caecum) лежить у правій клубовій ямці і має форму мішка. Вона є найширшою ділянкою товстої кишки, її довжина становить 6—8 см, ширина 4—7 см. У цій ділянці розташовується червоподібний відросток, довжина якого в се­редньому становить 7—8 см. Положення червоподібного відро­стка може бути різним, що ускладнює встановлення діагнозу апендициту. Сліпа кишка розташована нижче від місця впа­дання клубової кишки в товсту кишку.

Ободову кишку поділяють на частини: висхідну ободову, поперечну ободову, низхідну ободову, сигмоподібну ободову. У місці переходу тонкої кишки в сліпу знаходиться ілеоце-кальний клапан, який складається з розташованих майже в горизонтальній площині двох складок слизової оболонки. Склад­ки утворені двома губами — верхньою та нижньою. Ілеоце­кальний клапан перешкоджає переходу вмісту товстої кишки в тонку.

Висхідна ободова кишка починається від сліпої в правій клубовій ямці, іде вздовж правого краю задньої черевної стін­ки вгору до нижньої поверхні печінки, де утворює правий згин і переходить у поперечну ободову кишку.

Поперечна ободова кишка розташовується поперечно, утво­рюючи випуклу донизу і допереду пологу дугу, в ділянці IX реб­рового хряща або восьмого міжребрового проміжку утворює лівий згин ободової кишки.

Низхідна ободова кишка йде по лівому краю задньої черев­ної стінки до гребеня клубової кістки, на рівні якого перехо­дить у сигмоподібну ободову кишку.

Сигмоподібна ободова кишка — відділ ободової кишки, який тягнеться від гребеня клубової кістки до III крижового хребця, де починається пряма кишка.

Пряма кишка (rectum) знаходиться в порожнині малого таза і поділяється на дві частини: тазову й анальну (відхідни­кову). Вона утворює два згини: крижовий та промежинний. Довжина прямої кишки у дорослих коливається від 14 до 18 см. Тазова частина розташована над тазовим дном (діафрагмою) і поділяється на надампулярний відділ та ампулу прямої кишки. Закінчується відхідникова частина відхідником (ану-сом), який має два сфінктери: внутрішній м'яз — замикач від­хідника, який утворений непосмугованою м'язовою тканиною, та зовнішній м'яз — замикач відхідника, який належить до поперечнопосмугованих м'язів промежини. Будова стінки товстої кишки.

1. Внутрішня оболонка — слизова — утворена одношаро­вим циліндричним епітелієм, власною сполучнотканинною пластинкою. Особливістю рельєфу слизової оболонки є відсут­ність ворсинок, наявність великої кількості крипт, півмісяце­вих складок, які в ділянці прямої кишки — поперечні (у верхній частині) і поздовжні (у нижній частині). Переважну більшість клітин епітеліального пласта слизової оболонки становлять келихоподібні клітини, які продукують велику кількість сли­зу, що обволікає поверхню слизової оболонки і, змішуючись з неперетравленими частинками їжі, сприяє проходженню ка­лових мас. У слизовій оболонці містяться значні скупчення лімфоцитів, які утворюють великі поодинокі фолікули, особ­ливо їх багато в стінці червоподібного відростка, який через велику кількістю лімфоїдних елементів інколи називають "кишковим мигдаликом". Між слизовою та м'язовою оболон­ками знаходиться підслизова основа, де містяться добре роз­винені артеріальні, венозні та лімфатичні сітки, нервові спле­тення.

2. Середня оболонка — м'язова — утворена двома шарами непосмугованих м'язових клітин: внутрішнім, циркулярним, і зовнішнім, поздовжнім, між якими є прошарки пухкої спо­лучної тканини. У ділянці анального отвору (відхідника) внут­рішній циркулярний шар стовщується й утворює внутрішній м'яз-стискач відхідника. Зовнішній шар непосмугованих міо­цитів не суцільний, а утворює три поздовжні стрічки: вільну, брижову, сальникову. Виняток становить пряма кишка, де по­здовжній м'язовий шар — суцільний.

3. Зовнішня оболонка — переважно серозна, а в тих ділян­ках, де відсутня очеревина, вона утворена адвентицією. Се­розна оболонка окремих ділянок товстої кишки утворює паль­цеподібні вирости, заповнені жировою клітковиною, які мають назву сальникові привіски.

Функції товстої кишки: формування і виведення калових мас, екскреція продуктів метаболізму, солей важких металів, всмоктування води й залишків поживних речовин, утворення вітамінів групи В і К, перетравлення клітковини. 428

Читайте також:

1. V. Передня кишка
2. VI. Середня кишка
3. VIII. Задня кишка
4. Передня кишка
5. Товста Могила
6. Тонка кишка
7. Травлення в тонкій і товстій кишках.

Переглядів: 1223