Мікрофлора

Травлення в товстій кишці

Із тонкої кишки порції хімусу через ілеоцекальний сфінктер переходять у товсту кишку. Сфінктер виконує роль клапана, який забезпечує рух кишкового вмісту в одному напрямку. Через 1—4 хв після приймання їжі кожні 1/2—1 хв клапан відкривається і хімус невеликими порціями (15 мл) переходить із клубової кишки в сліпу.

Сік товстої кишки за відсутності дії механічного подразнення виділяється в незначній кількості. Він містить слиз та епітеліальні клітини, невелику кількість пептидаз, ліпаз, амілаз і нуклеаз, які не мають суттєвого значення в гідролізі органічних речовин. При подразненні утворення соку збільшується у 8—10 разів. Перетравлювальна функція соку полягає і в захисті слизової оболонки від хімічних, механічних подразнень та підтриманні лужної реакції кишкового вмісту.

Моторна функція товстої кишки забезпечує депонування калу. Харчовий хімус проходить увесь травний канал за 2—3 доби, більшу частину він перебуває у товстій кишці.

Рентгенологічно виявлено декілька видів перистальтичних рухів товстої кишки: малі та великі маятникоподібні, перистальтичні та антиперистальтичні. Три-чотири рази на добу виникає сильна пропульсивна перистальтична хвиля, яка проштовхує вміст у напрямку до відхідника, при цьому хвиля скорочення охоплює велику частину товстої кишки і забезпечує швидке випорожнення значних її ділянок.

Механічні та хімічні подразники підвищують перистальтичну активність і прискорюють проходження хімусу, тому клітковина, яка погано перетравлюється, стимулює перистальтику товстої кишки.

Регуляція моторної функції товстої кишки здійснюється головним чином інтрамуральними нервовими сплетеннями, а корекція місцевих рефлексів здійснюється вищерозташованими центрами вегетативної нервової системи. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи стимулює, а симпатична — гальмує моторну функцію товстої кишки.

Істотну роль у процесах травлення в товстій кишці відіграє мікрофлора, яка бере участь у синтезі вітамінів (групи В і К). Під дією мікроорганізмів неперетравлені вуглеводи розщеплюються з утворенням кислот (оцтової та молочної), алкоголю, вуглекислого газу й води, відбувається гниття білків з утворенням токсичних речовин (скатолу, індолу, фенолу) і біологічно активних речовин (гістаміну). Мікрофлора товстої кишки бере також участь в обміні білків, жовчних і жирних кислот, холестерину. При збалансованому харчуванні процеси гниття та бродіння врівноважені. Так, наприклад, під час бродіння кислі продукти перешкоджають гниттю, а одноманітне харчу-вання призводить до розладу рівноваги цих процесів.

До складу калу входять 75—80% води та непереварені залишки їжі, слиз, клітини епітелію і велика кількість бактерій, останні становлять близько 1/3 загальної маси калу (за добу утворюється 100—200 г). Колір калу зумовлений продуктами розкладу пігментів жовчі, кількість — від об'єму і складу їжі, яку людина вживає, запах обумовлений сірководневими органічними продуктами. Калові маси накопичуються у прямій кишці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Товста кишка	\|	ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.