Мікрофлора води.

Вода є природним середовищем для багатьох мікроорганізмів. Велика кількість їх знаходиться в прибережній зоні та на поверхні, менша - у віддаленні від берегів та на глибині. Чисельність мікроорганізмів у воді залежить від багатьох факторів: вмісту органічних речовин, швидкості течії води, температури навколишнього середовища, пори року, розташування і забрудненості водойми.

Найменше мікроорганізмів (10 клітин в 1 мл) містять підземні води. Незначна кількість їх виявлена у дощовій та сніговій воді. Вміст мікроорганізмів у річковій воді значно вищий: на глибині від 10 до 100 см нараховується від 60 тис до 10 млн клітин в 1 мл води. Такий же численний світ мікроорганізмів у водах озер.

Типовими представниками водної мікрофлори є зелені і пурпурні бактерії, залізобактерії, а також бактерії родів Pseudoraonas, Bacillus, Chromobacterium, Flavobacterium, Caulobacter, Spirillum та ін.

У прісноводних водоймах інтенсивно розвиваються ціанобактерії родів Spirulina, Anabaean, Synechcystis та ін.

Масовий розвиток ціанобактерій у природних умовах викликає біологічне забруднення води, яке згубно впливає на екосистему водойм: змінюються колір, рН, в'язкість води, запах і прозорість, з'являються токсини і алергени. Зокрема, токсичні властивості виявлені у Microcybtis aeruginosa, Anabaena flosaquae, Oscillatoria aquardhii.

За рахунок інтенсивного росту ціанобактерій, біомаса яких в місцях "цвітіння" сягає 40-50 кг/м³, у воді значно зменшується вміст кисню. Це веде до загибелі риби та інших гідробіонтів.

У мікробоценозах прісноводних водойм, крім бактерій, виявлені водорості, дріжджі, плісеневі гриби, найпростіші.

За вмістом мікроорганізмів у водоймах виділяють три зони: полісапробну, мезосапробну та олігосапробну.

Полісапробна зона містить до кількох мільйонів мікробів в 1 м³, м води і велику кількість легкозасвоюваних органічних сполук. Мікробіологічні процеси в цій зоні відбуваються майже в анаеробних умовах і супроводжуються виділенням метану, меркаптанів, аміаку, сірководню.

У мезосапробній зоні менший вміст органічних речовин. В ній відбуваються процеси мінералізації, а також окиснення та нітрифікації. Загальна чисельність мікроорганізмів в 1 мл води цієї зони не перевищує 1 млн. клітин.

Олігосапробну зону характеризують відсутність кишкової палички і зниження загальної кількості мікроорганізмів до декількох десятків чи сотень мікробних клітин в 1 мл води. У воді олігосапробної зони відбуваються процеси окиснення нітритів та заліза.

Мікроорганізми водойм беруть участь у формуванні мулу. Серед мікробного населення мулів переважають гетеротрофні організми, які акумулюють залізо та марганець, мікоплазми, стебельцеві та інші бактерії. У цій зоні виявлені пурпурні та зелені фототрофні бактерії, що утворюють над поверхнею мулу і гниючих рослинних решток рожеві або темне червоні плівки. Ріст пурпурних фотобактерій тісно пов'язаний з розвитком сульфатредукуючих бактерій, які є основними продуцентами сірководню. Окиснення сірководню пурпурними бактеріями сприяє очищенню водойм від цієї токсичної для багатьох гідробіонтів сполуки.

Більше як 70% поверхні нашої планети покриті водами Світового океану, в яких поширені бактерії родів Pseudomonas, Bacterium, Vibrio, Micrococcus, Sarcina, Mycobacterium, Actinomyces, Proactinomyces та дріжджі родів Torulopsis, Rhodotorula, Sporobolomyces і Debaryomyces.

Загальна чисельність мікроорганізмів в них змінюється в широких межах, однак в її розподілі простежується чітка географічна зональність, Найменша кількість бактерій виявлена в субарктичній області, найбільша - в екваторіально-тропічні й та субтропічній областях.

У морських та океанічних водоймах помірної зони бактерії є основним джерелом живлення мікрозоопланктона. У забруднених водоймах можуть існувати мікроби-антагоністи, фати, які сприяють біологічному очищенню води, а також патогенні бактерії - збудники лептоспірозу, сальмонельозу, туляремії, бруцельозу, дизентерії, холери та інших захворювань.

Для оцінки санітарно-гігієнічного стану водойм застосовують ряд показників, зокрема мікробне число, колі-титр та колі-індекс.

Мікробне число - кількість колоній, які виростають на чашці Петрі з м'ясо-пептонним агаром із 1 мл води при температурі 27°С впродовж 24 годин.

Колі-титр - найменший об'єм води в мілілітрах, в якому виявляється кишкова паличка.

Колі-індекс - кількість клітин кишкової палички в 1 л води.

Відповідно до цих показників підвищені вимоги ставляться до питної води. Мікробне число водопровідної води повинно бути не більше 100, колі-титр - не менше 300, колі-індекс – не більше 3. У зв'язку з цим в системах водопостачання передбачається обробка води хлором, озонуванням та інші способи зниження мікробної забрудненості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мікрофлора ґрунту.	\|	Мікрофлора повітря.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.028 сек.