• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МІКРОФЛОРА ШКІРИ

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВОДКИ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА НДР ЗА ДОГОВОРАМИ З ЗАМОВНИКАМИ

Таблиця 1

Фактична собівартість закінчених НДР визначається за даними карток обліку фактичних витрат шляхом сумування витрат за калькуляційними статтями. Після прийняття та оплати замовником виконаних робіт їх фактична собівартість списується з кредиту субрахунка № 823 у дебет субрахунка № 723 «Реалізація науково-дослідних робіт за договорами». Витрати за незакінченими темами до повного їх закінчення і здачі замовникам обчислю­ються у складі незавершеного виробництва. Незавершене виробництво оцінюється за фактичною собівартістю в розрізі статей вит­рат, а також за кошторисною вартістю, яка визначається виходячи з процента готовності цих робіт на підставі актів інвентаризації.

Інвентаризація незакінчених НДР проводиться не раніше 1 жовтня звітного року по кожній темі, при цьому інвентаризаційною комісією визначається кошторисна (договірна) вартість виконаної частини кожної теми, а бухгалтерією — фактичні витрати.

З метою визначення сукупності витрат наукової установи на виконання НДР за господарськими договорами щоквартально складається зведена відомість обліку витрат або машинограма з аналогічним групуванням витрат. Відомість складається на підставі карток обліку фактичних витрат в розрізі замовлень і статей калькуляції і слугує для звірки даних аналітичного і синтетичного обліку витрат за рахунком № 823 (накопичувальна відомість № 8), а також для заповнення встановленої звітності.

Найбільш характерними мікробами шкіри є коринебактерії, які складають до 70% нормальної мікрофлори шкіри (Corynebacterium bovis, C.lipophylicum, C.minutissimus, C.pseudodiphtheriticum, C.xerosis); пропіонібактерії (Propionibacterium acnes, P.avidum, P.freudenreichii, P.granulatum); стафілококи (Staphylococcus epidermidis, S.saprophyticus, S.capitis, S.cohnii); мікрококи (Micrococcus kristinae, M.luteus, M.varians); сарцини (Sarcina maxima, S.ventriculi); актиноміцети (Actinomyces bovis, A.israelii); гриби (Pityrosporum ovale, P.orbiculare). У окремих осіб зустрічаються дріжджоподібні гриби Candida, Staphylococcus aureus, різні види стрептококів, анаеробні клостридії.

Більше мікроорганізмів на ділянках шкіри, вкритих волоссям. Всі мікроорганізми харчуються за рахунок відмерлих клітин епітелію, продуктів виділення сальних та потових залоз тощо. Продукти розпаду поту під впливом бактерій надають йому неприємний запах. Крім характерної для шкіри аутомікрофлори, можуть бути виявлені і транзитні мікроорганізми, які швидко зникають під впливом бактерицидних властивостей шкіри. При контакті з ґрунтом шкіра обсіменяється спорами різних мікроорганізмів, особливо руки. В таких випадках на шкірі виявляються клостридії правцю, кишкова паличка, стафілококи, стрептококи, гриби.

Шкіра (епідерміс) не є дуже добрим місцем для існування мікроорганізмів. Це обумовлено рядом факторів:

1) Шкіру періодично миють. Відсутність вологи призводить до переходу мікроорганізмів у спочиваючу фазу. Однак, в окремих місцях (голова, вухо, урогенітальна та анальна ділянки) вологи достатньо для розвитку мікроорганізмів.

2) Шкіра має слабо кислий рН, який створюється органічними кислотами, які продукуються нормальними стафілококами, секретами потових і жирових залоз (рН 4÷6).

3) Піт містить високі концентрації NaCl. Це робить поверхню шкіри гіперосмотичною і викликає осмотичний стрес у більшості мікроорганізмів.

4) Певні антибактеріальні речовини шкіри допомагають контролювати колонізацію, ріст та інфекції, що викликані транзитними мікроорганізмами. Наприклад, потові залози виділяють лізоцим, який лізує Staphylococcus epidermidis та інші грампозитивні бактерії.

Дезодоранти та антиперспіранти містять антибактеріальні речовини, які селективно діють на грампозитивні бактерії. Однак, пригнічення цих бактерій може призвести до розвитку грамнегативних бактерій та виникнення інфекцій.

Матеріал для дослідження із здорової чи патологічно зміненої шкіри найчастіше беруть стерильним ватним тампоном, для більш точного дослідження мікрофлори шкіри використовують метод змивів-зскрібок Вільямса і Клігмана в модифікації С.І.Ситника. У відповіді до лікаря вказують загальне мікробне обсімінення досліджуваної ділянки тіла: високе – понад 10⁶, середнє – 10³-10⁵, низьке – менше 10³ КУО/см²; види виділених мікроорганізмів; стан мікробіоценозу (еубіоз, дисбактеріоз).

Читайте також:

1. Будова шкіри
2. Вегетативні розлади: закрепи, аменорея, сухість шкіри і слизових, тяжкість у грудях.
3. Гігієна шкіри дитини
4. Гнійні захворювання шкіри і підшкірної клітковини
5. Засоби захисту шкіри
6. Засоби захисту шкіри
7. Мікрофлора
8. Мікрофлора води.
9. Мікрофлора ґрунту.
10. Мікрофлора людини.
11. МІКРОФЛОРА ОЧЕЙ І ВУХ
12. Мікрофлора повітря.

Переглядів: 1374