Ознаки гострих отруєнь деззасобами

1. Фосфорорганічні інсектициди і карбамати, для яких характерний гнітючий вплив на активність ферменту холінестерази, можуть вражати окремі органи і системи організму.

Першими ознаками отруєння є: неприємний присмак, слинотеча, сльозотеча, пітливість, звуження зіниць (міоз, в результаті якого знижується гострота зору). Надалі можуть з'явитися нудота, блювання, спазми кишечника, пронос, головний біль, запаморочення. У більш важких випадках відзначається задишка (у резуль-таті бронхоспазму і посиленого відділення секрету слизовими залозами дихаль-них шляхів), можуть розвиватися фібральні посмикування окремих груп м'язів, у важких випадках - тонічні і клонічні судоми.

Можливий алергічний дерматит. Знижується активність холінестерази (при зни-женні її на 25% і більше дезінфектора звільняють від роботи з ФОС до віднов-лення активності фермента).

2. Деззасоби (хлорамін, хлорне вапно, ДТС ГК, ціанурати, феноли, формальде-гід та ін) різні за механізмом дії на організм, але в умовах застосування їх при осередковій і профілактичній дезінфекції для всіх препаратів характерно, в першу чергу, подразнююча дія на слизові носа, гортані, бронхів (нежить, сухий кашель), подразнення очей (печіння і різь в очах), сльозотеча, кон'юнктивіт. У важких ви-падках можливі задишка, загрудинний біль, нудота, блювання, підвищена збуд-ливість. При попаданні на шкіру хлорвмісних деззасобів зазвичай розвивається сухість. Фенол, хлоровані феноли (бензил-хлорфенол тощо) можуть викликати не тільки контактний дерматит і опіки шкіри, але при значній площі уражень і загальне отруєння організму.

3. Окис етилену, суміш ОБ (окису етилену і бромистого метилу) - слабкі нарко-тики; при гострому отруєнні ними характерні: головний біль, запаморочення, блювота, розлад сну, порушення координації рухів, іноді - підвищена збудливість, біль в ногах, оніміння кінцівок. Інкубаційний період з моменту контакту до появи ознак отруєння може тривати від кількох годин до 2-3 діб.

При попаданні на шкіру з'являються дерматити, почервоніння, набряки, опіки. Ці речовини всмоктуються через шкіру і вражають слизову очей.

4. Дератизаційні препарати.

- антикоагулянти: зоокумарин, ратіндан та ін., викликають порушення згортання крові. Гостре отруєння найбільш можливо при попаданні значних кількостей отрути в шлунок, в результаті цього може розвинутися кровоточивість в різних органах (при розпиленні інсекто-родентицидних дустів - переважно в легенях).

- фосфід цинку вражає нервову систему, печінку, нирки, при цьому характерні за-гальна слабкість, озноб, нудота, блювання, пронос, можливі непритомність, наб-ряк легень, судоми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Засоби індивідуального захисту	\|	Заходи першої долікарської допомоги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.