МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ТЕМА 16. Провадження в касаційній інстанціїВисновки Обчислення строків покарання (ст.73 КК). Строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях. Таким чином, призначення покарання як один із центральних інститутів кримінального права є важливим інструментом у руках держави для охорони найбільш значущих суспільних відносин. Вона є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності і водночас покликано забезпечувати поведінку людей відповідно до вимог закону. Призначення покарання повинно бути відповідним тяжкості вчиненого злочину справедливим і достатнім для виправлення засудженого. Тільки таке покарання сприймається винним та іншими особами як кінцевий і дійсно заслужений результат його злученого діяння. Для забезпечення законності при призначенні покарання застосовуються наступні принципи: законності покарання; визначеності покарання в судовому вироку і обґрунтованості й обов'язковості мотивування покарання у вироку, гуманності покарання; індивідуальної і справедливості покарання. Ці принципи знаходять своє закріплення в нормах КК, що регулюють призначення покарання, і насамперед у статтях 65-69. В залежності від того чи закінчений він у співучасті, враховуючи сукупність злочинів і вироків та інше є особливості призначення покарання. Констатуючи санкції статей КК, законодавець намагається надати суду максимальні можливості для індивідуалізації покарання. Законною підставою призначення покарання є рішення суду про визнання особи винною у вчиненні злочину. Суд признаючи покарання за кожний із злочинів, керується загальними засобами, призначення покарання (ст.65), а також враховує обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, зазначені в статтях 66 і 67. Такий підхід до призначення покарання дає можливість індивідуалізувати його щодо кожного злочину з одночасним урахуванням того, що особою вчинено не один, а два чи не більше злочинів.
[1] У літературі автори називають їх по-різному: положення, вимоги, правила, критерії і т. п. [2] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (п. 8). [3] Див.: Кримінальне право України. Загальна частина. - К., 1998.- С 378. [4] Див.: Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву - К., 1980.-С. 109. [5] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (п. 2) [6] Там само. [7] Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву.-К., 1980.-С. 100. [8] Кримінальне право України. Загальна частина.- К., 1998.- С 380. [9] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 (п. 25). [10] Більш детально про невідбуту частину покарання за попереднім вироком див.: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 (п. 26). Читайте також:
|
||||||||
|