МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ТЕМА 16. Провадження в касаційній інстанціїВисновки Обчислення строків покарання (ст.73 КК). Строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях. Таким чином, призначення покарання як один із центральних інститутів кримінального права є важливим інструментом у руках держави для охорони найбільш значущих суспільних відносин. Вона є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності і водночас покликано забезпечувати поведінку людей відповідно до вимог закону. Призначення покарання повинно бути відповідним тяжкості вчиненого злочину справедливим і достатнім для виправлення засудженого. Тільки таке покарання сприймається винним та іншими особами як кінцевий і дійсно заслужений результат його злученого діяння. Для забезпечення законності при призначенні покарання застосовуються наступні принципи: законності покарання; визначеності покарання в судовому вироку і обґрунтованості й обов'язковості мотивування покарання у вироку, гуманності покарання; індивідуальної і справедливості покарання. Ці принципи знаходять своє закріплення в нормах КК, що регулюють призначення покарання, і насамперед у статтях 65-69. В залежності від того чи закінчений він у співучасті, враховуючи сукупність злочинів і вироків та інше є особливості призначення покарання. Констатуючи санкції статей КК, законодавець намагається надати суду максимальні можливості для індивідуалізації покарання. Законною підставою призначення покарання є рішення суду про визнання особи винною у вчиненні злочину. Суд признаючи покарання за кожний із злочинів, керується загальними засобами, призначення покарання (ст.65), а також враховує обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, зазначені в статтях 66 і 67. Такий підхід до призначення покарання дає можливість індивідуалізувати його щодо кожного злочину з одночасним урахуванням того, що особою вчинено не один, а два чи не більше злочинів.
[1] У літературі автори називають їх по-різному: положення, вимоги, правила, критерії і т. п. [2] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (п. 8). [3] Див.: Кримінальне право України. Загальна частина. - К., 1998.- С 378. [4] Див.: Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву - К., 1980.-С. 109. [5] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (п. 2) [6] Там само. [7] Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву.-К., 1980.-С. 100. [8] Кримінальне право України. Загальна частина.- К., 1998.- С 380. [9] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 (п. 25). [10] Більш детально про невідбуту частину покарання за попереднім вироком див.: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 (п. 26). Читайте також:
|
||||||||
|