• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розгляд справи касаційним судом.

Суди, що розглядають справи в касаційному порядку.

Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання та строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання.

Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.

Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку

Провадження справ у касаційній інстанції є самостійною стадією кримінального процесу, що розпочинається з подання відпо­відних скарг чи подань і, зазвичай, закінчується зверненням до виконання ухвали касаційної інстанції. На цій стадії процесу перевіряється законність, обгрунтованість і мотивованість вироків, ухвал та постанов і вживаються заходи щодо усунення допущених порушень і помилок, чим підвищується якість роботи судів.

Подання касаційної скарги або подання в передбачені законом строки зупиняє приведення вироку й інших судових рішень до виконання. Цим, своєю чергою, не допускається подальше порушення законності, прав і законних інтересів засудженого й інших учасників процесу, якщо буде визнано, що суд постано­вив неправильні рішення. Касаційна інстанція інколи запобігає подальшим порушенням прав та інтересів громадян.

Касаційний розгляд кримінальних справ можна вважати основною формою, засобом здійснення вищестоящим судом нагляду за судовою діяльністю нижчестоящих судів, які висту­пають у ролі судів першої інстанції. Суть і значення касаційної інстанції полягають також у тому, що:

по-перше, це є гарантія охорони прав та законних інтересів учасників судового розгляду, форма здійснення ними права на захист;

по-друге, перегляд справ у касаційному порядку дає змогу створити певні умови для здійснення прокурорського нагляду з тим, щоб не було незаконних, необгрунтованих і немотивованих судових рішень і, зокрема, для того, щоб вони виконувалися;

по-третє, вивчення й узагальнення касаційних ухвал впливає на прокурорсько-слідчу практику та судову загалом, із метою недопущення порушень законності. Крім цього, вказівки касацій­ного суду є обов'язковими при додатковому розслідуванні та під час повторного розгляду справи.

Щодо рис касації, то вони полягають у тому, що:

а)вона має широкі ревізійні повноваження, які проявляються
у тому, що суд касаційної інстанції розглядає справу в повному
обсязі, перевіряючи законність та обгрунтованість судових актів
про всі обставини справи і про всіх осіб, котрі були залучені
до неї і в жодному разі не обмежується тільки вимогами скарги,
подання та їх мотивами. Цим забезпечується повний контроль
над діяльністю не лише судів першої інстанції, але й органів
розслідування стосовно вирішення справи по суті;

б)оскарження судових актів є широкодоступними і гарантуєть-
ся тим, що закон не встановлює жодної спеціальної форми, на-
приклад, касаційної чи окремої скарги. Засудженому не обов'яз-
ково посилатися в скарзі на конкретні норми права, що були
порушені. Він може доводити ті мотиви, які вважає доцільними.
і якщо строк подання скарги не був порушений, то будь-яка скарга,
з будь-якими доказами повинна бути обов'язково розглянута
в суді касаційної інстанції;

в)прокурор, потерпілий, захисник і всі інші учасники процесу
мають право подавати суду другої інстанції матеріали, яких раніше
не було в справі. Закон (ст. 393 КПК України) не заперечує касацій-
ному суду можливості за власною ініціативою витребувати нові
матеріали, якщо визнає, що вони необхідні для правильного прийняття рішення у справі. Додатковими матеріалами можуть бути різні довідки, акти, характеристики тощо. Та потрібно мати на увазі те, що нові матеріали не можуть бути отримані проведен­ням слідчих дій;

г) касаційний суд не обмежується перевіркою тільки правиль­ності застосування норм права, а вивчає, порівнює й оцінює всі докази у справі в їхній сукупності;

г) касаційний суд не має права посилити покарання або застосу­вати закон про більш тяжкий злочин, тобто погіршити становище засудженого чи виправданого (ч. 1 ст. 397 КПК України).

Які ж судові рішення можуть бути перевірені в касаційному порядку?

У касаційному порядку можуть бути перевірені такі судові рішення:

- вироки, ухвали й постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;

- вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку;

- вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичною характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подаль­шому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постанов­лені щодо цих вироків, постанов (ухвал). Окрім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд.

16.2.Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання та строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання

Приводом до початку касаційного провадження є касаі іійна скарга одного з учасників процесу чи касаційне подання прокурора.

Особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання.

Касаційні скарги та подання на вироки, ухвали й постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції, а також на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку (ч. 1 ст. 383 КЛІК України), мають право подати:

-засуджений, його законний представник і захисник-у частині, що стосується інтересів засудженого;

виправданий, його законний представник та захисник -у частині мотивів і підстав виправдання;

-законний представник, захисник неповнолітнього та власне неповнолітній, стосовно якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

законний представник і захисник особи, щодо якої вирішуєть­ся питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

обвинувачений, стосовно якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів та підстав закриття справи;

обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник у части­ні мотивів та підстав направлення справи на додаткове роз­слідування;

цивільний відповідач і його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висно­вок, у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

потерпілий і його представник - у частині, що стосується' інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

особа, стосовно якої винесено окрему ухвалу (постанову)

суду;,

інші особи, у випадках, передбачених КІІК України. Касаційні подання на ці рішення має право подати:

прокурор,який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, або прокурор, який затвердив обвинувальний висновок (ч. З ст. 384 КПК України).

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України мають право подати (ч. 2 ст. 384 КПК України):

- засуджений, його законний представник і захисник -у частині, що стосується інтересів засудженого;

- виправданий, його законний представник та захисник -у частині мотивів і підстав виправдання;

- законний представник, захисник неповнолітнього й власне неповнолітній, стосовно якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

- законний представник і захисник особи, щодо якої вирішува­лося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

- обвинувачений, стосовно якого справу закрито, його закон­ний представник та захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;

- позивач, відповідач або їхній представник - у частині, що стосується вирішення позову;

- потерпілий та його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

- цивільний позивач чи його представник у частині,
що стосується вирішення позову;

- особа, стосовно якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.
Касаційне подання на ці судові рішення має право подати:

прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції; Генеральний прокурор України та його заступник; прокурор Автономної Республіки Крим; прокурор області; прокурор міст Києва та Севастополя; прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень, незалежно від їх участі у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції(ч. 4 ст. 384 КПК України).

Особам, які мають право подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання (ч. 5 ст. 384 КПК України).

Строки касаційного оскарження:

а) касаційні скарги та подання на вироки, ухвали й постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції,

та вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, можуть бути подані протягом одного місяця від моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються. Засудженому, що перебуває під вартою, у той же строк, від моменту вручення йому копії вироку чи постанови;

б) касаційні скарги чи подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України, можуть бути подані упродовж шести місяців від моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справу ніхто не може витребувати із суду, що виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

У разі подачі скарги або подання з пропуском встановленого строку і за відсутності клопотання про його відновлення, скарга чи подання постановою судді вважається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у разі і в порядку, передбаченому ст. 353 КПК України.

Касаційні скарги й подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК України, подаються через суд, що постановив вирок або виніс ухвалу чи постанову, а на інші рішення - безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається у стількох копіях, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюєть­ся на засудженого, який перебуває під вартою. До скарги, подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України, додаються копії судових рішень, що оскаржуються.

Зміст касаційних скарг і подання повинні відповідати таким вимогам:

назва суду, якому надсилається касація;

особа, котра подає касацію;

вирок, ухвала чи постанова, на які подається касація, і назва суду, що їх постановив;

вказівка на те, у чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови, та доводи на її обгрунтування;

прохання особи, яка подає касацію.

При обґрунтуванні прокурором і захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови касація повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

16.3. Суди, що розглядають справи в касаційному порядку

Касаційні скарги й подання розглядаються:

колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені Апеляційним судом Автономної республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Киева та Севастополя, вироки районних, районних у містах, міських і міськрайонних судів;

колегією суддів Військової судової колегії Верховного Суду України - на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, судові рішення військових судів гарнізонів.

16.4. Розгляд справи касаційним судом

Провадження в касаційній інстанції відбувається на підставі тих же принципів, що й судовий розгляд справи по суті, проте ця стадія процесу має свої вагомі відмінності. Основною з них є та, що суд касаційної інстанції не провадить судового слідства, а перевіряє справу за наявними в ній та додатково доданими матеріалами, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції має право вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не по­гіршується становище засудженого чи виправданого.

Справа з касаційними скаргами й поданнями на судові рішен­ня, зазначеними у ч. І ст. 383 КПК України (вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції; вироки і постанови апеляційного суду, постанов­лені ним в апеляційному порядку), розглядається з обов'язко­вим повідомленням прокурора й осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України (вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), що перешкоджають подальшому проваджен­ню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи на новий судовий розгляд) протягом тридцяти діб після її надходження розглядається касацій­ним судом у складі трьох суддів. Суд своєю ухвалою вирішує питання про призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, або відмовляє у задоволенні касаційної скарги, касаційного подання з наведенням відповідних мотивів.

Справа, що призначена до розгляду з обов'язковим повідом­ленням прокурора й осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, розглядається касаційним судом у складі трьох суддів, за участю прокурора, з додержанням порядку, передбаченого частинами 1, 2, 3 ст. 362 КПК України, а саме:

виконавши підготовчі дії, головуючий роз'яснює учасникам судового розгляду їхні права, а також право давати пояснення з приводу поданих касацій та виступати в судових дебатах, а особам, які подали касації, право підтримувати касації або відмовитися від них;

клопотання учасників судового розгляду повинні стосува­тися частини вироку, яка оскаржена в касаційному порядку, і вирішується судом, за правилами ст. 296 КПК України;

після цього головуючий чи один із суддів доповідає суть вироку або постанови, повідомляє ким та в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи касацій і заперечень інших учасників процесу, якщо вони були подані;

головуючий з'ясовує, чи підтримують свої касації особи, котрі їх подали;

неявка учасників процесу на засідання суду касаційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено КПК України або рішенням касаційного суду.

Особи, які беруть участь у розгляді справи в касаційному порядку:

а)у засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться
за участю прокурора, можуть брати участь особи, вказані
у ст. 384 КПК України, і котрих ми вже зазначили вище. У разі
потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень;

б)клопотання засудженого, який утримується під вартою,
про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці вироків,
ухвал і постанов апеляційного суду, постановлених ним як судом
першої інстанції, й вироків та постанов апеляційного суду, по-
становлених ним в апеляційному порядку, якщо вона подана в межах строку на касаційне оскарження, є обов'язковим для суду касаційної інстанції;

в) учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідан­ня, мають право давати пояснення.

Строки розгляду справи у касаційному суді

Касаційне подання, касаційна скарга на вироки, ухвали й постано­ви апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції та на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, призначаються до касаційного розгляду не пізніше, ніж за два місяці від дня їхнього направлення до касаційного суду. Подання чи скарга на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК України - не пізніше, ніж за два місяці від дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.

Не пізніше, як за три дні до розгляду справи в приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. У разі необхідності, за ухвалою касаційного суду, розгляд справи може бути перенесено. Причиною пере­несення може бути, приміром, хвороба судді, якому доручено доповісти суть справи й доводи касаційної скарги (подання), а також захисника засудженого, виправданого або представника потерпілого та інших осіб.

Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі. Непові­домлення або несвоєчасне повідомлення учасника процесу про день розгляду скарги (подання) у касаційній інстанції чи про перенесення розгляду справи, внаслідок цього учасник процесу був позбавлений можливості взяти в ньому участь, розглядається як вагоме порушення вимог кримінально-процесуального закону. Це, своєю чергою, впливає на правильність судового рішення, і є підставою для перегляду судового рішення, що вступило в законну силу в порядку виключного провадження. 11е допускаєть­ся розгляд касаційної скарги або подання без участі заінтересова­них осіб раніше строку, про який їм офіційно повідомлено.

Прийняття касаційним судом нових матеріалів

Під новими матеріалами потрібно розуміти як ті, що перед­бачені ст. 83 КПК України, так і будь-які інші, отримані законно: бухгалтерські документи (накладні, платіжні ордери, квитанції тощо), акти ревізії, висновки аудиторських перевірок, договори, контракти, довідки, характеристики та ні. Законом передбачено, що документи, яких не було в справі, мають право подати особи, які надіслали касаційні скарги чи подання.

Нові документи можуть бути подані як на підтвердження, так і на спростування доводів, викладених у скарзі (поданні). Нові матеріали не можуть бути отримані за допомогою проваджен­ня слідчих дій, зокрема допитом засудженого, потерпілого, свідків, через проведення обшуку, виїмки тощо.

Адвокат, який виступає в суді як захисник засудженого або виправданого, може отримати нові матеріали, використовую­чи процесуальні права, передбачені ст. 6 Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р.

Прокурор витребовує необхідні нові матеріали самостійно.

Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.

Особи, що подають нові матеріали, зобов'язані вказати джерело їхнього одержання, як вони отримані й для підтверджен­ня або спростування яких обставин подаються.

Обсяг перевірки справи касаційним судом

Касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення за наявними в справі й додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції має право вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршуєть­ся становище засудженого чи виправданого.

Якщо задоволення скарги або подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, чи стосовно котрих не внесено подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:

залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги або подання - без задоволення;

скасовує вирок, постанову чи ухвалу й направляє справу на нове розслідування або новий судовий чи апеляційний розгляд;

скасовує вирок, постанову чи ухвалу та закриває справу;

змінює вирок, постанову чи ухвалу.

У разі відкликання касаційних скарг чи подання касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.

Вирок, постанова або ухвала залишаються без зміни, а скарги (подання) - без задоволення, якщо суд касаційної інстанції встано­вить, що доводи скарг (подань) не підтверджуються наявними в справі й наданими сторонами новими доказами, а вивчення справи не виявило інших підстав до скасування чи зміни судових рішень.

Судове рішення скасовується і справа направляється на нове розслідування або на новий судовий чи апеляційний розгляд залежно від того, у якій стадії процесу допущені порушення закону й які дії необхідно виконати для їхнього усунення. Судове рішення може бути скасоване повністю або частково.

Зміни, що має право внести суд касаційної інстанції в судове рішення, можуть проявлятися в пом'якшенні виду и розміру покарання як основного, так і додаткового, у перекваліфікації злочину на закон, що передбачає менш тяжке покарання, у виключенні частини обвинувачення тощо.

Касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження у разі відкликання касаційних скарг або подань і тільки за умови, що іншими учасниками судового розгляду це рішення не оскаржено.

Недопустимість погіршення становища засудженого чи виправданого

Касаційний суд не мас права посилити покарання чи застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним або місце­вим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано з огляду на необхідність застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише тоді, коли з цих підстав вніс подання прокурор чи подав скаргу потерпілий або його представник.

Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місце­вим судом, ухвалу апеляційного сулу щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше, як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.

Касаційний суд має право скасувати чи змінити вирок, ухвалу, постанову тільки у разі:

істотного порушення кримінально-процесуального закону;

неправильного застосування кримінального закону;

невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого.

Касаційний суд зобов'язаний перевірити наявність або від­сутність названих обставин у сукупності. При встановленні кількох підстав для скасування чи зміни судового рішення, суд касаційної інстанції повинен зазначити у своїй ухвалі всі обставини.

На підставах однобічності, неповноти дізнання, досудового чи судового слідства або через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи може бути скасований чи змінений тільки вирок апеляційного суду, постанов­лений ним як судом першої інстанції.

Суд касаційної інстанції не має права скасовувати виправду­вальний вирок, а також ухвалу й постанову про закриття справи тільки з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.

Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду відповідно до вимог глав 23-30 КПК України, тобто в звичайному порядку, де вирішує її за власним внутрішнім переконанням, керуючись законом.

Новий розгляд справи починається з тієї стадії, яка зазначена в ухвалі касаційного суду. У разі скасування вироку чи ухвали про закриття справи, суддя, що брав участь у постановленні цих судових рішень, не може браги участь у новому розгляді справи судом першої інстанції (ст. 55 КПК України).

Особливості нового розгляду справ після скасування судових рішень полягають у такому:

а)суд першої та апеляційної інстанцій зобов'язаний виконати
вказівки суду касаційної інстанції (ст. 399 КПК України);

б)для суду першої інстанції й апеляційного суду встановлені
певні обмеження при застосуванні кримінального закону та при-
значенні покарання порівняно із загальним порядком.

Ці обмеження полягають у тому, що суд першої інстанції або апеляційний суд у разі нового розгляду справи можуть посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин лише у двох випадках:

якщо вирок був скасований через м'якість покарання або зважаючи на необхідність застосування закону про більш тяжкий злочин - і тільки за поданням прокурора чи за скаргою потерпілого або його представника, поданих із зазначених мотивів:

якщо при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення. В останньому випадку не має значення, з яких

підстав був скасований вирок і чи було внесене касаційне подання або скарга потерпілого чи його представника з цього питання.

Якщо касаційне подання прокурора або скарга потерпілого чи його представника вносилися з приводу м'якості покарання або в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, а вирок був скасований судом касаційної інстанції не з цих. а з інших мотивів (наприклад, скасований вирок апеляційного суду, ухвалений ним як судом першої інстанції у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового або судового слідства або невідпо­відністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи), суд при новому розгляді справи не може по­силити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені стаття­ми 6, 7, 7^і, 7², 8, 9, 10, II' КПК України, скасовує обвинуваль­ний вирок чи постанову і закриває справу.

Звернення ухвали касаційного суду до виконання

Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 379 КПК України, - після складання і оголошення мотивованої ухвали.

Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судо­вого засідання. У разі прийняття такого рішення при відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністра­ції місця попереднього ув'язнення для виконання. Адміністрація попереднього ув'язнення зобов'язана протягом доби від дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти. Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.

Підбиваючи підсумки, потрібно зазначити, що касаційне про­вадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає запобігти набранню законної сили неправосудними вироками, ухвалами й постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтере­сів учасників пронесу. Також сприяє поліпшенню якості роботи нижчестоящих судів та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріальною й процесуального законів.

Читайте також:

1. Адміністративні справи, пов'язані із реалізацією вибор­чих прав (ст.ст. 172, 173, 174, 175, 176).
2. Аналіз фактичних обставин справи.
3. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
4. Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні
5. АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
6. Вивчення стороною захисту матеріалів кримінальної справи після закінчення досудового слідства.
7. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
8. Використання матеріалів ОРД як приводів і підстав для порушення кримінальної справи, проведення невідкладних слідчих дій та як доказів у кримінальних справах
9. Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді.
10. Відмова у прийнятті позовної заяви та повернення без розгляду
11. Ворожість – схильність розглядати іншого як загрозу.
12. Г/. Порядок розгляду господарських спорів.

Переглядів: 3735