Обчислення строків погашення судимості.

Порядок обчислення строків погашення судимості передбачено у ст.90 КК. Відповідно до її положень, строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного й додаткового покарання. Причому, якщо строк додаткового покарання перевищує строк основного покарання, відлік строку погашення судимості має вестись з моменту, коли особа відбула додаткове покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася вчиненням злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Якщо вирок так і не було виконано, судимість погашається після закінчення строків давності виконання вироку (ст.80 КК).

Якщо особу достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м’яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового).

У тому разі, коли особа після відбуття покарання, але до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається й обчислюється заново. Причому, окремо за кожен злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин. Наприклад, особа відбула покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості. Судимість, згідно з п.6 ст.89 КК, буде погашена через два роки після відбуття покарання. Однак до завершення цього строку особа вчиняє новий злочин середньої тяжкості і засуджується за нього до позбавлення волі. За таких умов перебіг строку погашення судимості за перший злочин переривається. Після відбуття особою покарання за новий злочин паралельно будуть спливати строки погашення судимості і за перший, і за другий злочини. Судимість за перший злочин буде погашена через два роки, за другий злочин - через три роки (п.7 ст.89 КК).

Скажімо, за сукупністю злочинів особа була засуджена за наругу над могилою (ст.297 КК) до одного року позбавлення волі і за кваліфіковане хуліганство (ч.4 ст.296 КК) до шести років позбавлення волі. Остаточне покарання було призначене у виді семи років позбавлення волі. Після відбуття цього строку (або після дострокового звільнення від відбуття покарання) починається перебіг строків погашення судимості, який для злочину середньої тяжкості (ст.297 КК) становить три роки, а для тяжкого злочину (ч.4 ст.296 КК) - шість років.

Слід зазначити, що відповідно до п.11 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК, правила, встановлені КК 1960 р. щодо погашення й зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності КК 2001 р., за винятком випадків, якщо новим кодексом пом’якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб.

б) Зняття судимості та умови його застосування.

Зняття судимості означає припинення стану судимості до закінчення строків погашення судимості, передбачених у ст.89 КК.

Зняття судимості можливе тільки при засудженні особи до обмеження або позбавлення волі (ч.1 ст.91 КК). Зняття судимості при засудженні до інших видів покарання недоцільне, адже по їх відбутті строк судимості становить всього один рік.

Закон не пов’язує зняття судимості зі ступенем тяжкості вчиненого особою злочину та строком відбутого покарання.

Згідно з чинним КК, зняття судимості можливе,

· лише після відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, а також додаткових покарань, якщо такі були призначені особі.

· особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.

· зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст.89 КК. Щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, таке обмеження стосується тільки випадків відбуття ними покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин (ч.3 ст.108 КК).

· судимість може бути знята тільки судом.

Порядок зняття судимості встановлюється ст. 414 КПК.

Клопотання про зняття судимості розглядається за участю особи, яка його порушила, а у разі звернення з клопотанням колективу підприємства, установи, організації - за участю також їх представника.

Якщо суддя відмовить у достроковому знятті судимості, повторне клопотання може бути порушено не раніше як через рік з дня відмовлення.

Інститут погашення судимості є обов’язковим, а зняття судимості - факультативним, таким, що вирішується судом стосовно конкретного клопотання. Водночас як погашення, так і зняття судимості є чинником остаточним і безумовним.

До набрання чинності КК 2001 р. судимість могла бути знята на підставі Указу Президента України від 12 квітня 2000 р. «Про Положення про порядок здійснення помилування». Судимість не знімається і законом про амністію (ч. 2 Закону «Про застосування амністії в Україні»).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття і значення судимості.	\|	Інтерорецептори.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.