Роботи комерційного банку у СЕП

Характеристика „нульової” моделі

Характеристика „першої” моделі роботи комерційного банку у СЕП.

Характеристика „нульової” моделі роботи комерційного банку у СЕП.

План

Комерційних банків у СЕП

Першої» моделей роботи

Лекція №19

Характеристика «нульової»,

Література:

1. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

У системі міжбанківських електронних платежів НБУ існує кілька моделей обслуговування комерційних банків. Застосування тієї чи іншої моделі обслуговування та взаємодії КБ із СЕП визначають, здебільшого, з огляду на такі чинники:

1. Спосіб взаємодії головного банку з його філіями. Можливі такі варіанти:

Ø головний банк і всі філії є учасниками СЕП, мають свої АРМ-3 і взаємодіють між собою через СЕП;

Ø банк має свою систему передавання даних, використовувану для взаємодії головного банку з його філіями;

Ø для взаємодії та обміну даними між головним банком і філіями використовується ЕП НБУ (або інша мережа).

2. Організаційна структура КБ і кількість рівнів підпорядкованості. Можливі такі варіанти:

Ø банк не має підлеглих філій;

Ø існують два рівні підлеглості: головний банк — філії;

Ø існують три рівні підлеглості: головний банк — регіональні управління — філії.

3. Розміщення головного банку та філій за адміністративними регіонами країни: усі вони містяться або в одному, або кількох регіонах.

Отже, з огляду на кількість значень цих факторів загальна кількість можливих моделей такого розміщення досягає 18. Проте оскільки для однорівневих КБ можливий лише один (а не три) спосіб взаємодії із СЕП (через АРМ-3) і розміщені вони лише в одному регіоні, моделей буде 15.

Нині в СЕП розроблено 8 моделей, і кожний з банків працює за однією з них. Розглянемо основні характеристики та особливості цих моделей.

Так звана «нульова» модель передбачає, що як головний банк, так і всі його філії територіально розміщені в одному регіоні й обслуговуються однією РРП. При цьому всі вони мають відкриті окремі кореспондентські рахунки в РУ НБУ і ТКР у РРП цього самого управління. Передбачається також, що як головний банк, так і всі його філії мають АРМ-3 і коди МФО.

Скориставшись позначеннями: КБ — комерційний банк, ГБ — головний банк, Ф — філія головного банку, формально-логічні умови роботи банку за цією моделлю запишемо в такому вигляді:

1. ГБ і всі Ф є Р, де Р — регіон.

2. Для ГБ і всіх Ф існують КР у РУ НБУ (КР — кореспондентський рахунок).

3. Для ГБ і всіх Ф існують ТКР у РРП РУ НБУ.

4. ГБ і всі Ф мають окремі ПТК АРМ-3 і коди МФО.

У разі роботи за цією моделлю як ГБ, так і філії є рівноправними учасниками СЕП і мають однакові можливості взаємодії з іншими учасниками системи, хоча головному банку надходить інформація про роботу його філій у СЕП.

Платежі філій відображаються на різних ТКР і різних КР, причому СЕП майже не дає засобів управління процесом здійснення платежів у філіях з боку ГБ. Окрім того, грошові кошти банку розподіляються між кількома КР, що також ускладнює управління ними. Саме і через це доцільно було створити «першу» модель.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типологія споживачів	\|	Комерційного банку у СЕП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.326 сек.