Одним з пристроїв, який використовується як теплообмінний елемент стінки апарата для її нагрівання або охолодження є сорочка 2 (рис.12), яка кріпиться до фланця корпуса апарата 1 на прокладці і болтах. Іноді для кріплення сорочки використовують зварювання, але тоді ускладнюється її обслуговування. Теплоносій рухається простором між сорочкою і зовнішньою поверхнею стінок апарата. Схема нагрівання апарата парою показана на рис. 12.
Рис. 12. Апарат з сорочкою:
1 – корпус апарата; 2 – сорочка; 3 – штуцер для введення пари; 4 – штуцер для виведення конденсату
Теплоносій подають в сорочку з двох боків через штуцера 3 для забезпечення рівномірності прогрівання, а конденсат видаляється через штуцер 4. Поверхня теплообміну сорочками створюється невелика (до 10 м2), вона обмежена площею стінок і днища апарата. Тиск теплоносія в сорочці не повинен перевищувати 6-10 атм, оскільки виникне необхідність значно потовщити стінки апарата і сорочки.
За необхідності проведення процесу за високих тисків теплоносія (до 60 атм) до зовнішньої стінки апарата приварюють змійовики, виготовлені з напівциліндрів – розрізаних по утворюючій труб (рис.13 а) або кутової сталі (рис.13 б).
Рис. 13. Варіанти виконання змійовиків:
а – з розрізаними по утворюючій половинками труб; б – з кутової сталі; в – з труб, приварених багатошаровим швом; г – з труб, залитих в стінки апарата
Для високих тисків (до 250 атм) до зовнішньої стінки апарата багатошаровим шаром приварюють змійовики (рис.12 в) або стальні змійовики, залиті в чавунні стінки апарата під час його виготовлення (рис.13 г).