Виникнення держави

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

Лекція №1

Джерела міжнародного приватного права.

У міжнародному приватному праві застосовуються такі джерела права, як

1) міжнародні договори (Гаазька конвенція про міжнародне приватне право 1951 р., Вашингтонська конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень 1958 р., Віденська конвенція про право міжнародного договору купівлі продажу 1980 р, Женевська конвенція про міжнародне перевезення вантажів 1956 р., Женевська конвенція про міжнародне автомобільне перевезення пасажирів і вантажів 1973р. тощо). Окремо слід виділити прийнятий у 1928 році кодекс міжнародного приватного права, який отримав назву Кодекс Бустаманте. Кодекс складається із вступу і 4 книг: міжнародне цивільне право, міжнародне торгове право, міжнародне деліктне право та міжнародний процес;

2) правові звичаї (міжнародні та внутрішньодержавні);

3) внутрішнє законодавство (вітчизняне та іноземне);

4) судова й арбітражна практика. Як джерела права розглядають правову доктрину, хоча доктринальні положення не є загальновизнаним джерелом права.

Джерела міжнародного приватного права мають певні особливості, породжені наявністю міжнародних договорів і звичаїв:

1) подвійність джерел правового регулювання — існування внутрішньодержавного і міжнародного рівнів регулювання одних і тих самих відносин;

2) у деяких випадках джерелом міжнародного приватного права може виступати не тільки національне законодавство України (внутрішньодержавне і міжнародне), а й внутрішнє право інших країн.

Завдання науки міжнародного приватного права:

1. Уніфікація правових норм через прийняття міжнародних договорів і типових (модельних) законів.

2. Удосконалення і кодифікація норм міжнародного приватного права на національному рівні.

3. Виникнення колізії між нормами міжнародних договорів у сфері міжнародного приватного права.

4. Підвищення ролі принципу “автономії волі сторін” і перехід до гнучкіших норм колізійного права.

5. Розширення сфери дії міжнародного приватного права у зв’язку з науково-технічним поступом людства (атомна енергетика, космічна діяльність, прогрес у сфері транспорту, засобів зв’язку тощо).

План

1. Виникнення держави

2. Поняття держави та її ознаки

3. Механізм держави

4. Форми держави

5. Функції держави

Протягом тривалого часу люди жили, не маючи уявлення про державу і право. Це була епоха первісного суспільства. Та вже тоді люди прагнули до колективних форм життя. Вони разом виробляли примітивну зброю, полювали, добували їжу, виготовляли одяг із шкур тварин, об'єднуючись у невеликі групи — первісне стадо чи орду.

Поступово люди навчилися виробляти досконаліші знаряддя праці, будувати житло, добувати й готувати різноманітну їжу, одомашнювати диких тварин, обробляти землю та вирощувати необхідні для харчування рослини. У статевих зносинах між людьми з'явилися заборони по вертикалі між батьками й дітьми, дідами, бабками та онуками. Це привело до появи кровноспорідненої сім'ї. що спонукало до іншої форми об'єднання людей.

Первісне стадо поступається місцем досконалішому об'єднанню людей — первісній родині, родовій общині (роду), тобто колективу людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство. Перехід від колективного до парних шлюбів, заборона шлюбів усередині роду приводили до активного спілкування між окремими родами, внаслідок чого вони об'єднувались у фратрії та племена на основі мовної, економічної, територіальної та шлюбної спільності.

Далі об'єднання людей у різні соціальні спільноти приводить до виникнення первісного суспільства, суспільних відносин, первісної суспільної влади. Суспільна влада в первісному суспільстві базувалася на родових відносинах. Наприклад, у родовій общині управління здійснювали всі дорослі члени роду (чоловіки і жінки). Усі важливі справи вони вирішували спільно на зборах членів роду (племені), де обирали старшин, вождів, керівників.

Суспільні відносини первісного суспільства регулювалися нормами первісної моралі, звичаями і традиціями, релігійними нормами та всілякими заборонами (табу). Первісні люди виконували соціальні норми добровільно, без спеціального примусу, що притаманний державі. Гарантом їх дотримання здебільшого був не примус, а страх перед надприродними силами та богами. Для первісних людей звичай був пов'язаний із міфічною побудовою світу.

Проте, незважаючи на позитивну організацію соціального життя в суспільстві, первісний лад не був ідеальним. Необхідними були подальший розвиток суспільного виробництва, пошук способів удосконалення знарядь виробництва, засобів праці.

Первісні люди від привласнювального господарства, що базувалося на мисливстві, збиранні коріння, ягід, іншої їжі рослинного світу, рибальстві, поступово почали переходити до виробництва. Таким чином, розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиток засобів виробництва, зміна соціальної структури суспільства привели до зміни способу виробництва і споживання та до утворення політичної організації суспільства і держави.

Загальними причинами виникнення держави і права за історико-матеріалістичною теорією стали економічні, соціальні та політичні передумови.

До економічних передумов належать: 1) три великі поділи праці: а) вирізнення скотарських племен; б) відокремлення ремесла від рільництва; в) виникнення й розвиток торгівлі; 2) виникнення виробничої економіки замість привласнюючої; 3) поява: а) надлишкового продукту, б) приватної власності; в) майнової нерівності; г) бідних і багатих.

До соціальних передумов: 1) виникнення патріархальної сім'ї: а) об'єднання родини навколо батька; б) прізвище батька мають дружина і діти; в) спадкування здійснюється по батьківській лінії тощо.

Політичні передумови: 1) неспроможність здійснювати публічну владу застарілими формами і методами в нових умовах господарювання; 2) утворення класів як великих груп людей із протилежними інтересами; 3) виникнення міжкласових конфліктів; 4) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегульовувати класові суперечності та конфлікти; 5) виникнення політичної і правової систем та державної влади.

З появою писемності держава (її органи), а також посадові особи через правотворчу діяльність закріплювали свою волю в законах, указах та інших нормативних актах. У перших державних законах закріплювалася майнова нерівність, станові привілеї, безправність рабів та інших верств бідного населення.

Отже, виникнення держави внаслідок розпаду первісного суспільства мало свої передумови. Деякі автори вважають, що держава з'явилася там і тоді, де й коли суспільство розпалося на класи з протилежними інтересами. Хоч у різних народів держава виникала по-різному, проте завжди в основі була класова боротьба. Інші пов'язують виникнення політичної організації суспільства, держави і права з необхідністю здійснювати управління суспільством за нових умов, які складаються внаслідок розпаду первісного суспільства, появи нових економічних і соціальних відносин, що характеризували початок цивілізації.

2. Поняття держави та її ознаки

Держава – це універсальна політична форма організації суспільства, яка характеризується: суверенною владою; політичним і публічним характером; реалізацією своїх повноважень на певній території за допомогою діяльності спеціально створених органів; наданням своїм рішенням обов'язкового характеру; встановленням податків.

Розглянемо основні ознаки держави.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи міжнародного приватного права.	\|	Державна влада.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.