Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Виникнення держави

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

Лекція №1

Джерела міжнародного приватного права.

У міжнародному приватному праві застосовуються такі джерела права, як

1) міжнародні договори (Гаазька конвенція про міжнародне приватне право 1951 р., Вашингтонська конвенція про визнання та виконання іноземних судових рішень 1958 р., Віденська конвенція про право міжнародного договору купівлі продажу 1980 р, Женевська конвенція про міжнародне перевезення вантажів 1956 р., Женевська конвенція про міжнародне автомобільне перевезення пасажирів і вантажів 1973р. тощо). Окремо слід виділити прийнятий у 1928 році кодекс міжнародного приватного права, який отримав назву Кодекс Бустаманте. Кодекс складається із вступу і 4 книг: міжнародне цивільне право, міжнародне торгове право, міжнародне деліктне право та міжнародний процес;

2) пра­вові звичаї (міжнародні та внутрішньодержавні);

3) внут­рішнє законодавство (вітчизняне та іноземне);

4) судова й арбітражна практика. Як джерела права розглядають пра­вову доктрину, хоча доктринальні положення не є загаль­новизнаним джерелом права.

Джерела міжнародного приватного права мають певні особливості, породжені наявністю міжнародних дого­ворів і звичаїв:

1) подвійність джерел правового регулювання — існуван­ня внутрішньодержавного і міжнародного рівнів регулюван­ня одних і тих самих відносин;

2) у деяких випадках джерелом міжнародного приватного права може виступати не тільки національне законодавство України (внутрішньодержавне і міжнародне), а й внутрішнє право інших країн.

Завдання науки міжнародного приватного права:

1. Уніфікація правових норм через прийняття міжнародних договорів і типових (модельних) законів.

2. Удосконалення і кодифікація норм міжнародного приватного права на національному рівні.

3. Виникнення колізії між нормами міжнародних договорів у сфері міжнародного приватного права.

4. Підвищення ролі принципу “автономії волі сторін” і перехід до гнучкіших норм колізійного права.

5. Розширення сфери дії міжнародного приватного права у зв’язку з науково-технічним поступом людства (атомна енергетика, космічна діяльність, прогрес у сфері транспорту, засобів зв’язку тощо).

 

План

1. Виникнення держави

2. Поняття держави та її ознаки

3. Механізм держави

4. Форми держави

5. Функції держави

 

Протягом тривалого часу люди жили, не маючи уявлення про державу і право. Це була епоха первісного суспільства. Та вже тоді люди прагнули до колективних форм життя. Вони разом виробляли примітивну зброю, полювали, добували їжу, виготов­ляли одяг із шкур тварин, об'єднуючись у невеликі групи — первісне стадо чи орду.

Поступово люди навчилися виробляти досконаліші знаряддя праці, будувати житло, добувати й готувати різноманітну їжу, одо­машнювати диких тварин, обробляти землю та вирощувати необхідні для харчування рослини. У статевих зносинах між людь­ми з'явилися заборони по вертикалі між батьками й дітьми, дідами, бабками та онуками. Це привело до появи кровноспорідненої сім'ї. що спонукало до іншої форми об'єднання людей.

Первісне стадо поступається місцем досконалішому об'єд­нанню людей — первісній родині, родовій общині (роду), тобто колективу людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство. Перехід від колективного до парних шлюбів, заборона шлюбів усередині роду приводили до актив­ного спілкування між окремими родами, внаслідок чого вони об'єднувались у фратрії та племена на основі мовної, економіч­ної, територіальної та шлюбної спільності.

Далі об'єднання людей у різні соціальні спільно­ти приводить до виникнення первісного суспільства, суспіль­них відносин, первісної суспільної влади. Суспільна влада в первісному суспільстві базувалася на родових відносинах. Наприклад, у родовій общині управ­ління здійснювали всі дорослі члени роду (чоловіки і жінки). Усі важливі справи вони вирішували спільно на зборах членів роду (племені), де обирали старшин, вождів, керівників.

Суспільні відносини первісного суспільства регулювалися нормами первісної моралі, звичаями і традиціями, релігійними нормами та всілякими заборонами (табу). Первісні люди виконували соціальні норми добровільно, без спеціального примусу, що притаманний державі. Гарантом їх дотримання здебільшого був не примус, а страх перед надприродними силами та богами. Для первісних людей звичай був пов'язаний із міфічною побудовою світу.

Проте, незважаючи на позитивну організацію соціального життя в суспільстві, первісний лад не був ідеальним. Необхідними були подальший розвиток суспільного вироб­ництва, пошук способів удосконалення знарядь виробництва, засобів праці.

Первісні люди від привласнювального господарства, що базувалося на мисливстві, збиранні коріння, ягід, іншої їжі рослинного світу, рибальстві, поступово почали переходити до ви­робництва. Таким чином, розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиток засобів виробництва, зміна соціальної структури сус­пільства привели до зміни способу виробництва і споживання та до утворення політичної організації суспільства і держави.

Загальними причинами виникнення держави і права за історико-матеріалістичною теорією стали економічні, соціальні та політичні передумови.

До економічних передумов належать: 1) три великі поділи праці: а) вирізнення скотарських племен; б) відокремлення ре­месла від рільництва; в) виникнення й розвиток торгівлі; 2) ви­никнення виробничої економіки замість привласнюючої; 3) по­ява: а) надлишкового продукту, б) приватної власності; в) май­нової нерівності; г) бідних і багатих.

До соціальних передумов: 1) виникнення патріархальної сім'ї: а) об'єднання родини навколо батька; б) прізвище батька мають дружина і діти; в) спадкування здійснюється по батьківській лінії тощо.

Політичні передумови: 1) неспроможність здійснювати публі­чну владу застарілими формами і методами в нових умовах госпо­дарювання; 2) утворення класів як великих груп людей із проти­лежними інтересами; 3) виникнення міжкласових конфліктів; 4) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегульо­вувати класові суперечності та конфлікти; 5) виникнення полі­тичної і правової систем та державної влади.

З появою писемності держава (її органи), а також посадові особи через правотворчу діяльність закріплювали свою волю в законах, указах та інших нормативних актах. У перших держав­них законах закріплювалася майнова нерівність, станові привілеї, безправність рабів та інших верств бідного населення.

Отже, виникнення держави внаслідок розпаду первісного суспільства мало свої передумови. Деякі автори вважають, що держава з'явилася там і тоді, де й коли суспільство розпалося на класи з протилежними інтересами. Хоч у різних народів держа­ва виникала по-різному, проте завжди в основі була класова бо­ротьба. Інші пов'язують виникнення політичної організації суспільства, держави і права з необхідністю здійснювати управління суспільством за нових умов, які складаються внаслідок розпаду первісного суспільства, появи нових економічних і соціальних відносин, що характеризували початок цивілізації.

 

2. Поняття держави та її ознаки

 

Держава – це універсальна політична форма організації суспільства, яка характеризується: суверенною владою; політичним і публічним характером; реалізацією своїх повноважень на певній те­риторії за допомогою діяльності спеціально створених органів; на­данням своїм рішенням обов'язкового характеру; встановленням по­датків.

 

 

Розглянемо основні ознаки держави.


Читайте також:

  1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  2. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Антиінфляційна політика держави
  8. Антимонопольна діяльність держави
  9. Антимонопольна діяльність держави.
  10. Антимонопольна політика держави.
  11. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
  12. Античні міста-держави Північного Причорномор'я




Переглядів: 260

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи міжнародного приватного права. | Державна влада.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.