Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Міжнародні фінансові потоки, міжнародні фінансові відносини і міжнародні фінанси, міжнародні розрахунки і валютне регулювання

До функцій міжнародних фінансів відносять розподільчу та контрольну.

Розподільча функція. Її суть полягає в грошовому розподілі й перерозподілі світового продукту через механізм міжнародних фінансів. Механізм розподілу й перерозподілу має певні об'єктивні та суб'єктивні закономірності.

До об'єктивних закономірностей відносять такі:

- капітал обертається відповідно до закону пропорційного розвитку;

- потоки грошових коштів знаходяться в русі у пошуку найвищої норми прибутку;

- отримання прибутку завжди пов'язано з ризиком. Суб'єктивними чинниками, що впливають на механізм розподілу, є політичні й особисті інтереси суб'єктів міжнародних фінансів. Об'єктивні та суб'єктивні закономірності можуть збігатися або бути різноспрямованими.

Контрольна функція. Суть її полягає в тому, що в будь-який час і на будь-якому етапі є можливість здійснювати облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій (універсальній, зіставній) формі, оскільки міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту саме в грошовій формі. Зібрану під час цього обліку й проаналізовану інформацію можна використовувати як орієнтир для швидкого прийняття подальших адекватних рішень щодо міжнародних фінансів, а також для опрацювання суб'єктами міжнародних фінансових відносин поточної та стратегічної політики своєї діяльності.

У функціях міжнародних фінансів відбивається основне їх призначення - ефективно обслуговувати міждержавний рух товарів і послуг та перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими агентами світового ринку, а також вчасно подавати сигнали про стан світової фінансової кон'юнктури.

Міжнародні валютно-фінансові потоки - це потоки іноземних валют або будь-яких інших фінансових активів, що зумовлені економічною діяльністю суб'єктів світового господарства.

Класифікація валютно-фінансових потоків:

І. За типом економічної взаємодії нерезидентів міжнародні валютно-фінансові потоки поділяються на такі:

1. Зовнішньоторговельні. Потоки, що утворюються при торгівлі експортними й імпортними товарами, послугами, факторами виробництва та при здійсненні інших поточних операцій.2. Капітальні. Потоки, що виникають при кредитно-інвестиційній діяльності суб'єктів міжнародних фінансів.3. Спекулятивні. Такі потоки виникають при валютних операціях і не мають жодного зв'язку з виробництвом.4. Балансуючі. Потоки, що опосередковують діяльність однієї держави щодо врівноваження зовнішніх платежів і розрахунків з іншими країнами.

II. За формою міжнародних фінансових ресурсів.

1. Фінансові потоки у формі офіційної міжнародної фінансової допомоги. Міждержавні кредити та гранти. Кредити та гранти міжнародних організацій.2. Фінансові потоки на світовому фінансовому ринку у формі цінних паперів і банківських кредитів.Фінансові потоки у формі офіційних і приватних золотовалютних резервів.

III. За ознакою часу міжнародні фінансові потоки поділя
ють на: 1. Потоки міжнародного ринку капіталів (середнъо- та довгострокові кредитні ресурси й цінні папери. 2. Потоки валютного ринку (короткострокові капітали), які виникають при здійсненні операцій із так званими "гарячими грошима" - цілеспрямовані спекулятивні операції на грошовому ринку з метою отримання максимального прибутку.

IV. За видами економічної діяльності міжнародні валютно-фінансові потоки класифікуються за структурою рахунків платіжного балансу згідно з міжнародними стандартами обліку економічних відносин нерезидентів. Вони поділяються на такі:

- потоки розрахунків за товари;

- потоки розрахунків за послуги;

- поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;

- кредитні ресурси;

- прямі та портфельні інвестиції;

- потоки резервних активів.

Рух міжнародних фінансів здійснюється такими основними ка­налами:

- валютні операції;

- валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі-про­дажу товарів (у тому числі й особливого товару — золота);

- операції з цінними паперами і різними фінансовими інстру­ментами;

- зарубіжні інвестиції в основний і оборотний капітал;

- перерозподіл частки національного доходу через бюджет у формі допомоги бідним країнам та внесків держав до міжнародних органі­зацій та ін [10].

Основою міжнародних фінансів є міжнародні фінансові відносини, що є складовою міжнародних економічних відносин щодо руху фінансових активів.

Організація міжнародних фінансових потоків між суб’єктами господарювання базується на прийнятих у світі формах розрахунку та системі валютного регулювання.

Міжнародні розрахунки являють собою систему організації і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які з'являються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, фірмами, підприємствами і громадянами на території різних країн.

Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між державами. Більша частина всіх міжнародних розрахунків здійснюється в процесі опосередкування міжнародних торгових угод.

Основними формами міжнародних розрахунків виступають:

- інкасо;

- акредитив;

- банківський переказ;

- відкритий рахунок;

- 100% аванс.

Інкасоє банківською операцією, за якою банк імпортера перераховує кошти на рахунок експортера після передачі імпортеру від банку експортера документів, передбачених контрактом. При цьому застосовується схема платежі - проти документів.

Сама по собі схема дуже проста, але не дає достатніх гарантій на оплату товарів і послуг.

Акредитив дає достатні гарантії експортеру за рахунок відкриття акредитиву в банку імпортера, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку, або при тимчасовій відсутності коштів гарантується банківським кредитом.

Банківський переказ - доручення одного банку іншому виплатити повну суму отримувачу.

Платіж на відкритий рахунок - найменш надійна форма, за якою експортер поставляє товар, а імпортер переказує гроші на день платежу.

100 % аванс (передоплата)– оплата товарів, послуг, робіт в повному обсязі до здійснення фактичного відвантаження. Використовується рідко партнерами, в яких стійкі та довірливі відносини [5].

Форми розрахунків - це лише організаційна сторона руху грошових коштів у міжнародних фінансових відно­синах, яка підпорядкована забезпеченню еквівалентності обміну.

Серцевиною ж міжнародних фінансових розрахунків є встановлення курсу валют та інші аспекти валютного регулювання—це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів та їх діяльності на валютному ринку [8]. Валютне регулювання здійснюється в межах валютної політики держави.До заходів валютної політики належать:

- девальвація;

- ревальвація;

- валютна інтервенція;

- валютний демпінг;

- валютна блокада;

- валютні обмеження.

Девальвація –офіційне зниження курсу національної стосовно іноземної валюти. Девальвація використовується для заохочення експорту та скорочення імпортуждя покращення платіжного балансу через приведення у відповідність офіційного курсу валюти в державі до ринкового курсу провідних валют.

Ревальвація - офіційне підвищення курсу національної стосовно іноземної валюти. Країна, що ревальвує свою національну валюту, має змогу придбати іноземну валюту. Використовується з метою боротьби з інфляцією та стримування активного сальдо платіжного балансу. Виграш від ревальвації мають експортери капіталу та імпортери товарів.

За час незалежності лише в 2006 році гривня ревальвувала.

Валютна інтервенція –втручання держави через центробанкв операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти через продаж/купівлю іноземної валюти.

Валютний демпінг – різновид демпінгу, при якому експорт товарів відбувається за заниженими цінами(нижче світових) шляхом застосування спеціального зниження валютних курсів, які відображають зовнішнє знецінення валюти у розмірах, що перевищують знецінення грошей на внутрішньому ринку експортуючої країни.

Валютні блокади — заходи, що вживаються державою з обмеження обігу в країні валюти іншої країни, з метою спонукати цю країну виконати певні вимоги. Є різновидом економічної блокади. Передбачає блокування рахунків, кредитну блокаду та/або валютні обмеження.

Валютні обмеження - це система нормативних правил, встановлених законодавчим або адміністративним чином і направлених на обмеження валютних операцій [15].


Читайте також:

  1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  2. А. Фінансові коефіцієнти
  3. А. Фінансові коефіцієнти
  4. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  5. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  6. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  9. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  10. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  11. Автоматичне регулювання.
  12. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пiдтип БезЧеpепнi - Aсrania | Валютні відносини, валютні системи як основа міжнародних фінансів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.