• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Максимальна спрямованість на запити та потреби виробників та сільського населення.

Взаємодія з виробниками та населенням виключно на засадах переконання на основі інформування, консультування, навчання, тобто без застосування будь-яких дій примусового характеру, на добровільній основі.

Комплексність дорадчого впливу.Цей принцип здійснюється через залучення структур усіх рівнів (державних, комерційних, наукових, освітніх) до задоволення будь-яких доцільних інформаційних запитів з боку селян та через забезпечення ефективної взаємодії їх з організаціями, установами та підприємствами, що впливають на розвиток села та аграрної економіки, з метою комплексного вирішення проблем сільськогосподарських виробників і сільського населення.

Висока відповідальність за результати дорадчого впливу та якість наданих послуг.Висока відповідальність та якість може бути забезпечена шляхом надання тільки об'єктивної і перевіреної інформації про нові технології, методи ведення господарства, передовий досвід, постійне та систематичне підвищення рівня кваліфікації спеціалістів-радників, поновлення баз даних, інформаційних матеріалів, створення системи обліку дорадчої діяльності та зворотного зв'язку для постійного відстеження результатів дорадчої діяльності.

Незалежність та конфіденційність.Незалежність у взаємовідносинах між радником та селянами визначається тим, що працівник дорадчої служби має керуватися в своїй роботі об'єктивною інформацією та потребами селян, без будь-якого впливу на нього інтересів комерційних структур, органів державної влади чи контролюючих органів.

Гнучкість.Специфіка діяльності дорадчої служби полягає в тому, що вона повинна бути на крок попереду часу і спроможною надавати підтримку у вирішуванні не тільки поточних проблем і задоволенні потреб виробників та сільського населення, але й, головним чином, прогнозувати їх на основі аналізу тенденцій розвитку та виявляти, які проблеми виникатимуть у майбутньому, і, відповідно, забезпечити поінформованість селян, органів управління і спрямовувати аграрну науку на їх вирішення.

Дорадча служба повинна ініціювати зміни і відповідно змінювати саму себе, а завдання, плани, методи роботи і рівень кваліфікації радників повинні постійно адаптуватися до нових умов.

Демократичний (партнерський) стиль ухвалення рішень.Для успішної дорадчої діяльності вкрай необхідно залучати як можна більше виробників сільськогосподарської продукції і сільського населення до планування, реалізації та оцінки дорадчої діяльності, до розробки рішень, організовувати вільний та ефективний обмін думками й інформацією усередині дорадчої служби, постійно підвищувати кваліфікацію і мотивацію співробітників служби, яка на регіональному рівні ухвалюватиме основні рішення щодо стратегії, пріоритетів діяльності, кадрової політики та методів співпраці із сільськогосподарськими товаровиробниками і сільським населенням.

Дорадча діяльність має забезпечити:

сприяння сільським товаровиробникам та сільському населенню у виявленні і формулюванні їх проблем, аналізі варіантів і обґрунтованому виборі шляхів вирішення цих проблем відповідно до конкретних цілей;

підвищення мотивації сільських товаровиробників та сільського населення у реалізації власних рішень, ініціювання змін та інновацій у методах ведення господарства, оцінці результатів та обміні інформацією з іншими товаровиробниками;

надання консультацій з метою ефективної організації та управління господарством з питань фінансового й інвестиційного аналізу, оптимізації використання ресурсів;

підвищення рівня знань та практичних навичок сільських товаровиробників та сільського населення;

забезпечення товаровиробників та сільського населення об'єктивною і найновішою інформацією з різноманітних аспектів виробництва, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, включаючи нові технології і методи господарювання;

інтеграцію знань та інформації з різноманітних джерел, орієнтування аграрної науки на проведення прикладних досліджень з метою відпрацювання практичних рекомендацій щодо вирішення проблем товаровиробників;

формування механізму зворотного зв'язку із товаровиробниками з метою удосконалення та розробки більш ефективних заходів державної аграрної політики.

Читайте також:

1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
5. Антропологічна спрямованість філософії Г.С.Сковороди.
6. Біологічні методи боротьби з шкідниками сільського й лісового господарства
7. Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
8. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
9. Вартісні показники продукції сільського господарства
10. Вибіркове спостереження населення.
11. Видатки на господарські потреби та інші поточні видатки
12. Види вартісної оцінки продукції сільського господарства

Переглядів: 657