Ієрархічна структура суспільства доби Киїської Русі

Панівний клас	Феодально залежний клас
князь удільні князя бояри духовенство знатні землевласники дружинники заможні городяни	смерди закупи рядовичі челядь холопи ремісники дрібні торговці міські низи

Смерди – мали приватне господарство, житло, земельні наділи, платили данину князю і були відносно вільними.

Закупи – не мали власного господарства, змушені були йти в кабалу до феодала за купу ( грошову позику).

Рядовичі – укладали з феодалом договір (ряд), на підставі якого визнавали свою залежність від нього і змушені були працювати за частку виробленої продукції.

Челядь – особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. Особисто залежні (їх дарували, передавали у спадщину).

Холопи – населення, що повністю перебувало у власносі феодала.

Завдання:

За допомогою історичної літератури заповніть таблицю «Економічний розвиток Київської Русі».

Сільське господарство	Ремесло	Торгівля	Урбанізація
Провідне місце в економіці Київської Русі займало сільське господарство, збагачене давніми традиціями. Для обробітку грунту і вирощення врожаю використовувалися досконалі для того часу знаряддя праці. Вживання парової системи землеробства з двопільною та трипільною сівозмінами, висока продуктивність праці давали змогу виробляти зерна значно більше, ніж це було необхідно для задоволення біологічних потреб населення.	Важливу роль у господарському розвитку Київської Русі відігравало розвинене ремісниче виробництво, в першу чергу чорна металургія та металообробка. Давньоруські ковалі опанували всіма видами і прийомами технічної і технологічної обробки заліза, які були відомі тоді. Майстерність давньоруських ремісників набула міжнародного визнання.	Стан сільського господарства і ремісничого виробництва визначав рівень розвитку торгівлі - як внутрішньої так і зовнішньої. Найбільшими торговельними комунікаціями були шляхи -"Грецький", який зв'язував Русь з балтійськими і чорноморськими ринками, "Соляний" і "Залозний", котрі вели в Галичину і на Кавказ. Шлях Київ - Галич - Прага - Регенсбург сполучав Київську Русь з країнами Центральної і Західної Європи. Для захисту торговельних шляхів від половців неодноразово виступали з'єднані дружини руських князівств.	«Гради» (городища) - своєрідні зародки майбутніх міст виникають у східних слов'ян ще в VI ст. Тоді вони виконували роль міжплемінних центрів з обмеженими функціями пунктів збору данини, прикордонних укріплень, місць общинних культових зібрань тощо. Поступово під впливом посилення державних структур, бурхливого розвитку ремесла та торгівлі мало-чисельні тимчасові поселення перетворюються на постійні залюднені міста, що стають економічними, політичними, адміністративними та культурними центрами, своєрідними вузлами зв'язку Давньоруської держави.

Таким чином, за доби Київської Русі в соціально-економічній сфері розпочався процес становлення феодальних відносин, формується система приватноговласності (землеволодіння), ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно йде диференціація феодально залежного населення. Провідною галуззю економіки цього часу було сільське господарство. Відокремлення ремесла від землеробства, концентрація ремісників у містах, активізація обміну та торгівлі сприяли становленню грошовоїсистеми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ознаки феодального ладу	\|	Культура Київської Русі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.