Причини появи чуток, їх види та ознаки

Чутки як засіб впливу на масову поведінку людей.

Мода як засіб впливу на маси

Наслідування як метод впливу у великих групах.

Наслідування – це процес, спрямований на відтворення індивідом певних зовнішніх рис і зразків поведінки, манер, дій, вчинків, які характеризують об’єкт пізнання, і позначений при цьому певною емоційною й раціональною спрямованістю.

Виділяють такі різновиди наслідування:

– логічне і механічне;

– внутрішнє і зовнішнє (за послідовністю і механізмом руху);

– наслідування – мода і наслідування – звичай (за мірою стійкості);

– наслідування всередині класу і наслідування одного класу іншому (за соціальною природою).

Психологи вбачають у наслідуванні засіб залучення індивіда до системи групових цінностей, який дає змогу уникнути персональної відповідальності й необхідності вибору за рахунок надання переваги тій чи іншій моделі поведінки.

Під впливом наслідування формуються не тільки найпростіші навички діяльності, а й духовні цінності – ідеї, смаки, нахили, манери поведінки.

За Фрейдом, наслідування підпадає під поняття навіювання і розглядається як його наслідок.

Мода – форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом настроїв, смаків, захоплень, які домінують у суспільстві. Це часткова зовнішня зміна соціально-культурних форм поведінки і уподобань людини.

Наслідування моді веде до певної автоматизації поведінки, робить людину схожою на інших. Під впливом моди людина демонструє зразки поведінки, що можуть не відповідати її внутрішнім уподобанням. І небезпека сліпого наслідування моді для особистості полягає у тому, що такі зразки зовнішньої поведінки непомітно формують певну структуру внутрішніх аксіологічних, життєвих диспозицій особистості.

За певних умов (матеріальних, організаційних, інформаційних) можна ЗМК формувати модні тенденції поведінки в обмеженому регіоні.

Чутки – це повідомлення, що надходять від однієї або більше осіб, про нічим не підтверджені події (з невизначеним ступенем достовірності), яке стосується важливих для учасників комунікації моментів і відповідає їх потребам та інтересам.

1. Невизначеність ймовірності інформації. Діапазон коливань ймовірності: від правдоподібної до абсолютно неправдивої. В процесі руху сюжет чутки зазнає змін у бік його пристосування до психологічних потреб комунікаторів (розповідачів) і реципієнтів (слухачів). Саме тому чутки повністю достовірними не бувають.

2. Спрямованість змісту чутки на задоволення якої-небудь психологічної потреби людей, яка не задовільняється іншими способами. Невдоволеність і бажання отримати задоволення виступають як мотив для сприйняття і відтворення почутого. Чутки являють собою бажану інформацію. Її вирізняє колективне авторство, анонімність; розповсюдження в усному середовищі. Зміст чутки за рахунок своєї емоційності, яскравості повинен викликати подив, захоплення, страх, бажання до дії тощо.

3. Саморозповсюдженість – важлива комунікативна характеристика чутки. Природа повідомлення, що саморозповсюджується, така, що його важко втримати в собі. Людина у будь-якому випадку прагне передати інформацію далі, щоб позбавитися психологічної напруги, а передавши - відчути полегшення.

Типологія чуток паказана в табл.1.

Таблиця.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологічна характеристика навіювання	\|	Типологія чуток

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.